Голодомор та збройні конфлікти Росії з Україною через призму теорії геноциду, запропонованої Рафаелем Лемкіним.
Організатори заходу: Інститут історії України НАН України, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, а також Український науково-дослідний та освітній центр дослідження Голодомору (HREC in Ukraine), при підтримці Науково-освітнього консорціуму Голодомору (HREC) з Канадського інституту українських студій Альбертського університету.
У складі учасників: Олександр Гладун, який займає пост заступника директора Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України, є членом-кореспондентом НАН України та доктором економічних наук; Людмила Гриневич - провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, що очолює Український науково-дослідний та освітній центр, присвячений вивченню Голодомору (HREC in Ukraine), доктор історичних наук і модератор; Антон Дробович - голова Центру прав людини та меморіалізації війни при Київській школі економіки, кандидат філософських наук; Віталій Титич - голова правління Товариства Рафаеля Лемкіна, керівник юридичної секції ICOM Ukraine, адвокат і старший партнер юридичної фірми "Віталій Титич і партнери", кандидат юридичних наук, який з лютого 2022 року служить у Збройних Силах України.
Чому це важливо?
У фокусі панельної дискусії, приуроченої до 92-х роковин Голодомору - геноциду Українського народу, - актуалізація комплексу питань, пов'язаних з нагальною потребою глибше осмислити тяглість російської імперіалістичної традиції щодо України. Злочини Голодомору та сучасної війни Росії проти України постають у контексті послідовних дій з наміром систематичного нищення української нації: спроб змінити соціальну та етнічну структуру населення українських земель шляхом масових убивств, примусових і вимушених міграцій, зокрема викрадення, "стирання" та переформатування ідентичності дітей; використання їжі як зброї; визиску й руйнації економічного потенціалу української національної групи; пограбування та нищення української культурної спадщини; підбурювання до геноциду засобами пропаганди та агітації тощо.
Центральне питання дискусії -- якою за сучасних умов має бути дієва й багатопланова відповідь України та демократичного світу, аби зупинити триваючий геноцид української нації та забезпечити умови для притягнення до суду й справедливого покарання злочинців.
Довідка. На початку 1950-х років видатний польсько-американський юрист і вчений Рафаель Лемкін, який ввів термін "геноцид", аналізуючи історію та сучасний стан України в складі Радянського Союзу, зробив висновок про "класичний випадок радянського геноциду, який є найбільшим і найтривалішим експериментом русифікації, а саме – знищення української нації".
Природний розпад Радянського Союзу в 1991 році, відновлення національних держав і формування демократичної України вселяли надію на те, що трагічне минуле українського народу залишилося позаду. Однак неспровокована агресія, що була розпочата путінською Росією у 2014 році, і досі триває проти України, свідчить про те, що геноцидні наміри та дії, націлені на знищення української нації, залишаються серйозним викликом не лише для України, а й для всього демократичного світу.
Формат події - особисто (Зала 1) з можливістю онлайн-участі.
Журналісти матимуть можливість задавати питання в офлайн-форматі (Зала 1).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація журналістів: [email protected]
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformPressCenter.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
