Європейський депутат Данута Хюбнер зазначила, що реальні переговори між Україною та Європейським Союзом, ймовірно, стартують лише після завершення виборів в Угорщині.

Зображення: Зоряна Стельмах Данута Хюбнер "Світ спостерігає за Україною як за прикладом і джерелом навчань для всього людства"

Шановна пані Дануто, ви колись брали участь у процесі вступу Польщі до Європейського Союзу і, безумовно, стикалися з численними викликами, які виникали в цей період. Які з тих труднощів можуть виникнути у українців на їхньому шляху до ЄС? Чи є ймовірність, що деякі з цих проблем знову повторяться, чи, можливо, наша ситуація абсолютно відмінна?

Це розширення, в якому бере участь Україна, є восьмим за рахунком у історії Європейського Союзу. Всього було сім попередніх розширень, а Польща стала частиною Союзу під час п'ятого з них.

І кожне розширення було іншим, адже ситуація відрізнялася. Інакше це виглядало тоді, коли вступали такі країни як Швеція, Фінляндія, Австрія, і зовсім по-іншому -- коли ЄС вирішив одночасно прийняти десять країн, з яких вісім були з Центрально-Східної Європи -- регіону, що не мав довгої історії демократії, не мав тривалої історії ринкової економіки та стабільних відносин з Європейським Союзом. Саме тому те розширення було особливим. Розширення за участі України теж є абсолютно іншим.

Важливо усвідомлювати, що країни не стають членами Європейського Союзу колективно. Кожна держава має шанси на вступ, ґрунтуючись на власних досягненнях та виконанні специфічних завдань. І хоча можливе паралельне просування процесу з Молдовою, Україні слід приєднуватися до ЄС як окремій країні. При цьому оцінюватимуться лише її власні зусилля та підготовка до членства в Європейському Союзі, враховуючи особливості, притаманні саме Україні.

Кишинівське соло. Чи перетвориться "пакет" з Україною на політичну пастку для Брюсселя та нових кандидатів на вступ до ЄС?

Нині Україна — це перша країна-кандидат на вступ до Європейського Союзу, яка перебуває у стані війни з безжальним агресором. Це конфлікт, в якому, у певному розумінні, кожен з нас має свою роль, підтримуючи Україну з самого початку її боротьби.

Зображення: Верховний командувач Збройних сил України, воїни ЗСУ, захисники держави.

Ця війна, з одного боку, змушує Україну вживати безліч заходів, яких Польща не потребувала, а з іншого боку – формує ситуацію, яку можна охарактеризувати як геостратегічне розширення Європейського Союзу. Україна, напевно вперше в європейській історії, стає державою, що володіє значним потенціалом для зміцнення Європи.

Якщо розглянути українську економіку, навіть в умовах війни, вона все ще продовжує працювати (хоча і з значною зовнішньою фінансовою підтримкою). При цьому Україна займає одну з провідних позицій в Європі, а, можливо, і в усьому світі, коли мова йде про масштабні та глибокі технологічні трансформації, а також про нові підходи у веденні війни.

На Україну дивляться як на приклад і джерело уроків для всього світу -- у тому, як виглядає війна сьогодні, які вона створює виклики і як можна діяти ефективно в таких умовах.

Отже, я вважаю, що Україна зможе внести значний потенціал для розвитку Європейського Союзу, слугуючи потужним каталізатором для технологічного прогресу та підвищення конкурентоспроможності економіки Європи.

Україна також має величезну територію. Якщо не враховувати заморські території Франції, то Україна буде найбільшою країною Європи. Тримаю кулаки за те, щоб вся Україна вступила до Європейського Союзу, -- тоді вона справді стане найбільшою європейською державою.

І, звісно, ми вболіваємо також за за те, щоб українські громадяни, які зараз розсіяні по Європі, також поверталися до України, тому що люди є найбільшим скарбом кожної держави. І в нас в Польщі так є, і в Україні, я впевнена, так є, тому що саме люди творять цю державу.

Фото: EPA/UPG Українці під час Маршу подяки у Варшаві, 29 травня 2022 р.

Які ключові виклики стоять перед Україною на цьому шляху?

На мою думку, для України надзвичайно важливо, що вона сьогодні розвивається відразу в кількох напрямках. По-перше, країна активно готується до інтеграції в Європейський Союз. По-друге, триває боротьба за підтримання функціонування економіки в умовах війни. І, нарешті, існує ще один важливий аспект, що безпосередньо стосується військових дій.

