Європейський парламент закликає провести розслідування щодо можливих порушень під час виборів у Грузії.
Євродепутати пропонують вжити заходів щодо Грузії, таких як скасування безвізового режиму, зупинка фінансування, замороження програм та політична ізоляція. Проте існують й альтернативні думки. Детальніше в репортажі DW.
"Погіршення ситуації з демократією в Грузії після нещодавніх парламентських виборів та можливих фальсифікацій на них стало темою дебатів, що відбулися пізно вночі 13 листопада у Європейському парламенті в Брюсселі. Серед міжнародних спостерігачів, які вказали на численні порушення, була також делегація від Європарламенту. Вона доповіла про "клімат ненависті та залякування" в Грузії, зазначивши відкат від демократичних цінностей, спроби підриву системи, маніпуляції, зловживання державними ресурсами та поширення дезінформації."
Деякі із семи спостерігачів від Європарламенту виступили на дебатах. Серед них - Маркета Грегорова з Чехії, яка представляла групу "зелених" і не вперше стежила за виборами в цій країні. "Я була свідком виборів у Грузії 2021 року і не помітила жодних прямих маніпуляцій. Однак уже тоді ми були обережні й не називали вибори чесними через підозри в підкупі виборців і дисбалансі у фінансуванні примусової виборчої кампанії, - нагадала Грегорова. - Майже три тижні тому я особисто стала свідком прямих маніпуляцій у різних частинах країни: шокуючі випадки вкидання бюлетенів, кричущого шахрайства, відсутності таємниці голосування, залякування". Чеська депутатка переконана, що вибори, які відбулися 26 жовтня, не можна називати справедливими.
Вкидання бюлетенів, відсутність секретності голосування, конфіскація документів, залякування виборців, купівля голосів, насильство та непрозорий підрахунок голосів — усі ці правопорушення були зазначені також і спостерігачкою з Франції Наталі Луазо, яка представляла ліберальну групу "Оновлюючи Європу". Обидві учасниці спостережної місії закликали до проведення розслідування зафіксованих випадків порушень. Більшість інших промовців також підтримали цей заклик.
Віцеголова Єврокомісії Маргарітіс Схінас, присутній на дебатах, висловив подяку спостерігачам Європарламенту за їх "вкрай важливі свідчення про атмосферу залякування і тиску, що супроводжували вибори". Він також підкреслив серйозні порушення, які мали місце як під час виборчої кампанії, так і в день голосування. "Ці вибори не відповідають стандартам, які висуваються до країн-кандидатів на вступ до ЄС", - зазначив єврокомісар. Він вказав на те, що правляча партія "Грузинська мрія" використала свої значні ресурси, апелюючи до страху перед війною, позиціонуючи себе як єдину політичну силу, здатну забезпечити стабільність і мир, водночас стверджуючи, що Грузія рухається в напрямку ЄС. Схінас також нагадав, що процес євроінтеграції Грузії зупинено саме через політику її уряду.
Читайте також: Президентка Грузії не визнала результатів виборів. Що тепер?
Проте не всі євродепутати поділяють ці погляди. Декілька представників як крайніх правих, так і крайніх лівих висловили думку, що вибори в Грузії пройшли у відповідності до демократичних стандартів, і закликали Європейський Союз визнати їхні результати та продовжити співпрацю з урядом цієї країни.
Так, член спостережної місії Європарламенту німець Ганс Нойгофф (Hans Neuhoff), який входить до крайньо-правої групи "Європа суверенних націй", сказав, звертаючись до Схінаса: "Навіть якщо ви не хочете цього визнавати, парламентські вибори в Грузії були правильно проведеними демократичними виборами з явним переможцем". За його словами, там не було ознак атмосфери репресій, а опозиція діяла в умовах необмеженої свободи й відкрито могла висловлювати критику на адресу уряду.
Інший крайній правий спостерігач Андраш Ласло, який виступав від імені групи "Патріоти за Європу", заявив, що вибори в Грузії були вільними і справедливими. Угорський депутат не входив до парламентської делегації і назвав себе "міжнародним спостерігачем". "Спостерігачі від НУО сказали мені, що довіряють чесності виборів. Те саме мені сказали спостерігачі від опозиційних партій і виборці, з якими я розмовляв на різних виборчих дільницях, - розповів він. - Невеликі провокації та інциденти мали місце на деяких дільницях, але нічого такого, що не могло б статися в будь-якому іншому місці". На його думку, перемога партії "Грузинська мрія" була настільки очевидною, що про підтасовування не може бути й мови.
Таку суттєву різницю в оцінках прокоментував незалежний депутат з Німеччини Лукас Зіпер. "На мою думку, ані одні, ані інші, будучи сторонніми спостерігачами, не можуть адекватно оцінити події, що відбулися в Грузії, - зазначив він. - Проте існує можливість оцінити загальний інформаційний контекст щодо стану демократії в цій країні. Ми бачимо, як уряд і політична система Грузії все більше запозичують вимоги, ідеї та навіть цілі законодавчі ініціативи з Росії - країни, яка явно не є демократичною і, ймовірно, ніколи такою не була". Зіпер також закликав Європейський Союз активно підтримувати демократичні процеси в Грузії.
Європейський Союз ще кілька місяців тому виявив регрес демократії в Грузії, внаслідок чого зменшив політичні відносини та зупинив фінансову підтримку. Як повідомив єврокомісар Схінас, Тбілісі втратило 30 мільйонів євро в рамках європейського механізму допомоги та 121 мільйон євро у вигляді прямої фінансової допомоги від уряду ЄС.
Для відновлення повноцінних відносин з Тбілісі умови Брюсселя такі: грузинський уряд має підтвердити прихильність до програми реформ, включно зі здійсненням дев'яти кроків, рекомендованих Єврокомісією для початку переговорів про вступ до ЄС, припинити дезінформацію та антиєвропейську риторику, а також скасувати закони, що суперечать правам людини, - про "сімейні цінності" та "іноагентів". "Без цього просування Грузії європейським шляхом буде неможливим. Що швидше це зрозуміють у Тбілісі, то краще", - заявив Схінас. Він також натякнув на можливі додаткові штрафні заходи, які можуть бути узгоджені на Раді ЄС із закордонних справ у понеділок, 18 листопада, де тема Грузії буде однією з головних.
У відповідь на ситуацію, деякі європейські парламентарі висувають пропозиції щодо санкцій, які включають скасування безвізового режиму для Грузії, повне припинення фінансової допомоги з боку Євросоюзу, замороження двосторонніх програм, а також політичну ізоляцію грузинського уряду на міжнародній сцені.
"Підозри щодо маніпуляцій на виборах є абсолютно неприйнятними", "нові партнери мають відповідати тим критеріям, які ми самі визначили", "однопартійний парламент Грузії не може вважатися справжнім представником грузинського народу" - так висловлювалися депутати про ситуацію в Грузії.
Багато людей звертали увагу на складну ситуацію: з однієї сторони, жорстка політика щодо Грузії може стати покаранням для її громадян, які прагнуть приєднатися до Євросоюзу, але з іншої — Брюссель не має можливості просто ігнорувати цю ситуацію. Наталі Луазо вважає, що зупинка процесу євроінтеграції є хибним рішенням: цей крок лише викликає відчай у грузинів і дає Кремлю додаткові причини для насмішок.
Європейському парламенту ще потрібно уточнити свою позицію стосовно Грузії. Докладніше це буде зазначено в резолюції, за яку парламентарі проголосують під час наступної сесії в Брюсселі в грудні.