Європейська комісія представила звіт щодо процесу розширення: які досягнення відзначають, а які аспекти викликають критику стосовно України.
4 листопада Європейська комісія опублікувала свій щорічний звіт, що стосується процесу розширення Європейського Союзу. У документі підкреслюється, що Україна, поряд з іншими державами, проявляє "сильну відданість" у своїх намірах стати членом ЄС, незважаючи на триваючу війну з Росією. Однак є й зауваження, зокрема, що Україні слід активніше працювати над покращенням ситуації у сфері верховенства права.
Належні відомості були опубліковані в документі на веб-порталі Європейської комісії.
"Україна затвердила плани дій з питань верховенства права, державного управління та ефективності демократичних інститутів, а також ініціативу щодо національних меншин, яку Комісія позитивно оцінює. Держава виконала необхідні умови для відкриття трьох кластерів: одного (основи), шести (зовнішні зв’язки) та двох (внутрішній ринок). Комісія сподівається, що Україна виконає всі вимоги для відкриття решти трьох кластерів, і працює над тим, щоб Рада могла продовжити процес відкриття всіх кластерів до кінця року. Уряд України висловив намір завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2028 року", - йдеться в повідомленні.
У звіті Єврокомісія наголошує на необхідності прискорити реформи у сфері правосуддя, забезпечення незалежності судової влади та ефективної боротьби з організованою злочинністю.
Відзначено певний випадок: законодавча ініціатива, яка була запропонована в липні 2025 року з метою змінити механізми контролю над антикорупційними структурами в Україні, викликала значне занепокоєння і потребує вжиття заходів для усунення негативних впливів.
Окрім цього, в документі підкреслюється, що нові угоди про вступ повинні включати суворіші гарантії дотримання демократичних стандартів, прав людини та принципу верховенства права, аби запобігти можливим "відкатам" після отримання членства.
Рекомендації, що містяться в документі Комісії, виданому минулого року, були успішно втілені в життя.
У наступному році Україні, зокрема, слід:
Зберігати активність у вжитті заходів, спрямованих на підтримку ремонту, відновлення та будівництва інфраструктури, зокрема тієї, що стосується потужностей енергетичного виробництва, включаючи децентралізовані відновлювальні джерела.
- продовжувати реалізацію зобов'язань, визначених у Дорожній карті управління державними інвестиціями, зокрема через ухвалення секторальних стратегій, які містять ключові цілі та пріоритети інвестування для різних секторів.
продовжувати впроваджувати ініціативи для підвищення стандартів освіти та навчання, аби результати відповідали вимогам ринку праці, включаючи навички, необхідні для відновлення.
У Звіті зазначено, що Україна має певний рівень підготовки у сфері державних закупівель. Було досягнуто обмеженого прогресу завдяки впровадженню Стратегії реформування системи державних закупівель на 2024-2026 роки.
"Законодавство, яке довго очікувалося щодо державних закупівель, так і не отримало схвалення, тоді як законопроект про державно-приватне партнерство (ДПП) був прийнятий, але з суттєвими розбіжностями від європейських стандартів. Рекомендації Комісії, надані минулого року, були реалізовані лише частково і досі мають значення", - зазначається в документі.
У наступному році Україні слід також:
- забезпечити подальший розвиток законодавства у сфері державних закупівель, концесій, державно-приватного партнерства та закупівель в оборонному секторі, адаптуючи його до норм ЄС, а також створити умови для участі операторів з Євросоюзу на принципах абсолютно недискримінаційного правового регулювання.
- покращити функціональність електронних закупівель, включаючи розробку нових інструментів закупівель та електронних контрактів у системі Prozorro, а також оперативну взаємодію з системою DREAM та іншими відповідними державними ІТ-системами;
- внести корективи до Стратегії реформування державних закупівель на 2024-2026 роки з метою чіткого визначення стратегічних цілей, завдань та показників результативності. Крім того, необхідно оптимізувати заходи контролю та боротьби з корупцією, зокрема через підвищення ефективності критеріїв виключення економічних операторів з усіх підстав, передбачених законодавством ЄС, особливо у випадках, пов'язаних із корупційними злочинами.
У одному з розділів звіту зазначено, що посада Генерального прокурора залишається політизованою.
