Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе заявив, що конфлікт не вдасться зупинити, поки в Росії не з'явиться прагнення до змін і розвитку.
Деталі щодо створення Спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності за російську агресію, Комісії, що займається відшкодуванням збитків українцям, а також миротворчі ініціативи Дональда Трампа - читайте в інтерв'ю генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе для РБК-Україна.
По мірі того, як сподівання на швидкі переговори про завершення війни стають дедалі примарнішими, робота по притягненню Росії до відповідальності за агресію проти України триває - нешвидко, але планомірно.
Основним майданчиком у цьому контексті виступає Рада Європи. У її межах вже діє Реєстр збитків, понесених внаслідок російської агресії. Наразі готують до запуску Міжнародну комісію для розгляду заявок України. Також триває закулісна робота над створенням Спеціального трибуналу, який має на меті покарати російське керівництво за війну проти України.
РБК-Україна поговорило з генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе під час сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, яка якраз підтримала проект створення конвенції про Комісію з відшкодування збитків.
Втім, відкритим лишаються фундаментальне питання: звідки брати гроші на потенційну компенсацію українцям завданих збитків. Як зазначає Берсе, зараз розглядаються декілька варіантів: внески від держав-членів Ради Європи, використання російських заморожених активів тощо - хоча ясності по цьому питанню немає.
"На мою думку, незважаючи на те, що ми не можемо точно уявити, як виглядатиме наша мета, це не повинно заважати нам продовжувати рух вперед," - зазначає Берса в інтерв'ю РБК-Україна, висловлюючи надію на те, що комісія зможе розпочати свою роботу до завершення року.
Щодо Спеціального трибуналу, на якому українці, безумовно, хотіли б бачити Путіна та його найближчих соратників, генеральний секретар Ради Європи висловлює обережність у своїх часових оцінках і не наважується передбачити, коли це може відбутися.
"Наша організація не в змозі вирішити всі питання. Ми не є центром усіх дискусій про те, як усе це завершиться. Проте те, що ми можемо зробити, це максимально підготувати всі елементи відповідальності," - прокоментував він, відповідаючи на запитання про те, як можна одночасно шукати компроміси з агресором і прагнути притягти його до відповідальності.
Перед тим як перейти до розгляду роботи Ради Європи щодо України, хотів би запитати вас про останні новини – зокрема, про нещодавні російські удари по Україні. Чи можна вважати, що ці атаки свідчать про відсутність у Росії наміру вести серйозні переговори найближчим часом?
Жахливі події, що мають місце, викликають тривогу, і ми спостерігаємо їхнє загострення.
Це час, коли ми могли б нарешті досягти припинення вогню, а потім - обговорити справедливий і тривалий мир для України. Це дуже складна ситуація. Коли я був у Нью-Йорку (на Генасамблеї ООН, - ред.), ми обговорювали це. І ми дуже уважно стежимо за цим у Раді Європи.
Не лише тому, що Україна є членом Ради Європи, не лише тому, що ми сильно віддані Україні, і це наш головний пріоритет. Але Україна також є моїм особистим пріоритетом: у нас тут працюють українці, і ми маємо офіс у Києві з приблизно 100 людьми там.
Ми беззаперечно підтримуємо вас - в межах наших можливостей. Проте варто зазначити, що ми не є експертами у галузі оборонних систем. Наша спеціалізація полягає у питаннях цінностей, правової влади та прозорості. Саме на ці аспекти ми орієнтуємо нашу діяльність.
Ми продовжуємо нашу діяльність через Європейський суд з прав людини. Щодня до Суду надходить безліч заяв щодо порушень прав людини, які потім розглядаються. Діє Реєстр збитків, а незабаром запрацює Комісія з претензій. Ми також активно працюємо над створенням Спеціального трибуналу.
Я пригадую, які сподівання ми покладали на нову адміністрацію США взимку, коли говорили про "мир за 24 години". Тепер усі, навіть президент Трамп, визнають, що неможливо зупинити війну, поки з боку Росії немає бажання до справжніх змін. Це стало очевидним. Мені по-справжньому складно спрогнозувати, що нас чекає в майбутньому.