Отже, Україна змушена працювати одночасно на багатьох фронтах, і саме тому надзвичайно важливо, щоб у цьому воєнному напруженні, у цих складних економічних умовах Україна -- а головне, українці -- змогли знайти в собі достатньо сили, щоб добре підготуватися до членства в Європейському Союзі. Тому що з нашого досвіду ми знаємо, що переваги від вступу до ЄС отримали ті, хто змогли найкраще до цього вступу підготуватися.

Україна повинна адаптувати своє законодавство до стандартів європейського права. Це передбачає чималі зусилля з боку Верховної Ради та тісну співпрацю між парламентом і урядом. Важливо, щоб у Раді існувала продуктивна взаємодія між різними політичними силами. Іноді виникають моменти, коли ми єдині в своїх поглядах, а іноді — навпаки, особливо в умовах, коли країна стикається з викликами. Тому необхідно пам'ятати, що те, що об'єднує Україну та її політиків, це не лише досягнення перемоги у війні, а й спільне бажання стати членом Європейського Союзу. Єдність є вкрай важливою для успішної підготовки до цього важливого етапу.

Під час нашої підготовки до вступу до Європейського Союзу в Польщі змінювалися кілька урядів, сформованих різними політичними силами. Проте, незважаючи на різницю в політичних поглядах, їх усіх об’єднувала одна важлива мета: забезпечити прогрес у напрямку євроінтеграції.

Отже, для України є надзвичайно важливим, щоб сьогодні і в майбутньому всі, хто визначає її шлях, дотримувалися цього напрямку. Це дозволить досягати результатів швидше, з більшою якістю та ефективністю.

Вважаю, що важливо, щоб це послання від політиків було донесене до всіх українців — не лише в столиці, а й на місцевих рівнях, у громадах і в кожній області. Люди повинні чути від усіх політичних діячів, що членство України в Європейському Союзі є справжнім пріоритетом. Якщо ми зможемо належно підготуватися, то отримаємо значні вигоди, але для цього необхідно діяти спільно — усіма політичними силами.

Також важлива співпраця адміністрації на всіх рівнях -- центральному, регіональному та місцевому. Академічні кола теж мають відігравати значну роль -- допомагати в адаптації законодавства, у діалозі з громадянами, пояснювати складні питання. Бізнес також має бути залучений.

Іншими словами, необхідно те, що в Польщі іменується "pospolite ruszenie" — "колективним підйомом" або "національним рухом".

Не впевнений, як найточніше передати це українською, але суть полягає в наступному: всі долучаються до спільної мети, всі руки на борту, разом ми рухаємося в одному напрямку. Це вкрай важливо.

Зображення: Зоряна Стельмах, Данута Хюбнер.

На жаль, наразі спостерігається певна дискомунікація, навіть серед державних установ. Наприклад, 8 жовтня Верховна Рада не змогла ухвалити рішення щодо призначення суддів Конституційного Суду. Вже протягом восьми місяців триває процес, але призначення суддів з числа кандидатів, які успішно пройшли конкурс, так і не відбулося. Це є однією з вимог Європейського Союзу — судова реформа, яка, на жаль, не реалізується або здійснюється дуже повільно. Чи може це стати перешкодою на нашому шляху до ЄС?

Адаптація законодавства до стандартів Європейського Союзу — це не лише переклад європейських норм на українську, а значно складніший і глибший процес.

Хочу також зазначити, що в контексті цих правових реформ надзвичайно важливим є функціонування системи правосуддя в цілому. Це охоплює діяльність як суддів, так і прокуратури, тобто всієї правоохоронної та судової системи, і визначає, яким чином повинна діяти правова держава.

І я думаю, що це якраз те, про що ви говорили, згадуючи про ситуацію із судовою реформою в Україні та затвердженням суддів Конституційного Суду, правильно?

Верховенство права -- усе, що стосується змін у законодавстві, спрямованих на утвердження верховенства права як основоположного принципу демократичної системи -- є надзвичайно важливим.

Функціонування судів загальної юрисдикції -- я не дуже добре знаю, яка саме система діє в Україні, але як судів загальної юрисдикції, так і апеляційних судів, Верховного Суду, Конституційного Суду -- їхня робота відповідно до європейського права є, безумовно, надзвичайно важливою.

