Європейський Союз посилює свої підходи до міграції.

16 квітня Європейська комісія опублікувала перелік з семи країн, які вона класифікує як "безпечні країни походження". У цьому списку опинилися Бангладеш, Колумбія, Косово, Єгипет, Індія, Марокко та Туніс. Цей захід дозволить державам-членам Європейського Союзу пришвидшити процес обробки заяв на притулок і повернення мігрантів до країн, що вважаються "безпечними".

Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер підкреслив, що в ряді країн ЄС залишається значна кількість нерозглянутих заяв, тому "будь-які ініціативи, спрямовані на пришвидшення процесу ухвалення рішень, є надзвичайно важливими".

У Брюсселі зазначили, що окремі країни-члени Європейського Союзу вже впровадили аналогічні списки на своєму національному рівні.

Що це означає для шукачів притулку?

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті Єврокомісії, прохання про надання притулку від осіб з "безпечних" країн "малоймовірно отримають позитивний відгук" в країнах Європейського Союзу. При цьому підкреслюється, що надання такого статусу не забезпечує "гарантію захисту для всіх громадян даної країни", тому держави-члени ЄС повинні розглядати кожну заявку окремо.

Пропозиція Єврокомісії щодо списку "безпечних" країн тепер підлягає обговоренню та затвердженню в Європейському парламенті та Раді Європи.

Критика правозахисників

Організація EuroMed Rights, яка об'єднує 68 правозахисних ініціатив в Європі та регіоні Середземномор'я, висловила свою незгоду з ініціативою Єврокомісії.

Правозахисні організації відзначили, зокрема, Єгипет, Марокко та Туніс як "країни, в яких зафіксовані порушення прав людини", підкреслюючи, що класифікація їх як "безпечних" є ризикованою та оманливою.

План щодо прискорення депортації з ЄС

У березні Єврокомісія представила ініціативу, спрямовану на прискорення процесу депортації осіб, яким відмовили у наданні притулку. Цей план передбачає посилення тиску на мігрантів, які не бажають співпрацювати з органами влади або подають недостовірні дані. Додатково, в рамках ініціативи планується впровадження механізму взаємного визнання рішень щодо депортації між країнами-членами ЄС, щоб пришвидшити відповідні процедури.

Країни Європейського Союзу повинні мати можливість розміщувати осіб, яким було відмовлено у наданні притулку, у спеціально облаштованих депортаційних центрах за межами Союзу. При цьому важливо дотримуватися стандартів прав людини та контролювати їхнє дотримання. Це правило не поширюється на неповнолітніх заявників на притулок та сім'ї з дітьми.