Мені цікаво дізнатися про Спеціальний трибунал, який займається питаннями агресії проти України. Що наразі відбувається з цією ініціативою? Адже після оголошення про його заснування кілька місяців тому, не було помітно жодних офіційних новин.
Що можу зазначити, так це те, що ми впевнено рухаємось вперед у цій справі. Дозвольте поділитися інформацією про наш теперішній прогрес.
25 червня президент Зеленський здійснив візит до Страсбурга. Ця подія стала значущою для Ради Європи, а також для України і всього європейського континенту. Найголовнішим моментом візиту стало підписання угоди між Україною та Радою Європи про створення Трибуналу.
Це сталося три місяці тому. Відтоді ми реалізували великий обсяг роботи. Ведеться всебічна підготовка до створення Трибуналу. Ми готові активізувати спеціалізовану команду для збору всіх необхідних елементів, які знадобляться для функціонування Трибуналу. Йдеться про правові механізми, інфраструктуру та кадрові ресурси. Наразі ми активно працюємо над залученням фінансування для цього першого етапу, адже нам потрібна підтримка від держав-членів або партнерів, щоб реалізувати наші плани. Як тільки це здійсниться, ми будемо готові до подальших дій. Ми прагнемо рухатись якомога швидше.
- Чи може це статися наступного року?
Я не впевнений. Все залежить від державної підтримки. І ось у чому суть: ця сторона ситуації поза нашим контролем.
Ми наводимо аргументи. Ми закликаємо держави-члени і не члени приєднуватися до нас. І це можна буде запустити, як тільки держави активно долучаться в цьому напрямку, з бюджетом і також з ратифікацією розширеної часткової угоди, яка дозволить державам приєднатися. Саме це має відбутися зараз. З нашого боку ми готові. Ми можемо почати миттєво. Але нам потрібна підтримка.
Чи є 2026 рік реалістичним строком?
Мені насправді складно спрогнозувати, коли це відбудеться, адже це не повністю залежить від нас.
Однак існує ще одна сфера, де ситуація виглядає трохи менш ускладненою, оскільки це не зовсім нове явище. Мова йде про Комісію з претензій (Міжнародну комісію, що розглядає вимоги України щодо відшкодування збитків, завданих російською агресією - ред.), яка є логічним продовженням Реєстру збитків. Хочу зазначити, що для Комісії з претензій знадобиться кілька місяців для реалізації наступного етапу, оскільки активно залучені держави, що є частиною Реєстру.
Ми сподіваємося, і працюємо в цьому напрямку, досягти угоди про створення Комісії до кінця 2025 року.
- Звідки візьмуться гроші на всі ці компенсації?
Це питання потребує обговорення з країнами-членами. Ми повинні підходити до нього з максимальною серйозністю. Реєстр функціонує досить ефективно, і на даний момент ми отримали приблизно 60 000 заявок.
В підсумку, планується створення 43 категорій скарг. Це виявилося надзвичайно ефективним, і ваш Генеральний прокурор виявив значний інтерес до співпраці з Радою Європи стосовно Реєстру. Це може відіграти важливу роль, і було б доцільно залучити Україну до цього процесу.
Концепція Трибуналу надіслає потужне повідомлення. Саміт лідерів країн та урядів пройшов у травні 2023 року. Через рік, навесні 2024-го, стартувала перша фаза реєстрації. Наразі, в середині 2025 року, ми уклали угоду про заснування Комісії з претензій у рамках Ради Європи. До кінця 2025 року ми прагнемо, щоб вона розпочала свою діяльність.
Чи дійсно ви впевнені, що зможете знайти необхідну суму? Адже мова йде про мільярди євро.
- Це буде обговорення, частина обговорення з державами-членами. І, як ви знаєте, у нас є багато різних ідей щодо фінансування цього. Обговорюється пряме фінансування від держав-членів. Обговорюються інвестиції від держав-членів, щоб побачити, як можна виділити кошти Україні. І є обговорення щодо заморожених активів. Щодо заморожених активів, наскільки мені відомо, наразі не зрозуміло, чи буде згода всіх зацікавлених держав.
- Яким чином можна застосовувати ці заморожені ресурси і в яких цілях?