Олена Сотник, радник віцепрем'єра з питань євроінтеграції, зазначила: "Вступ України до Європейського Союзу — це процес, який вимагатиме часу, і людям слід усвідомлювати, що це ще тривалий шлях".

Це визначає, чи матиме кожен українець ті ж права людини, що й громадяни інших країн Європейського Союзу. Саме з цієї причини реформи та гармонізація законодавства в області судочинства і правосуддя набувають великого значення.

Загалом те, як працюють суди на різних рівнях, а також наскільки простим і зрозумілим є доступ до них для кожного громадянина України, -- це і формує правову державу.

І тут важливо розуміти, що все те, що Україна робить чи повинна зробити, готуючись до вступу в ЄС, є предметом переговорів про євроінтеграцію.

Зображення: EPA/UPG "Якщо перший кластер не засвідчить наявність в Україні механізму, що забезпечує верховенство права, нам не вдасться просунутися вперед."

Як саме відбуваються ці переговори? Можете розповісти детальніше.

Щоб розпочати процес переговорів, необхідно здійснити скринінг — перевірку відповідності або розбіжностей між законодавством України та Європейського Союзу. Ця перевірка була успішно завершена до кінця вересня, і результати виявилися позитивними — Україна продемонструвала високий рівень відповідності. Протягом усієї цієї процедури Європейська Комісія проявляла дружнє ставлення до України, так само як і до Польщі. Тому в процесі ведення переговорів і підготовки до вступу, Єврокомісія активно підтримує Україну в дотриманні всіх встановлених норм.

Чи знаєте ви, що загалом структура переговорного процесу охоплює 35 тематичних секцій, які згруповані в шість кластерів? Перший з цих кластерів, що носить назву "Основи процесу вступу до ЄС", є ключовим, оскільки він містить усі питання, що стосуються правової держави, включаючи аспекти функціонування судової системи.

Якщо перший кластер не визнає, що в Україні функціонує система, яка забезпечує верховенство права, ми не зможемо просунутися далі. Тому цей початковий кластер має велике значення, і важливо, що він вже готовий до обговорень.

На даний момент ми вже маємо висновок Єврокомісії щодо всіх шести кластерів, які передані на розгляд Ради ЄС, тож, усе необхідне зроблено, щоб можна було розпочати фактичні переговори.

Я лише прагнула наголосити, що перший кластер, який стосується фундаментальної сфери, відіграє вирішальну роль, адже саме він прокладає шлях до обговорення всіх інших кластерів.

Отже, Україна досягла позитивних результатів після проведеного скринінгу. Наша країна була готова до діалогу і прагнула розпочати перший кластер ще в червні поточного року. Однак, це виявилося неможливим через позицію Угорщини, яка заважає відкриттю переговорів. Я не бачу способів подолати це вето з боку Угорщини.

Проблема полягає в тому, що Рада Європейського Союзу зобов'язана одноголосно схвалити всі звіти, які комітет подає їй. Це означає, що для відкриття переговорів потрібно отримати одностайну підтримку. Щоб розпочати обговорення всіх питань, що належать до першого кластеру, Рада ЄС повинна його одноголосно затвердити. Однак протягом тривалого часу досягти цієї одностайності не вдалося через блокування з боку Угорщини.

Зображення: EPA/UPG Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан у Європейському парламенті, 9 жовтня 2024 року.

Я так розумію, що причина, через яку угорці блокують переговори, стосується українського законодавства щодо національних меншин.

Протягом минулого року позиція Угорщини залишалася незмінною. Я вважаю, що вона буде активно використана під час весняних виборів в країні. Отже, з високою ймовірністю можна стверджувати, що реальні переговори між Україною та ЄС, скоріш за все, стартують лише після завершення цих виборів.

Проте я хотіла б підкреслити, що наразі всі необхідні кроки, які повинна здійснити Європейська Комісія для підготовки до переговорного процесу та завершення всіх відповідних звітів, вже виконуються. Комісія активно займається цими питаннями, і я переконана, що до кінця року вона буде готова розпочати переговори в усіх напрямках.

Під час процесу євроінтеграції Польщі переговори почалися досить повільно, але згодом набрали швидкості. Тому Україні важливо максимально підготуватися до старту переговорів, аби завершити їх у короткі строки. Я впевнена, що як тільки Угорщина відкриє свої двері — хоча ми й не знаємо, хто буде прем'єр-міністром у той момент — усі ці кластери зможуть бути активовані якомога швидше.

