Євген Пікалов, обіймає посаду заступника міністра юстиції України.

Ми повинні гарантувати, що національна пенітенціарна система невідворотно наближається до європейських стандартів.
В цьому році Україна має намір активізувати всі переговорні кластери з Європейським Союзом. Однак, щоб досягти цієї мети, важливо зосередитися на ключовому елементі Дорожньої карти, що стосується верховенства права. Ця складова є необхідною умовою для відкриття першого переговорного кластеру "Основи", зокрема, через реформування пенітенціарної системи.
Процес може виявитися досить складним в умовах повномасштабної війни, а також очікуються певні зміни в структурі Державної кримінально-виконавчої служби України найближчим часом. Про це повідомив заступник міністра юстиції України Євген Пікалов в інтерв'ю Укрінформу.
- Пане Євгене, почнемо з найважливішого. Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - міністр юстиції Ольга Стефанішина заявила, що у 2025 році Україна відкриє всі кластери у переговорах з ЄС. Поясніть, яку роль у цьому відіграє пенітенціарна реформа?
- Адаптація європейських стандартів у національній пенітенціарній сфері є невід'ємним складником переговорного процесу. Пріоритетним та базовим для нас залишається перемовний кластер 1 "Основи" (Fundamentals). Тобто кластер "Фундаментальні правила" або "основи", який від початку перемовин буде відкрито першим із шести. Він стосується основ - це права людини, верховенство права, судова влада, правоохоронна система, прозорість діяльності владних структур, боротьба з корупцією і таке інше. Серед провідних маркерів нашої готовності до такої трансформації є реформа національної пенітенціарної системи.
Єврокомісія вже підготувала скринінговий звіт відповідності українського законодавства праву ЄС, а також опрацювала імплементацію Угоди про асоціацію. У звіті за перемовними розділами 23 "Верховенство права та фундаментальні права" та 24 "Юстиція, свобода та безпека" викладено низку рекомендацій, спрямованих на імплементацію реформ, необхідних для функціонування ефективної системи правосуддя, дієвої антикорупційної інфраструктури, імплементації механізмів дотримання прав людини та вдосконалення сектору цивільної безпеки. Для виконання цього звіту українська сторона розробила проєкт дорожньої карти. Він передбачає 505 заходів.
У дорожній карті чітко закладено питання удосконалення пенітенціарної системи. У документі згадуються як стратегічні напрямки, так і конкретні ініціативи щодо розвитку правоохоронного сектору Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС). Одним із ключових пріоритетів ДКВС, особливо в умовах війни, є реалізація "Стратегії реформування пенітенціарної системи до 2026 року", а також суворе дотримання встановлених маркерів дорожньої карти. Серед наших завдань: модернізація кримінально-виконавчого законодавства, боротьба за дотримання прав людини, поліпшення умов утримання осіб під вартою та безліч інших важливих аспектів.
- До слова, наприкінці квітня керівництво Міністерства юстиції та ДКВС якраз звітувало про візит до штаб-квартири Ради Європи. Які питання обговорювали з європейцями щодо пенітенціарної реформи?
Під час цього візиту ми представили нашим європейським партнерам напрямки подальшого розвитку системи виконання покарань в Україні. Ми також акцентували увагу на питаннях пенітенціарної реформи, зокрема, на тих аспектах, над якими в даний момент ведеться активна робота.
Наприклад, ми співпрацюємо з комітетом Верховної Ради, що займається правоохоронною діяльністю, щоб оновити законодавство, яке регулює функціонування Державної кримінально-виконавчої служби.
Які саме законодавчі нововведення обговорюються? Чи були вже розроблені відповідні ініціативи?
Мова йде про оновлення змісту законопроєкту "Про пенітенціарну систему" та "Дисциплінарного статуту". В даний час ми користуємося рядом застарілих нормативно-правових актів, Кримінально-виконавчого кодексу та вже неактуального закону про ДКВС, прийнятого ще 20 років тому - у 2005 році. Проблема полягає в тому, що деякі положення цього закону досі виконуються, тоді як інші виявилися непрактичними і перетворилися на юридичний хаос.