Абсолютно вірно. Перш ніж щось інше, потрібно зрозуміти, як отримати доступ до фінансів. А далі вже постає питання: як їх ефективно витратити?
У обговореннях щодо Комісії з претензій ми також повинні торкатися цих питань. Зареєструвати збитки - одне, а зробити наступний крок - інше.
Проте я переконаний, що навіть якщо ми не маємо чіткого уявлення про те, яким буде наш фінальний результат, це не повинно ставити під загрозу наш шлях. Це дійсно має велике значення. Нам потрібно рухатися вперед настільки, наскільки це можливо, вирішуючи проблеми та долаючи труднощі на своєму шляху, намагаючись просуватися далі. Можливо, це звучить дуже практично, але це єдиний спосіб, який справді забезпечує наш прогрес.
Ален Берсе відповідає на запитання представників ПАРЄ.
- Скільки триватиме робота Трибуналу, і головне питання, яке, без сумніву, прості українці можуть ставити собі в цьому контексті: коли і за яких умов ми зможемо побачити Путіна за ґратами?
Можливо, варто почати з пояснення, чому ми торкаємося теми Спеціального трибуналу. Це зумовлено тим, що нещодавно в Генеральній Асамблеї ООН відбулося голосування, в результаті якого 141 держава визнала події, які відбуваються в Україні, агресивним злочином.
Таким чином, значна частина країн-членів ООН підтвердила, що ми маємо справу зі злочином агресії. Проте водночас існує загальна згода, що, незважаючи на це визнання, у нас відсутній суд або трибунал, який мав би юрисдикцію щодо даного злочину. Тож нам довелося починати все з основ.
Наша основна складність полягає в тому, що ми маємо реалізувати це без жодних раніше існуючих зразків. Я не можу точно визначити, як здійснити всі ці етапи та коли саме це відбудеться.
Ми маємо укласти рішуче зобов'язання стверджувати, що відповідальність за агресію повинна існувати.
- І вона буде в майбутньому, так?
Так, це справді відбудеться. І ми активно до цього готуємось. Не забувайте, що наш суд, Європейський суд з прав людини, щодня забезпечує підзвітність. Він ухвалює важливі рішення.
Ми хочемо забезпечити більше з цим другим стовпом - Комісією з претензій, це наступний крок після Реєстру, а потім - Спеціальний трибунал. Тоді ми матимемо комплексну систему відповідальності.
З одного боку, тривають розмови щодо можливих угод з Росією, а з іншого - активуються заходи для притягнення її керівництва до відповідальності за агресивні дії. Як можна узгодити ці два процеси: вести діалог з певною стороною і водночас прагнути її покарання?
Це дійсно цікаве запитання. На жаль, я не в змозі дати на нього відповідь. Я можу лише зазначити, що спостерігаю за діяльністю Ради Європи, і саме в цій сфері ми маємо можливість працювати.
Наша організація не має можливості вирішити всі питання. Ми не є центром усіх розмов про те, як все завершиться. Однак ми здатні підготувати всі необхідні елементи відповідальності в максимально можливій мірі. Це стане частиною більш широких дискусій. Важливо зазначити, що з кожним кроком уперед ми зможемо забезпечити більшу ефективність для України.
Як ви вважаєте, чому миротворчі ініціативи, реалізовані під час адміністрації Дональда Трампа, досі не дали жодних істотних результатів? І, на вашу думку, чи вживають США, Україна та країни Європи правильних заходів?
- Мені справді важко відповісти на це питання. Я просто знаю, наскільки це складно. І якщо це так складно для США - з дуже сильними зобов'язаннями президента Трампа, який їх дав дуже перед вступом на посаду і також після цього - навіть з тією силою, яку мають США, з тією силою, яку має Європейський Союз, це означає, що зупинити війну має бути справді складно і важко.
Ще раз хочу підкреслити, що це не зовсім те місце, де ми можемо проявити свій максимальний вплив. Наше завдання полягає в тому, щоб зосередитися на сферах, де ми здатні внести істотні зміни та зробити дійсно цінний внесок. І саме тут виникає важливість обговорення відповідальності.