Зазначу, що процес переговорів стартує з відкриття кластерів, а завершується обговоренням окремих розділів. Це означає, що спочатку ухвалюються рішення щодо шести кластерів. Проте, кожен з 35 розділів закривається індивідуально, і для цього також необхідна одностайність серед країн-членів ЄС.

Отже, це суттєвий виклик. Щодо кожного з розділів Рада Європейського Союзу ухвалюватиме окремі рішення. Це буде здійснено шляхом голосування.

Для кожного з розділів Рада Європейського Союзу зобов'язана буде ухвалити рішення одностайно?

Так. Наприклад, у першому кластері, "Основи", є п'ять розділів. Тому Рада каже: ми відкриваємо перший кластер, є згода щодо всіх показників, є одноголосне голосування, перший кластер відкрито. А потім ми ведемо переговори щодо окремих розділів Ці розділи можуть обговорюватися один за одним, або паралельно, -- це не має значення. Але це має бути завершено так, щоб Комісія сказала: "Ми завершили переговори, все зроблено, звітуйте перед Радою". Тоді Рада голосує і каже: "Я схвалюю, так". Одностайно.

І поки все це обговорюється та голосується, ми кажемо: нічого не узгоджено, поки все не узгоджено. Іншими словами, поки кожен розділ не буде закрито -- нічого не узгоджено. Якщо хоч один розділ випадає з усієї цієї структури -- це означає, що переговори не завершені. Тут не якийсь відсоток треба набрати, а все.

Зображення: Зоряна Стельмах, Данута Хюбнер.

І хочу підкреслити, що особливістю першого кластеру є те, що він відкриває шлях до наступних кластерів. Тобто спочатку мають бути завершені переговори по першому кластеру, і тоді вже можна буде відкривати всі інші.

Наступним кроком може стати ініціювання переговорів щодо кластерів, після чого слід зосередитися на окремих розділах, можливо, починаючи з тих, де досягнення консенсусу є найбільш простим.

При цьому переговори можуть іти розділ за розділом, або ж одночасно по декількох, паралельно.

Переговори щодо яких розділів є найпростішими і найскладнішими, з вашого досвіду?

Зазвичай, першими ведуться переговори по найпростіших розділах, тобто тих, де або невелика законодавча база Європейського Союзу, або ж тих, де немає якихось очікуваних проблем.

А стосовно фінансових аспектів, які визначають частку України в європейському бюджеті — тобто обсяг ресурсів, які Україна зможе використати — ці питання зазвичай обговорюються на завершальному етапі.

Проте слід пам'ятати, що самих переговорних процесів не так вже й багато, оскільки в першу чергу Україна має імплементувати всі норми європейського законодавства, прагнучи стати частиною Європейського Союзу.

Україна має зрозуміти, що повинна впровадити все європейське законодавство у своє. І мусить також довести, що в стані його імплементувати. Іноді для цього потрібно створити якусь нову інституцію, якийсь новий орган.

У процесі розширення Євросоюзу в 2004 році, коли Польща приєднувалася до спільноти, наприкінці переговорів ми мали не лише продемонструвати інтеграцію європейських норм у нашу правову систему, але й підтвердити їх реальне впровадження. Раніше основною вимогою було гармонізувати національне законодавство, і саме це перевіряла Європейська комісія. Польща повинна була довести, що має всі необхідні механізми, ресурси та установи для реалізації нового законодавства.

Так що це не унікальна вимога, яка висувається саме Україні.

Ця потреба виникла під час першого розширення Європейського Союзу на Схід, коли до складу вступали країни Центрально-Східної Європи, серед яких була й Польща.

Фото: facebook/Oleksandr Korniyenko Зала ВРУ "Великим викликом для України буде, щоб довкілля відповідало вимогам ЄС"

Які ще аспекти, окрім фінансових питань, можуть зайняти значну частину часу під час проведення переговорів?

Переговори, хоч і називаються переговорами, в них не дуже є про що домовлятися, тому що країні-кандидату необхідно впровадити весь корпус європейського права, всі вимоги Європейського Союзу.

В основі переговорного процесу лежать три ключові аспекти, щодо яких можна досягти згоди.

Це бюджет -- тобто, внески України до бюджету Європейського Союзу; фонди, які отримає від ЄС Україна та українське населення; і певні перехідні періоди. Тому що певні теми, проблеми неможливо вирішити за короткий проміжок часу і вони вимагають більше зусиль і більше часу для врегулювання.

