Європейський континент готується до можливого конфлікту: чи здатне НАТО протистояти мільйонній армії Росії?
Агресивні дії Путіна спонукають Європу до рішучих заходів.
Конфлікт в Україні має потенціал для розширення за межі її кордонів. Європейські країни стурбовані, оскільки кремлівський лідер активно випробовує на міцність НАТО.
Експерти переконані, що очільник РФ готується до масштабного конфлікту та прагне розколоти Європу, використовуючи гібридні атаки на критичну інфраструктуру.
У відповідь на виклики, країни НАТО та Європейського Союзу активно зміцнюють свої оборонні спроможності, розробляють концепцію "дронової стіни" та ведуть переговори щодо постачання Україні систем протиповітряної оборони для формування надійного "щита".
Більше інформації шукайте в статті на ТСН.ua.
Кремлівський диктатор Володимир Путін цинічно заявив, що російські війська "перемагають" у так званій "праведній битві" в Україні, і що вся країна працює на фронт, пише The Guardian.
Там зазначають, що того ж дня Путін підписав указ про осінній призов 135 тисяч чоловіків на строкову службу, що є найбільшим показником з 2016 року. Хоча призовники офіційно не призначені для участі у бойових діях в Україні, проте раніше надходили повідомлення про їх відправку на передову.
Крім цього, Путін ухвалив закон, який офіційно фіксує вихід Росії з Європейської конвенції, що забороняє катування.
Журналісти підкреслюють, що це рішення насправді призводить до розриву стосунків з міжнародною організацією, що здійснює моніторинг прав людини, та анулює можливість для спостерігачів проводити візити до в'язниць і слідчих ізоляторів у Росії.
The Guardian також нагадує, що Запорізька АЕС близько тижня перебуває без зовнішнього електропостачання, залишаючись під контролем Росії з перших тижнів повномасштабного вторгнення. Ця ситуація також може свідчити про цілком зрозумілі наміри очільника Кремля.
Нещодавно Данія заявила про "гібридну атаку" на свою інфраструктуру після серії інцидентів з дронами, пише Independent. Як наслідок -- тимчасово закривалися аеропорти, включаючи Копенгаген. Міністр оборони Трульс Лунд Поульсен назвав це систематичною атакою.
Прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен висловила припущення щодо можливого зв'язку Росії з цими подіями, охарактеризувавши їх як "серйозну агресію".
Експерт у сфері військової справи Кір Джайлз підкреслює, що Росія вже давно здійснює тиск на Данію, включаючи ядерні загрози, у відповідь на її намір укріпити власну обороноздатність.
Катя Бего з Chatham House зазначає, що, незважаючи на географічну відстань, Данія виступає одним з найбільш активних опонентів російської агресії, постійно закликаючи НАТО до більш рішучих кроків у підтримці України.
Згідно з висловлюваннями Бего, основна ціль Москви полягає в тому, щоб ввести в данське суспільство атмосферу недовіри та страху, що зменшить його готовність підтримувати Україну. Окрім цього, Кремль має намір ослабити економіку країни, змушуючи її витрачати дорогі ракети на знищення дешевих безпілотників.
За інформацією видання Bloomberg, Володимир Путін має намір дестабілізувати соціальну ситуацію в Європі та зменшити оперативність НАТО у реагуванні на кризові ситуації.
Дії Росії слугують тестом для реакції Альянсу у критичний момент для Європи, коли існує загроза "усунення США".
За інформацією, отриманою від джерел видання, Кремль має намір посилити свої можливості для проведення великомасштабної атаки, здатної паралізувати європейські країни.
Інцидент із дронами Bloomberg розглядає, як продуманий хід для демонстрації сили кремля, а також як своєрідне попередження західним країнам не втручатися у конфлікт (мається на увазі війна Росії проти України -- Ред.).
Крім того, Москва може намагатися виявити вразливості в системі оборони НАТО, про що нещодавно згадував і президент України Володимир Зеленський.
"Ці нальоти можуть поширити страх і стати попередженням для виборців у демократичних країнах, які постраждали від вторгнень, зайняти більш нейтральну позицію щодо Росії. Це може зрештою поглибити розбіжності між державами-членами НАТО та Європейського Союзу та притупити їхню колективну реакцію на війну в Україні", -- зауважує Bloomberg.
Екс-посол США в НАТО Іво Даалдер у своїй статті для Politico зазначив, що Європа вже тривалий час веде війну з Росією, реалізуючи гібридні атаки та вчиняючи диверсії.
Даалдер переконаний, що держави Європейського Союзу помиляються, сприймаючи ескалацію агресії (вбивства, кібератаки, саботаж інфраструктури) як "сіру зону", а не як відкритий конфлікт.
Експосол впевнений, що основна мета Путіна полягає в ослабленні підтримки України та в експлуатації існуючих розбіжностей всередині НАТО, оскільки Росія не здатна досягти перемоги на фронті через брак ресурсів.
У той же час канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зробив провокаційну заяву, підкресливши, що Європа і Росія "вже не живуть у мирі", як зазначає видання Express. Він вважає, що Росія розв'язала "війну проти нашої демократії та свобод", намагаючись ослабити єдність Європейського Союзу.
