Фінансовий моніторинг здійснив перевірку коштів, які були внесені в якості застави у справі "Мідас", та надав матеріали Національному антикорупційному бюро, повідомив перший заступник Проніна.
Компанія, яка надала заставу, могла бути залучена до відмивання грошей або мати зв'язок з іншими кримінальними діями.
Фінансовий моніторинг України провів перевірку коштів, які були внесені як застави для підозрюваних у справі "Мідас", пов'язаній з розкраданнями в енергетичному секторі, та вже направив результати своїх досліджень до Національного антикорупційного бюро. Крім того, залишки на рахунках компанії, що надала ці застави, вирішили арештувати, про що повідомив перший заступник голови Фінмоніторингу Богдан Корольчук під час засідання тимчасової слідчої комісії, що розслідує можливі порушення в оборонній сфері, антикорупційних нормах та дотриманні прав людини в умовах військового стану.
За словами Корольчука, у матеріалах, переданих НАБУ, Фінмоніторинг вказав, що стосовно компаній є підозра у причетності до відмиванні коштів або інших злочинів.
"В рамках дослідження всіх ланцюгів і всіх застав ми прийняли рішення про зупинення 118 мільйонів гривень. І зараз на них накладається арешт антикорупційного бюро", - додав Корольчук.
На уточнююче запитання голови ТСК Олексія Гончаренка, він роз'яснив, що йдеться про фінансові ресурси, які залишилися на рахунках компаній, що надали заставу, після її повернення. Разом з тим, Корольчук підкреслив, що не розуміє, чому в даному випадку не спрацювала система виявлення підозрілих фінансових операцій. Наприклад, компанія, яка загалом внесла 37 млн грн застави, мала лише 1000 грн статутного капіталу. Більше того, за інформацією ТСК, вона не здійснювала жодної діяльності відповідно до свого статуту.
НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на "Енергоатом". Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а "відкат" сплачували контрагенти, яких їм навʼязували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс в центрі Києва, який належав родині колишнього депутата Андрія Деркача. І саме Тімур "Карлсон" Міндіч контролював відмивання грошей.
Семен Кривонос повідомив, що протягом 15 місяців спільники справи передавали інформацію через вразливість у системі доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Окрім того, під час розслідування бюро стикнулося з опором з боку Фінансового моніторингу, очільник якого, Філіп Пронін, також згадується в іншій справі НАБУ.
Дізнатися більше про Міндічгейт можна в статтях "Операція "Мідас": шлях до абсолютної влади за ціною долара" від Інни Ведернікової, редакторки відділу внутрішньої політики ZN.UA, а також у матеріалі "Яка буде реакція суспільства на Міндічгейт: майдани, перевороти та падіння рейтингу" від Алли Котляр, редакторки соціального відділу.
