Європейський Союз планує обійти право вето при проведенні голосування.
Європейська комісія працює над значною реформою процесу прийняття рішень у рамках Європейського Союзу. Серед можливих нововведень — більш активне використання голосування кваліфікованою більшістю замість вимоги одностайності. Це може дати змогу обходити національні вето у багатьох питаннях, як повідомляє видання Rapporteur, посилаючись на внутрішні матеріали ЄС.
Наступного тижня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн планує представити концепцію реформування внутрішньої структури Союзу. Основна мета цього заходу полягає в підготовці ЄС до потенційного розширення, яке може включати понад 30 країн-членів.
У документах, які стосуються стратегії розширення ЄС, пропонується активніше використовувати так звані "перехідні положення" (passerelle clauses). Вони дозволяють у визначених сферах перейти від одностайного ухвалення рішень до голосування кваліфікованою більшістю без внесення змін до Лісабонського договору.
У Єврокомісії вважають, що зі збільшенням кількості держав-членів ризик блокування рішень зростатиме. Тому Брюссель планує представити програму дій щодо застосування таких положень.
Запропоновані корективи можуть охоплювати, зокрема, питання санкцій, прав людини, оборони і безпеки, а також заходи проти ухилення від сплати податків. У той же час, для впровадження самої процедури переходу на новий формат голосування буде потрібно одностайна згода всіх країн ЄС.
Прогнозується, що даний проект може зустріти опір з боку деяких країн, які мають побоювання щодо можливості втрати свого права вето. Однак у рамках ініціативи передбачено механізм "екстреного зупинення", що дозволяє призупинити ухвалення рішень у випадку, якщо уряд виявить загрозу своїм критично важливим національним інтересам.
Реформа може суттєво вплинути на процес розширення Європейського Союзу. Зокрема, вона здатна полегшити прийняття рішень стосовно країн-кандидатів, серед яких Україна, Чорногорія та Північна Македонія. Проте наразі не спостерігається жодних ознак відмови від принципу одностайності на початкових і заключних стадіях вступу нових держав.
Окремо в документах розглядається пропозиція після розширення ЄС дозволити лише двом третинам держав-членів призначати своїх представників до Єврокомісії. Така зміна, ймовірно, може викликати невдоволення менших країн, які побоюються зменшення свого впливу.
Крім того, для нових членів ЄС можуть запровадити тривалий перехідний період. Він може тривати десять років або більше й передбачатиме посилений контроль за дотриманням демократичних і правових стандартів.
Серед можливих методів впливу зазначають тимчасове зупинення голосувального права в Раді ЄС та накладення фінансових санкцій. Нові учасники також можуть бути змушені підписати юридично обов'язкову угоду, яка забороняє їм блокувати рішення, ухвалені іншими державами Союзу.
Перш ніж стати членами Європейського Союзу, кандидати повинні також долучитися до Європейської прокуратури, яка займається розслідуванням, зокрема, випадків шахрайства з фінансами ЄС.
Як повідомляло раніше ForUa, у ЄС заявили про критичну нестачу грошей для України.
