Громадськість Чорногорії висловила обурення щодо законопроєкту, що стосується "іноземних агентів", який має російське коріння.

Парламент Чорногорії, розташований у Подгориці, в атмосфері дощової осені. Зображення надане Global Voices. Використано з дозволу власників авторських прав.

Громадські організації Чорногорії висловлюють занепокоєння, що нещодавно запропонований законопроєкт про "іноземних агентів" є серйозною загрозою для демократичних процесів, свободи зібрань та функціонування неурядових організацій (НУО). Цей закон, який запозичує елементи з подібних законодавчих актів інших країн, таких як Росія, Грузія, Киргизстан і Угорщина, створить юридичну основу, що істотно ускладнить або навіть унеможливить діяльність НУО.

Проект закону був представлений 9 жовтня коаліцією "За майбутнє Чорногорії" (ZBCG, Za budućnost Crne Gore), яка об'єднує партії, що підтримують Сербію та Росію. У складі цієї коаліції є лідери, які раніше були обвинувачені у спробі державного перевороту в 2016 році, в якій брали участь російські шпигуни.

ZBCG заявляє, що новий закон грунтуватиметься на американському Законі про реєстрацію іноземних агентів (FARA). Незважаючи на те, що деякі інші представники уряду висловили незгоду з цією ініціативою, ZBCG не зупиняє свою кампанію проти неприбуткових організацій.

Відповідаючи на ініціативу щодо впровадження так званого закону FARA, провідна чорногорська організація, що підтримує демократію, "Центр демократичних перетворень" (CDT, Center for Democratic Transition), випустила аналітичний матеріал під назвою "FARAway from the essence" ("Далеко від суті"). У цій статті експерти спростовують заяви про те, що чорногорський закон подібний до FARA, а також зазначають, що це не перша спроба уряду Чорногорії обмежити діяльність громадського сектору. У Центрі підкреслили, що така атака на громадянське суспільство може серйозно зашкодити демократичним процесам і європейським прагненням Чорногорії, що може негативно позначитися на міжнародному іміджі країни.

Центр цифрової криміналістики, який є аналітичним осередком для боротьби з дезінформацією, також надав відповідне попередження з цього приводу.

Згадка коаліції "За майбутнє Чорногорії" про американський Закон про реєстрацію іноземних агентів (FARA) стала звичною дезінформаційною тактикою, використовуваною проросійськими маріонетками по всій Європі. Цей закон вони намагаються використовувати для просування програм, що суперечать демократичним цінностям, сприяючи авторитаризму, обмежуючи свободу громадянського суспільства та утруднюючи діяльність незалежних медіа і неурядових організацій.

Запропонований закон може мати руйнівні наслідки для громадянського суспільства Чорногорії, проте уряд цієї країни -- далеко не єдиний, що використовує цю стратегію; вона, схоже, вже є частиною регіональної тенденції. Боснія і Герцеговина, що сусідить із Чорногорією, безуспішно намагалася ухвалити подібний закон, так само стверджуючи, що він ґрунтується на американському законодавстві. У Боснії ініціаторами були етнічні сербські або просербські партії, які керують Республікою Сербською. Вони також виступають за союз із росією і дискредитують ідею інтеграції своєї країни з НАТО. Центр демократичних перетворень зазначає у своєму звіті:

U entitetu Republika Srpska u Bosni i Hercegovini bila je planirana rasprava o sličnom zakonskom prijedlogu tokom proleća, no on je povučen iz procedure. Predsednik entiteta, Milorad Dodik, ranije je izjavio da će doslovno preneti FARA-u, zamenujući Sjedinjene Američke Države sa Republikom Srpskom. Međutim, prema informacijama iz medija, predloženi zakon nije bio sličan FARA-i, već je više podsećao na regulativu iz Rusije. Ovaj razvoj događaja izazvao je reakciju predstavnika EU u Bosni i Hercegovini, kao i ambasade Sjedinjenih Američkih Država i OEBS-a.