Це може бути, наприклад, щоб довкілля відповідало вимогам ЄС. Для України це буде величезним викликом, тому що внаслідок воєнних дій земля просто отруєна, дуже багато територій замінованих і відновлення довкілля вимагатиме дуже багато часу. І тривалість перехідного періоду, протягом якого Україна працюватиме над тим, щоб це довкілля відповідало вимогам, які висуває Європейський Союз, -- власне, є предметом переговорів.

Крім того, Польща брала участь у переговорах щодо обсягу фінансової допомоги від Європейського Союзу, яку планувалося витратити на екологічні проекти та охорону навколишнього середовища.

В України є вихід до моря. У випадку Польщі йшлося про риболовлю в Балтійському морі: нам довелося переконати польських рибалок, що вони не повинні ловити занадто дрібну рибу, інакше ми повністю позбавимо себе наявних рибних ресурсів. Але водночас під час цих переговорів з ЄС ми говорили про фінансову підтримку, щоб модернізувати рибацькі катери, якими вони виходили в море.

Обговорювалися також питання щодо доступу до земельних ресурсів, оскільки польські аграрії висловлювали занепокоєння, що відкриття ринку землі може призвести до масштабного скуповування ділянок багатими європейцями.

Переговори Польщі з Європейським Союзом також охоплювали питання переходу до вільного переміщення осіб та вимоги окремих країн-членів щодо можливості працевлаштування. Ці аспекти є актуальними і для України.

Знімок: EPA/UPG Збирання урожаю в Київській області, 3 серпня 2025 року.

А наскільки тривалим може бути цей перехідний період на вільне працевлаштування?

У випадку Польщі щодо працевлаштування в країнах ЄС, то в нас був максимальний період - сім років, і він був поділений на підперіоди -- два, три, два роки. І після кожного з цих періодів проводився аналіз і приймалося рішення, що робити далі по кожній конкретній країні.

Наприклад, Німеччина та Австрія повністю скористались цим перехідним етапом, і лише після його завершення громадяни Польщі отримали можливість працювати в Німеччині на тих же умовах, що й інші європейці.

Натомість Великобританія, Ірландія, Швеція, які відмовилися від цього перехідного періоду і в них поляки могли працювати без жодних додаткових умов з першого дня.

Інші держави займають проміжну позицію: деякі мали коротший проміжок часу, інші ж — довший.

"Корупція завжди була і буде дуже чутливим моментом у переговорах"

Думаю, ми в Україні боїмося відтоку працівників до ЄС так само, як євроспільнота боїться їхнього припливу.

Це, безумовно, є найбільш складним аспектом у процесі переговорів.

Однак я також хотіла б зазначити, що Україна скоїла серйозну помилку, яку слід було уникнути на цьому етапі. У липні, коли були внесені поправки до антикорупційного законодавства, Верховна Рада 22 числа ухвалила зміни до Кримінального процесуального кодексу та закону про прокуратуру, які фактично зменшили повноваження Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це рішення спровокувало масові протести по всій країні. 31 липня Верховна Рада скасувала ці зміни.

Існують сфери, які викликають значну чутливість серед держав-членів ЄС, і їхня реакція на події, що відбулися в липні, була досить різкою. Важливо відзначити, що українська влада відреагувала на цю ситуацію, і повноваження антикорупційних органів були поновлені.

Зображення: EPA/UPG Молоді люди висловлюють свій протест проти скорочення автономії в САП/НАБУ у Києві, 30 липня 2025 року.

Мушу зазначити, що українське суспільство, а також ми в медіа, розглянули ці дії як антидемократичні та як небезпеку для євроінтеграційних прагнень України.

Сподіваємося, що законодавство, яке стосується протидії корупції, буде відновлено до його первісного вигляду, оскільки у контексті східного розширення це питання завжди було і залишається надзвичайно важливим у рамках переговорів.

Це питання вимагає ретельного моніторингу. Попри складність, навіть якщо будуть ухвалені всі необхідні правові акти до липня та створені інституції на кшталт НАБУ і САП, сприйняття корупції може залишитися незмінним. Іншими словами, навіть за наявності цих органів, громадська думка продовжує вказувати на існування корупції. Це створює додаткові труднощі. Саме тому подібні інциденти, як ті, що сталися в липні, негативно впливають на імідж України в очах держав-членів, і такі помилки є абсолютно неприйнятними.

Потрібно усвідомлювати, що весь цей процес переговорів і всі кроки, які ведуть до євроінтеграції, вони скеровані на те, щоб укріплювати взаємну довіру.

