Європейський суд з прав людини відмовив у розгляді кількох заяв проти України, які були подані московськими юристами в рамках розслідування "Схем".

Європейський суд з прав людини відхилив кілька скарг, поданих російськими адвокатами від імені мешканців окупованих територій Донецької та Луганської областей. Вони звинувачували українську державу та Збройні сили України в обстрілах своїх населених пунктів і руйнуванні житла в період з 2015 по 2020 рік. Це рішення було оприлюднене Палатою суддів 2 жовтня.

У попередньому розслідуванні "Схеми" (Радіо Свобода) йшлося про те, як адвокати з Росії та тимчасово окупованих територій організовано подають тисячі позовів до Європейського суду від імені мешканців окремих районів Донбасу, які знаходяться під контролем Росії з 2014 року. Це може свідчити про спроби дискредитації України, оскільки внаслідок таких дій наша країна опинилася серед лідерів за кількістю скарг на порушення прав людини в ЄСПЛ.

Ця кампанія може також переслідувати мету створення додаткового навантаження на Європейський суд з прав людини та підриву його репутації як інституції, вважають юристи, які були опитані "Схемами". Вони також прогнозують, що наступні рішення Палати суддів можуть стати прецедентом для Європейського суду при розгляді інших подібних скарг.

Суддівська палата винесла рішення у справі, що носить назву "Ряшенцева та інші проти України". У цій справі були об'єднані чотири схожі заяви, подані від імені 11 українських громадян, які висловлювали скарги на обстріли з боку ЗСУ. Внаслідок цих обстрілів, одна з їхніх родичок отримала поранення, а також сталося руйнування житла у містах Донецьк, Горлівка на Донеччині та Золотому-5 на Луганщині.

У цих скаргах інтереси заявників захищали російські юристи з компанії, яка є партнером Міністерства юстиції Росії, про яку повідомляли "Схеми". Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що заявники спочатку не звернулися до українських судових органів.

Заявники не надали пояснень чи додаткових аргументів стосовно того, чи намагалися вони уповноважити представника, який діє на території, підконтрольній Україні, і який, в теорії, міг би мати кращі можливості для комунікації з українською владою, щоб подати позов від їхнього імені. Якщо такі спроби все ж мали місце, то залишилося незрозумілим, чому, зрештою, їм це не вдалося. Суд також відзначив, що інтереси заявників у цій справі постійно захищали юристи з московської юридичної фірми "Клішин і партнери", як зазначено в опублікованому рішенні.

Суддівська палата підкреслила, що українські державні структури продовжують проводити розслідування та гарантують доступ до правосуддя, незважаючи на наявність окупації.

Отже, суд встановив, що заявники не дотрималися основного принципу Європейського суду з прав людини та не вичерпали всі наявні національні засоби правового захисту, перш ніж звернутися до ЄСПЛ, внаслідок чого їхні скарги були визнані "неприйнятними".

Юристи, з якими "Схеми" проконсультувалися щодо цього питання, вважають, що дане рішення може стати важливим прецедентом та вплинути на подальший процес розгляду тисяч аналогічних справ, ініційованих російськими адвокатами від імені мешканців окупованих регіонів Донеччини та Луганщини проти України.

Адвокат Сергій Заєць, який має досвід у справах Європейського суду з прав людини та міжнародному захисті прав людини, висловив свою думку: "Сьогодні завершилася доля кількох тисяч скарг проти України, але головним чином йдеться про чотири конкретні справи, які можуть затягнути за собою інші, зокрема ті, що стосуються подій, що передували повномасштабному вторгненню. Сьогодні ЄСПЛ оприлюднив значне рішення щодо неприйнятності у справі Ryashentseva та інші проти України. Оскільки це рішення є палатним, можна очікувати, що решта подібних скарг підуть за аналогічною схемою, впроваджуючи усталену практику — з мінімальним обґрунтуванням і посиланням на ухвалене рішення", — підкреслив він.

На думку юриста, даний підхід дозволить суду оперативно вирішити тисячі справ, що може підняти Україну на 6-7 позицію в глобальному рейтингу країн за кількістю заяв про порушення прав людини.

Такої ж думки і адвокат, ексуповноважений України у справах ЄСПЛ Іван Ліщина. "Невдовзі підуть масові відмови. Це значним чином знизить кількість зареєстрованих проти України справ в ЄСПЛ. Це рішення показало, що суд очевидним чином не готовий йти на поводу у російських юристів щодо нібито неефективності українських правоохоронних органів із розслідування злочинів, вчинених в умовах бойових дій", - пояснив він у коментарі "Схемам".

У розслідуванні "Схем" вже згадувалася компанія "Клішин і партнери", яка також була згадана у рішенні Європейського суду.

У своєму розслідуванні журналісти виявили, що приблизно 98% скарг, пов'язаних з війною на Донбасі, які були подані в Європейський суд з прав людини виключно проти України і наразі розглядаються, надходять від адвокатів з Росії або з територій України, що знаходяться під контролем Москви. Це може бути спробою скомпрометувати Україну в очах міжнародної спільноти, оскільки, згідно зі статистикою ЄСПЛ, Україна займає третє місце серед майже півсотні країн за кількістю заяв щодо порушень прав людини. Ще однією метою може бути затримка роботи самого ЄСПЛ через масову подачу таких скарг.

"Однак, насправді в цій кампанії ризикують програти ті, хто постраждав від війни. Через дипломатичні ігри та маніпуляції зі статистичними даними вони можуть опинитися без можливості отримати справедливий суд", - зазначають журналісти.

Згідно з дослідженням журналістів, серед приблизно 10 тисяч скарг, поданих проти України, близько шести тисяч наразі розглядаються Європейським судом з прав людини. Ці скарги були подані кількома юридичними групами з Росії та окупованих територій. Найбільшу активність виявляє група, що складається з нинішніх і колишніх адвокатів приватної російської компанії "Міжтериторіальна колегія адвокатів Клишин і партнери", яка є партнером Міністерства юстиції РФ.

Загалом, як виявили "Схеми", з 12 адвокатів цієї юридичної компанії було подано понад п'ять тисяч скарг, що становить більше 75 відсотків усіх апеляцій, які розглядаються щодо сходу. Ці скарги були подані до Європейського суду з прав людини виключно проти України, ймовірно, від імені мешканців ОРДЛО.

Серед найбільш активних адвокатів можна зазначити представників юридичної команди ексдепутата від Партії регіонів Олега Царьова, якого Служба безпеки України звинувачує у державній зраді. Також до цієї групи входять юристи, які співпрацювали з Громадською палатою Росії і наразі підозрюються українською прокуратурою у маніпуляціях з поданням звернень до міжнародних судових інстанцій.

Отже, деякі російські юристи почали подавати скарги лише після 2014 року. Вони не висувають претензій до Російської Федерації, а лише до України. Кількість цих справ є вражаючою. Коли мова йде про ситуацію на сході, необхідно мати вагомі докази, щоб подавати позови проти однієї країни. Крім того, з тактичної точки зору для заявника вигідніше вказувати дві країни в якості відповідачів, адже тоді вони можуть самі вирішувати, хто відповідальний за порушення прав людини, - зазначив український правозахисник Сергій Заєць.

Згідно з інформацією, наданою Центром громадянських свобод, на 1 січня 2025 року в Європейському суді з прав людини перебувало 60 350 справ з усіх країн. Справи, подані проти України, становили 7703, що складає 12,7% від загального числа. Таким чином, Україна зайняла третю позицію за кількістю справ, поступившись лише Туреччині та Росії.