Юридичний портал

Європейський Союз ініціював міжнародну платформу, метою якої є визволення українських громадян, які перебувають у російському полоні.

Посилання для регіонів, де доступ до сайту Радіо Свобода обмежений.

Європейський Союз разом з Україною створює нову міжнародну платформу для координації зусиль зі звільнення українських цивільних, яких Росія незаконно утримує на окупованих територіях та в російських в'язницях. Про це 13 липня після засідання Ради ЄС із закордонних справ у Брюсселі оголосила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас.

За словами речниці, зустріч міністрів стартувала зі спеціального сніданку, організованого Європейським Союзом спільно з Ірландією. Цей захід був присвячений питанням українських цивільних заручників. Участь у ньому також взяли українські правозахисники та міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

"Тисячі мирних жителів незаконно затримані в російських тюрмах, зокрема на захоплених Росією українських землях. Факти катувань, сексуального насильства та повного позбавлення права на справедливий суд є беззаперечними. Свідчення, які ми почули сьогодні, стали сильним нагадуванням про те, що за кожною статистичною цифрою приховане людське життя", - підкреслила Каллас.

Вона також повідомила, що міністри закордонних справ ЄС цього дня схвалили санкції проти представників російської пенітенціарної системи та домовилися збільшити підтримку громадських організацій, які допомагають цивільним заручникам та їхнім родинам.

"Ми також започаткували нову неформальну групу для координації міжнародних дій задля їхнього звільнення", - повідомила Каллас.

Гелен Макенті, міністерка закордонних справ Ірландії, повідомила, що саме вона, як представниця країни, яка наразі головує в Раді Європейського Союзу, ініціювала включення цього питання до порядку денного Ради ЄС.

"Було ясно, що мова йде про систематичні тортури, жорстоке ставлення, а в багатьох випадках і зґвалтування. Ми прагнули домовитися про створення платформи і механізму, які допоможуть Україні виявити всіх незаконно затриманих цивільних осіб і сприятимуть їхньому звільненню. Також важливо, щоб усі винні особи були притягнуті до відповідальності", - зазначила вона.

Читайте також: Полонені у Чечні. Правозахисники розповіли, чому українців добре годують

Після зустрічі з правозахисниками міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський охарактеризував почуті свідчення як "вражаючі".

"Особливо вразив виступ колишнього цивільного заручника, який зазначив, що перебуваючи у статусі військовополоненого, він мав більше прав і надії, ніж цивільні особи, які, згідно з Женевськими конвенціями, повинні бути під захистом, але насправді повністю підпорядковані терору окупаційних сил", - підкреслив Сікорський.

На його думку, Росія використовує в окупованих регіонах тактики, схожі на ті, що застосовував Радянський Союз при здобутті влади над країнами Центральної Європи.

"У цьому випадку до цього додаються ще й насильницька русифікація та викрадення дітей. Міжнародна спільнота повинна дати на це відповідь", - наголосив польський міністр.

Парламентський секретар латвійського Міністерства закордонних справ Артьомс Уршульскіс зазначив, що під час ранкового прийому міністри заслухали виступи представників організацій, що займаються захистом прав людини, які працюють з цивільними заручниками, військовими полоненими та дітьми з України, які були викрадені.

"Ми почули розповіді, які ще раз підкреслили: Європа не може дозволити собі відволікатися від цієї проблеми. Нам слід постійно, коли є можливість, повертати це питання на обговорення та пам’ятати про тих, хто опинився в жахливих умовах через війну", - зазначив він.

ЄС та Україна також оприлюднили спільну заяву, в якій закликали Росію та Білорусь "негайно, безпечно і безумовно" повернути всіх незаконно затриманих, депортованих і примусово переміщених українських цивільних, включно з дітьми. У документі наголошується, що Росія систематично приховує інформацію про долю цивільних заручників і не допускає до них Міжнародний комітет Червоного Хреста, що є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Читайте також