Європейський суд з прав людини продовжує бути єдиним міжнародним судовим органом, що несе відповідальність за дії Російської Федерації, - заявив голова суду.
Як передає Укрінформ, на цьому наголосив голова ЄСПЛ Матіас Гійомар в інтерв'ю Українському радіо.
Він підкреслив важливе рішення, яке Суд прийняв у 2022 році, відразу після початку масштабного вторгнення Росії в Україну, — зберегти свою юрисдикцію щодо справ, що стосуються Росії, які вже були на розгляді.
"Це питання має величезне значення. І воно не є лише символічним кроком, а має й реальні наслідки. На той момент у Суді було зареєстровано близько 16-17 тисяч справ проти Росії. З початку 2022 року до сьогодні, беручи до уваги часові межі юрисдикції, що поширюються до вересня 2022 року, було подано ще приблизно 10 тисяч нових скарг проти Росії. Це надзвичайно важливе рішення Суду — забезпечити правосуддя для всіх, хто заявляє про те, що став жертвою порушень своїх прав людини з боку Російської Федерації," - зазначив Гійомар.
На його думку, у цьому контексті у липні 2025 року було прийнято рішення Великої палати у справі між державами "Україна та Нідерланди проти Російської Федерації". Це рішення демонструє важливість збереження юрисдикції Суду.
"На сьогоднішній день Європейський суд з прав людини є єдиним міжнародним судовим органом, що несе відповідальність за дії Росії," - зазначив голова ЄСПЛ.
Він підкреслив, що вердикт Суду є важливим документом, який фіксує відповідальність і слугує посланням для майбутніх поколінь, нагадуючи, що людську гідність не можна знищити, а правду — замовчати. Наступним кроком має стати забезпечення конкретної компенсації для постраждалих.
У цьому контексті важливе значення мають додаткові механізми, які функціонують в рамках Ради Європи. Поряд із справедливою сатисфакцією, яку має призначити Суд, я також хотів би підкреслити роль Реєстру збитків, що фіксує відповідні вимоги, а також майбутньої міжнародної компенсаційної комісії, яка займеться безпосередніми фінансовими виплатами. Ці механізми доповнюють один одного. Не вдаючись у всі юридичні нюанси, важливо усвідомлювати загальну картину: Рада Європи докладає зусиль, аби надати українцям не тільки символічну, але й реальну, практичну відповідь на їхні обґрунтовані вимоги щодо відшкодування шкоди, - наголосив Гійомар.
Суддя Європейського суду Микола Гнатовський зазначив, що на даний момент в ЄСПЛ перебуває близько 6 тисяч індивідуальних заяв проти Російської Федерації, і вже почали з'являтися перші рішення щодо цих справ.
На даний момент у Європейському суді з прав людини розглядається близько 6 тисяч індивідуальних скарг проти Російської Федерації. Перші рішення за цими скаргами почали з’являтися цього року, і вони вже базуються на попередніх рішеннях, ухвалених у міждержавних справах. Звичайно, кожен заявник має довести, що зазнав шкоди внаслідок конкретних порушень. Ці справи стосуються порушень прав людини, що мали місце на початкових етапах анексії Автономної Республіки Крим. Інші справи, як зазначають у суді, наразі перебувають у стадії комунікації. Це означає, що суд приймає скарги та інформує державу, проти якої вони подані, у даному випадку Росію, про їх наявність, надаючи їй можливість відповісти. Ці справи охоплюють широкий спектр прав людини, зокрема, численні порушення, пов'язані з правом на життя, свободою, особистою недоторканністю, а також питаннями власності. Загалом, вони стосуються всіх аспектів прав людини, що містяться в Конвенції та її Протоколах, - зазначив він.
На його думку, оскільки Російська Федерація наразі не взаємодіє з Європейським судом з прав людини, Суд надає їй обмежений період для того, щоб продемонструвати, чи має намір вона відповідати на виклики.
"Якщо протягом короткого проміжку часу не спостерігається жодного прояву бажання до співпраці, Суд має можливість швидко перейти до розгляду подібних справ. Враховуючи їх значну кількість, цей процес може зайняти, на мою думку, ще кілька років. Однак, все залежить від тих судових структур, які займуться цими питаннями", - зазначив Гнатовський.
Одночасно Гійомар підкреслив необхідність створення синергії між Європейським судом з прав людини та майбутнім спеціальним трибуналом.
"Як ви правильно підкреслили, Європейський суд з прав людини не виконує функцій кримінального трибуналу і не має повноважень визначати факти воєнних злочинів або злочинів агресії. Його основна мета полягає у перевірці, чи порушила країна, в нашому випадку Росія, права людини та базові свободи, які захищає Конвенція. Тому майбутній спеціальний трибунал, що буде мати юрисдикцію над фізичними особами і зможе притягувати їх до відповідальності за рішення про початок агресивної війни, є окремим, але водночас взаємодоповнюючим судовим органом. Ця співпраця є вкрай важливою для забезпечення належної відповідальності Росії," - зазначив він.