Крім того, ми орієнтуємось на законодавство "Про Національну поліцію" та Дисциплінарний статут Нацполу, замість того щоб розробити власні правові механізми, адаптовані до особливостей пенітенціарної служби. Зокрема, в проєкті передбачається упорядкування управлінської вертикалі з чітким розмежуванням повноважень: Міністерство юстиції відповідатиме за формування політики виконання покарань, а Державна кримінально-виконавча служба забезпечуватиме її реалізацію.
Це ключовий аспект, який стане основою нашого законопроєкту. Ми також прагнемо встановити справедливий рівень фінансового забезпечення працівників Державної кримінально-виконавчої служби. Наразі охоронці в супермаркетах мають вдвічі більшу зарплату, ніж співробітники пенітенціарної системи, які щоденно виконують складну роботу в умовах підвищеного ризику та відповідальності.
Державний кримінальний виконавчий служб України є правозахисним органом, який під час війни активно залучений до виконання завдань сил безпеки та оборони.
Державна кримінально-виконавча служба до 24 лютого залишалася досить закритою організацією. Як змінилася її роль і функціонування під час повномасштабного вторгнення, і яка її ефективність у цей період?
Ми живемо в епоху, коли державні інституції проходять найсерйозніший тест на свою ефективність. Якщо раніше Державна кримінально-виконавча служба вважалася досить закритою структурою, то сьогодні вона стала важливим елементом нашої безпеки. З початку війни ДКВС стала частиною Сил безпеки та оборони. Близько тисячі наших співробітників зараз борються за країну на передовій. Наші працівники також активно займаються мобілізаційною діяльністю навіть у спокійних регіонах і повністю відповідають за роботу з військовополоненими, кількість яких перевищує тисячу осіб. У зв'язку з обсягом цих завдань та їхньою стратегічною значущістю для держави, ми прагнемо забезпечити належний рівень фінансового забезпечення для працівників системи ДКВС, який буде відповідати їхнім обов'язкам і внеску в безпеку нашої країни.
Для розуміння нашої структури - лише декілька цифр. У підрозділах та установах з виконання кримінальних покарань - 19 тисяч осіб персоналу, що забезпечують функціонування 86 установ, з яких 56 виправних колоній, 4 виправні центри, виховна колонія та 25 слідчих ізоляторів. Чисельність засуджених та осіб, узятих під варту, становить 37 тисяч. У Центрі пробації - більш ніж 2500 працівників, які опікуються приблизно 70 тис. засуджених до покарань без позбавлення волі. У Центрі охорони здоров'я ДКВС - близько 2300 працівників, у сфері відповідальності яких - 88 закладів охорони здоров'я.
Лише торік Генеральна дирекція ДКВС забезпечила продуктами та речовим майном засуджених на суму 656 млн грн, а на ремонт установ спрямовано 97 млн. Державні підприємства ДКВС торік сплатили до бюджету майже 354 млн грн податків. Тобто ДКВС - це дуже спроможна державна структура, яка максимально швидко стала на військові рейки та нині залучена до питань оборони країни у багатьох аспектах.
Варто зазначити, що Верховна Рада планує розглянути законопроєкт №10157 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей залучення засуджених до ведення господарської діяльності в пенітенціарній системі)". Цей документ передбачає запровадження нових стимулів для зайнятості осіб, які відбувають покарання. Сподіваємося, що його ухвалять у другому читанні у вигляді закону.
- У травні минулого року Верховна Рада ухвалила закон, яким запровадила інститут умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для їх участі в обороні країни. Які результати досягнуті за рік після початку чинності закону та який відсоток від усіх засуджених в Україні можна заохотити долучитись до лав ЗСУ?
- Сьогодні до лав ЗСУ долучились більш ніж 8300 засуджених, ще тисяча заяв перебуває на розгляді. У нас мобілізувалось також сто жінок. Якщо говорити про потенціал цієї ініціативи, за нашими прогнозами, близько 20-30% від загальної кількості засуджених в Україні можуть скористатися цією можливістю та стати на захист держави. Це важливий резерв для посилення наших оборонних спроможностей в умовах війни, що триває.
Ми сприймаємо цей процес не тільки як спосіб збільшення кількості захисників, а й як інструмент ресоціалізації, що відображає найвищий рівень громадянської відповідальності. Міністерство юстиції та Державна кримінально-виконавча служба постійно контролюють цю ситуацію, гарантуючи прозорість і неупередженість при розгляді кожної заявки.