Голова Європейського суду з прав людини: "Ми не маємо можливості виконувати функції Міжнародного військового трибуналу."

Про це президент Європейського суду із прав людини Марко Бошняк заявив в екcклюзивному коментарі кореспондентці Укрінформу у Страсбурзі.

"Не слід сподіватися, що наш Суд стане тим, хто розглядає питання військових конфліктів в загальному сенсі," - акцентував увагу Бошняк.

Проте, згідно з його словами, суд вживає всіх доступних заходів у рамках своєї компетенції та юрисдикції.

"Якщо ви спитаєте мене, чи займе суд чітку позицію щодо того, чи були скоєні воєнні злочини в Україні, чи можна говорити про випадки геноциду, так само, як і про те, чи будемо ми щось говорити про злочин агресії, то це не та мова, якою користується наш Суд при розгляді заяв про порушення прав людини і основоположних свобод", - пояснив він.

На його думку, це не свідчить про те, що Європейський суд з прав людини не здійснює своїх функцій або уникає виконання своїх зобов'язань.

"Ми ставимося до неї дуже серйозно і робимо все можливе для вирішення питань, що належать до нашої юрисдикції. І я твердо переконаний, що це допомагає і буде продовжувати допомагати в найближчі місяці і роки. Європейська конвенція з прав людини - це, по суті, інструмент миру. А наша компетенція є дуже чіткою. Ми пов'язані цим єдиним інструментом, який безпосередньо впливає на ухвалення нами судових рішень, - конвенцією та додатковими протоколами до неї", - сказав глава ЄСПЛ.

Бошняк зазначив, що концепція розробки цього документа полягала в забезпеченні стабільного миру та процвітання в Європі. "Справедливість є невід’ємною умовою для миру. Те, що ми робимо тут, є важливим кроком у напрямку досягнення цієї мети," - підкреслив він.

Згідно з повідомленням Укрінформу, 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини ухвалив важливе рішення у справі "Україна проти Росії (щодо Криму)", що стало першим з чотирьох міждержавних позовів проти РФ, пов'язаних із її агресією проти України. Суд у Страсбурзі одноголосно встановив, що Російська Федерація систематично і масово порушувала права людини на території Криму. Вирок торкнувся 14 статей Європейської конвенції з прав людини та її протоколів. Суд також вказав на наявність "офіційної толерантності" з боку окупаційної держави щодо цих порушень.