І тому великою помилкою є те, що може стати на заваді формуванню цієї довіри. Адже дуже просто зруйнувати довіру і взаєморозуміння, але укріпити його, відновити довіру надзвичайно складно.

Едвін Бендик, голова правління Фундації ім. Стефана Баторія: "Українці стали заручниками політичних процесів у Польщі"

Дозвольте мені підкреслити, що ми всі захоплювалися, Україною, її спротивом, спостерігаючи за тими жахливними сценами агресії Путіна проти України три роки тому, з 24 лютого. Ми захоплювалися громадянським суспільством України, бо можна було бачити всюди цих людей, не лише молодих, які допомагали, займалися різною діяльністю, зокрема, збирали гроші на купівлю зброї. І роль громадянського суспільства в Україні є абсолютно фундаментальною. Вони будуть тими, хто буде стежити за демократією, контролювати політичні сили. Це також дуже ефективна зброя демократії, і нам потрібно забезпечити, щоб громадянське суспільство справді мало умови для функціонування. Щоб не було жодних обмежень.

В Україні важливо сприяти розвитку громадянського суспільства та забезпечувати активну діяльність засобів масової інформації, оскільки вони виконують функцію внутрішнього контролю за дотриманням демократичних норм.

Громадянське суспільство та засоби масової інформації відіграють ключову роль у уважному спостереженні за політичною ситуацією та демократичними процесами в Україні. Вони аналізують, наскільки країна готується до інтеграції в Європейський Союз і в якій мірі відповідає встановленим європейським стандартам.

І дуже важливою є політична воля, воля політичного класу до співпраці із громадянським суспільством та медіа.

Зображення: Зоряна Стельмах, Данута Хюбнер. "ЄС враховує можливість приєднання України у 2028-34 роках"

Щодо перспектив вступу України до Європейського Союзу, варто згадати, що минулого року єврокомісар з питань розширення Олівер Варгеї висловив думку, що за умови реалізації всіх необхідних реформ, Україна зможе стати членом ЄС протягом наступних п'яти років, тобто до 2029 року. Як ви ставитесь до цього прогнозу? Чи вважаєте, що він є занадто оптимістичним? Які ваші думки з цього приводу?

Це виглядає досить оптимістично. Проте, завдання є вкрай складним. Деякі люди вважають, що не варто називати жодних термінів. Я з цим не згоден, адже, як особа, що відповідала за вступ Польщі до Європейського Союзу і координувала весь процес переговорів, я розумію, що терміни мають велике значення, навіть з технічної точки зору. Нам необхідно знати строки, в які ми повинні виконати різні зобов'язання. По-друге, терміни важливі, оскільки вони дарують нам надію. А надія є потужним стимулом, що рухає нас до досягнення поставлених цілей і підтримує нашу волю до дії.

Однак я зауважила, що політики, в тому числі й українські, часто використовують необґрунтовані дати для своїх власних цілей та потреб внутрішньої політики. Це може бути ризиковано, оскільки таке ставлення формує певні очікування, які потім важко втілити в життя.

Як вам відомо, ми в даний час займаємося розробкою багаторічного бюджету Європейського Союзу на період 2028-2034 років спільно з Європейською Комісією, Європейським Парламентом і Радою ЄС.

Здається цілком ймовірним і безпечним стверджувати, що Україна зможе стати частиною Європейського Союзу в наступному фінансовому циклі, що означає, що це не відбудеться до 2027 року, а лише після цього. Проте, у рамках нинішніх дискусій щодо майбутнього фінансового періоду немає чітко визначеної дати вступу України. Обидві сторони повинні бути готовими до цього процесу.

Проте в даному бюджеті є пункт, що переговори ще тривають, але цей пункт, безсумнівно, залишиться в силі. Передбачено також положення, яке зазначає, що у випадку розширення ЄС у період з 2028 по 2034 роки, буде здійснено перегляд цього бюджету. Це свідчить про те, що ЄС розглядає таку можливість. Подібна ситуація мала місце і під час вступу Польщі, коли існував "Порядок денний 2000", що враховував фінансування в бюджетному періоді, передбаченому для нашого вступу в ЄС, але не раніше.

І це означає, що цією приміткою ми вже ніби готуємо держави-члени ЄС до того, що це розширення можливе, і що, приймаючи цей бюджет, вони погоджуються на його можливий потенційний перегляд.