Голова НСЖУ на лондонському форумі: Для незалежної журналістики у воєнний час важлива не лише відвага, а й необхідна інфраструктура.

Як повідомив у Фейсбуці Томіленко, про це він заявив на Форумі свободи медіа Великої Британії у Лондоні, передає Укрінформ.

Форум об'єднує журналістів, активістів прав людини, членів парламенту та міжнародних фахівців для обговорення питань свободи преси, безпеки медіа та боротьби з дезінформацією. Томіленка запросили виступити на панелі, присвяченій незалежним медіа в контексті збройних конфліктів та війни.

"Я ділився своїм внутрішнім досвідом: розповідав про військові видання, про своїх товаришів, які потрапили в полон, про Центри солідарності та про цю зимову пору в Києві. У мене з собою був примірник газети "Зоря" з Харківщини, який я тримав в руках під час свого виступу", - підкреслив Томіленко.

У своїй промові він наголосив, що коли говорять "регіони, охоплені конфліктом" -- для України це не конфлікт. Це повномасштабна війна.

Він нагадав, що з січня Росія посилила удари по енергетичній інфраструктурі.

"У моїй квартирі опалення пропадало тричі посеред зими. Офіс Національної спілки журналістів України в центрі Києва тиждень залишався без тепла та води. Електричне живлення надається за графіком, і було б добре, якби його дотримувалися. Часто ми залишалися без світла від 15 до 17 годин на добу. Тут, у Лондоні, в моєму номері світло яскраво світить. Опалення працює. І я усвідомлюю, наскільки тендітними є ці речі. Ось така реальність, з якою я приїхав на цей Форум," - розповів Томіленко.

Удари по інфраструктурі мають прямий вплив на діяльність медіа. Без електропостачання редакції втрачають можливість працювати: обладнання залишається без зарядки, а матеріали не можуть бути передані.

Він акцентував увагу на тому, що незалежні медіа в умовах війни є важливою інфраструктурою, а не просто абстрактним поняттям.

"У часи війни незалежна журналістика є не лише відображенням демократичних принципів, а й важливим елементом національної витривалості. Коли достовірні дані зникають, їх замінює пропаганда," - зазначив Томіленко.

Національна спілка журналістів України визначила підтримку регіональних та фронтових медіа як один із своїх основних напрямків роботи. З 2022 року НСЖУ сприяла відновленню та підтримці більш ніж 40 газет у зонах, близьких до фронту, та на деокупованих територіях. Серед них – газета "Зоря", що виходить у Харківській області.

"Редактор Василь Мірошник особисто доставляє примірники до сіл, незважаючи на загрозу російських дронів. Нещодавно ми надали йому детектор дронів, щоб він міг безпечно виконувати свою місію з доставки газети. Для багатьох громад фронтові видання є єдиним надійним джерелом перевіреної інформації. Коли міста занурюються в темряву, ці газети стають незмінним джерелом правди," - поділився Томіленко.

За його словами, в Україні журналісти продовжують працювати як цивільні в надзвичайно небезпечних умовах. Водночас багато з них мобілізовані і зараз боронять країну зі зброєю в руках. Є серйозні втрати в медійній спільноті.

З лютого 2022 року загинуло 144 представники медіа, з яких 21 – під час виконання своїх професійних обов'язків. У 2025 році три медіапрацівники втратили життя, всі внаслідок атак російських дронів. Українські журналісти активно фіксують воєнні злочини та порушення прав людини, часто наражаючи себе на великі ризики, - підкреслив Томіленко.

На сьогоднішній день у руках російських сил залишаються 28 українських журналістів.

Одна з них — Ірина Левченко, яку затримали в травні 2023 року. Майже два роки минули без жодного зв'язку з нею. Нещодавно ми отримали від неї короткий лист — всього лише кілька рядків, але це підтверджує, що вона жива. Журналісти не повинні зникати з поля зору дипломатів. Їхні імена мають регулярно звучати на міжнародних платформах і в механізмах моніторингу. Захист журналістів під час війни — це не лише питання свободи медіа. Це стосується людської гідності та відповідальності, — наголосив Томіленко.

Він зазначив, що Росія об'єднує військову агресію з широкомасштабною дезінформацією.

Томіленко висунув для політиків три конкретні пропозиції.

Перше: забезпечити систематичну участь журналістів, які опинилися в полоні, у дипломатичних переговорах та міжнародних моніторингових механізмах. Друге: сприяти створенню та підтриманню безпечних умов для роботи журналістів в зонах конфліктів — місць, де вони можуть отримати необхідний захист, безпечні умови для виконання своїх обов'язків та екстрену допомогу. Третє: розробити оперативні та адаптивні фінансові механізми для місцевих і фронтових медіа, які працюють в умовах підвищеного ризику.

"Незалежна журналістика на війні потребує інфраструктури, а не лише мужності. Підтримувати її -- це не просто солідарність. Це інвестиція в демократичну стійкість і безпеку. Журналісти в Україні не просять про співчуття. Вони просять про інструменти і безпечні умови для продовження своєї роботи. Якщо незалежна журналістика переживе війну -- правда виживе. А коли правда виживає -- демократія має шанс вистояти", - підсумував Томіленко.

Як повідомляв Укрінформ, Томіленко у колонці для британського аналітичного центру Foreign Policy Centre (Лондон) заявив, що підтримка української журналістики - це інвестиція в європейську безпеку та інформаційну стійкість.