В той же час одна з країн НАТО прямо оголосила про війну з Російською Федерацією. Еліза Меннінгем-Буллер, колишня очільниця британської розвідки MI5, висловила думку, що Велика Британія, можливо, вже знаходиться у стані війни з Росією через велику активність ворожих дій, повідомляє The Guardian.
Вона погодилася з позицією експертки Фіони Гілл, підкреслюючи, що ситуація після вторгнення в Україну зазнала суттєвих змін. Меннінгем-Буллер зазначила, що, хоча це "новий формат війни", агресія, кібератаки, фізичні напади та розвідувальні дії з боку Москви мають значний масштаб.
НАТО розширює свою присутність у Балтійському морі, відправивши фрегат для протиповітряної оборони та інші військові підрозділи у відповідь на активність безпілотників у Данії, повідомляє Reuters.
Велика Британія, Франція, Німеччина та Швеція оголосили про свою готовність підтримати Данію у зміцненні її безпеки в сфері протидії дронів під час двох європейських самітів, що відбудуться цього тижня в Копенгагені, повідомляє The Guardian.
У відповідь на збільшення можливих загроз міністри оборони країн Східної Європи, що входять до складу ЄС, активізували зусилля щодо ініціативи "дронова стіна", повідомляє Bloomberg.
Основна мета цієї ініціативи полягає у захисті кордонів від гібридних загроз шляхом створення скоординованої мережі безпілотних літальних апаратів та засобів протидії їм. Ці заходи доповнюються зміцненням системи протиповітряної оборони НАТО, і значна частина нової інфраструктури може бути реалізована вже протягом найближчого року.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про плани свого уряду вкласти мільярди євро в зміцнення обороноздатності країни.
Мерц також запропонував надати Україні кредит ЄС у розмірі 140 мільярдів євро, використовуючи заморожені російські активи як забезпечення. За його задумом, ці гроші будуть повернуті Києву лише після того, як Росія відшкодує збитки.
Тим часом міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус підтвердив, що до середини 2026 року Німеччина розмістить близько 2000 військовослужбовців у Литві, посилюючи східний фланг НАТО.
Західні політики та військові виступають з ініціативою щодо впровадження системи протиповітряної оборони в деяких регіонах України, щоб перехоплювати російські ракети та безпілотники.
Згідно з інформацією, представленою The Telegraph, спершу система протиповітряної оборони може бути активована в західних областях, з потенційною можливістю розширення її дії на Київ. Видання наводить приклад, коли британські військово-повітряні сили успішно перехоплювали іранські ракети над територією Ізраїлю, підкреслюючи, що така операція не становитиме загрози для російських військових і не призведе до загострення конфлікту.
Цей крок виглядав би цілком обґрунтованим у відповідь на агресивні гібридні дії Росії. Видання підкреслює, що введення фактичної безпольотної зони могло б стати потужним сигналом для Путіна, демонструючи рішучість Європи та значно впливаючи на військові зусилля України.
Наростання провокацій з боку Володимира Путіна та невизначеність позиції Дональда Трампа змушують Європейський Союз до радикальних змін, пише Politico.
Видання вважає, що блок, яким ЄС був раніше, більше не існує. Військові загрози, які нависають над європейськими самітами, стають більш небезпечними: російські винищувачі порушують повітряний простір НАТО, а ключові європейські аеропорти, наприклад у Копенгагені, зазнають збоїв через загадкові дрони, названі "гібридною атакою".
Відповідаючи на ці виклики, Урсула фон дер Ляєн підкреслює необхідність розгляду військових можливостей Європейського Союзу, які виходять за рамки звичних економічних аспектів. Серед запропонованих ідей - реалізація концепції "стіни з дронів" для виявлення та нейтралізації безпілотників, а також підвищення рівня готовності до оперативного реагування.
Видання підкреслює, що основним викликом для керівників ЄС на сьогодні є досягнення компромісу в стосунках з Москвою, яка дедалі більше проявляє готовність до ризикованих кроків, та запобігання перетворенню окремих інцидентів на масштабний військовий конфлікт.
Ця стадія європейської політики становить серйозну загрозу і може спричинити "момент Франца Фердинанда", коли несподіване загострення конфлікту затягне континент у масштабну війну.
Політичний аналітичний ресурс вважає, що проблеми з фінансуванням оборонних витрат залишаються основною "перешкодою" для Європейського Союзу, незважаючи на досягнуту єдність у питанні військової загрози з боку Російської Федерації.
Навіть в умовах "війни низької інтенсивності" з Москвою, як її називають військові лідери, перетворення ЄС на ефективну глобальну силу вимагає величезних коштів, а національні лідери не можуть домовитися про обсяги витрат. Історично війни фінансувалися коштом держборгу, і такий сигнал про готовність витрачати може стати частиною стримування.
Колишній відомий український журналіст і публіцист Віталій Портников висловив думку, що якщо військові дії Росії проти України не зупиняться найближчим часом, існує ризик розширення цього збройного конфлікту на інші держави.
За висловлюванням Портникова, лютий 2026 року є важливою критичною віхою. Існує тенденція, що саме через чотири роки після початку конфліктів вони зазвичай розширюються і набувають нових форм.