Згідно з звітом, впровадження норм про автоматичне закриття кримінальних справ у разі закінчення термінів досудового розслідування після оголошення підозри, а також скорочення термінів розслідування, призвело до закриття кількох резонансних справ, в той час як інші залишаються під загрозою закриття. Закон, прийнятий у липні 2025 року, надає можливість переведення та призначення прокурорів без проведення конкурсів, а також надає Генеральному прокурору доступ до всіх матеріалів досудових розслідувань, за винятком тих, що ведуться Національним антикорупційним бюро (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Частина рекомендацій Комісії, опублікованих минулого року, була реалізована, але деякі з них залишаються актуальними.
У наступному році Україні, зокрема, слід:
- пришвидшити процес зайняття вакансій у судовій системі, а також проведення оцінки кваліфікації (перевірки) діючих суддів за участі Ради з питань доброчесності.
- забезпечити функціонування нових спеціалізованих адміністративних судів;
Згідно з Планом для України, ухвалити закон, що покращує реалізацію судових рішень.
- ініціювати створення системи збору інформації для виконання судових рішень та розробити план дій для електронного судочинства;
Відмінити норми, що дозволяють призначення та переведення прокурорів до регіональних прокуратур і Генеральної прокуратури без конкурсу, а також наділяють Генерального прокурора правом доступу до всіх матеріалів досудового розслідування. Утриматися від їх застосування до моменту скасування цих положень тощо.
Україна демонструє певний рівень підготовленості у боротьбі з корупцією, хоча досягнення в цій сфері залишаються обмеженими. Спеціалізовані антикорупційні органи, такі як НАБУ, САП та ВАКК, продовжують виконувати свої функції, накопичуючи досвід і активізуючи розслідування, кримінальне переслідування та винесення вироків у справах, пов'язаних з корупцією на високому рівні. Водночас, спостерігається тенденція до стагнації в розслідуванні корупційних злочинів іншими правоохоронними структурами. У липні парламент ухвалив закон, який скасовує важливі гарантії незалежності НАБУ та САП, підпорядковуючи їхню діяльність політично призначеному Генеральному прокурору. Ці зміни можуть суттєво послабити антикорупційну систему України. Проте, після внутрішніх протестів та серйозної занепокоєності з боку міжнародних партнерів незалежність НАБУ та САП була швидко відновлена.
"Україна повинна вдосконалювати свою антикорупційну систему та запобігати будь-якому відступу від своїх значних досягнень у сфері реформ. Слід розв'язати проблему процедурних затримок та перешкод у провадженні справ про корупцію на високому рівні. Строки давності та підстави для їх переривання та зупинення слід переглянути та скоригувати відповідно до європейських стандартів", - пишуть у звіті в Єврокомісії.
З ознайомленням з опублікованим звітом можна ознайомитися за цим посиланням.
Президент України Володимир Зеленський охарактеризував цей звіт Єврокомісії як найкращий результат оцінювання. Він підкреслив, що, незважаючи на боротьбу з повномасштабною агресією з боку Росії, Україна продовжує впроваджувати реформи та адаптується до європейських норм і стандартів.
"Ми сподіваємось на активні кроки з боку Євросоюзу для усунення всіх штучних бар'єрів, що заважають створенню потужної та єдиної Європи."
Український урядовець, віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, висловив думку, що цей звіт про розширення є одним з найкращих за останні три роки.
"Найвищий рейтинг звіту про розширення за останні три роки - саме так Європейська Комісія оцінила зусилля України на шляху до інтеграції в ЄС. Вперше в історії Комісія визнала, що Україна досягла безпрецедентного прогресу в більшості напрямків реформ. Звіт містить 36 оцінок за різними розділами та специфічними дорожніми картами. У всіх категоріях зафіксовано позитивні зміни", - зазначив він.
Качка підкреслює, що Україна демонструє значний рівень розвитку.
У 11 розділах спостерігається зростання загальної оцінки, що є найвищим показником динаміки з моменту подачі кандидатури.
Комісія підтверджує готовність до відкриття 1, 2 та 6 кластерів переговорів. Інші - в гарній динаміці для того, щоб бути готовими до відкриття до кінця року", - йдеться у його дописі.