У Боснії і Герцеговині питання, подібне до цього, планувалося розглянути Республікою Сербською навесні цього року, але його зняли з порядку денного. Президент цього регіону, Мілорад Додік, раніше зазначав, що вони фактично перепишуть текст FARA, лише замінивши слово "США" на "Республіка Сербська". Однак, згідно з інформацією в медіа, запропонований законопроєкт більше нагадує російський закон "Про іноземних агентів", ніж американський FARA. Це викликало різку реакцію з боку Представництва Європейського Союзу в Боснії і Герцеговині, а також посольств США та ОБСЄ.

У травні уряд боснійських сербів вирішив відкликати свій контроверсійний законопроєкт, що вимагав від усіх неприбуткових організацій, які отримують міжнародні кошти, зареєструватися в національному реєстрі, таким чином класифікуючи їх як іноземні агенти. Проте, відсутні будь-які запевнення, що вони не спробують знову внести цей законопроєкт на розгляд. Адже вони підтримують близькі стосунки з правлячою партією Угорщини, яка вже неодноразово намагалася ввести подібні норми.

Попри те, що Угорщина є членом Європейського Союзу, у 2017 році вона ухвалила закон, подібний до російського "Закону про іноземних агентів", який мав на меті перешкоджати діяльності громадських організацій, що отримують фінансування з-за кордону. Закон був скасований у 2021 році після того, як Європейський суд визнав його таким, що не відповідає нормам ЄС.

У грудні 2023 року Угорщина запровадила закон, що черпає натхнення з російських ініціатив, під назвою "Закон про захист суверенітету". Цей документ має схожість із російським законом "Про іноземних агентів". Згідно з новим законодавством, було створено "Управління захисту суверенітету", яке відповідатиме за збір інформації про організації та осіб, що отримують фінансування з-за кордону. 3 жовтня 2024 року Європейська комісія оголосила про намір подати позов проти Угорщини через цей закон, який передбачає можливість тюремного ув'язнення для груп, що отримують іноземні кошти на політичні цілі.

Попри те, що урядові чиновники Угорщини спочатку заперечували, що закон про захист суверенітету має на меті атакувати громадянське суспільство та незалежні медіа, розслідування, проведене угорською фактчекінговою службою Lakmusz, виявило, що мета цього закону є цілком очевидною.

Наприклад, в червні Управління захисту суверенітету ініціювало розслідування стосовно редакції журналістських розслідувань Átlátszó та антикорупційної організації Transparency International в Угорщині. Крім того, Управління опублікувало "дослідження" з сумнівною методологією, в якому були зазначені "провоєнні" видання та статті, які нібито поширюють "дезінформацію". Також Управління захисту суверенітету чинить тиск на державні установи, намагаючись отримати інформацію про "захист суверенітету", зокрема дані банківських рахунків окремих осіб.

Права популістська правляча партія Словаччини також готувала закон, заснований на угорській моделі, який мав бути спрямований проти організацій, які отримають більше 5 000 євро з-за кордону. Закон оголошував їх "організаціями з іноземною підтримкою" та погрожував їм грошовими штрафами або закриттям. ЄС засудив цей закон і попередив, що Словаччина зіткнеться з такою ж правовою реакцією, як і Угорщина.

Повертаючись до Чорногорії, Невенка Вуксановіч, директорка Центру демократії та прав людини CEDEM, в інтерв'ю для газети Vijesti висловила думку, що ініціатива правлячої коаліції щодо нового законодавства про іноземних агентів може слугувати "пробною кулею". Вона підкреслила, що цим кроком намагаються оцінити реакцію суспільства, просуваючи ідеї, які наразі не користуються підтримкою, оскільки суперечать основній меті Черногорії — євроінтеграції.

Očigledno imaju širu strategiju, te nam postepeno predstavljaju elemente koji se s vremenom u javnom razgovoru prihvataju kao normalni. Na taj način, postaju toliko uobičajeni da ih svi građani prepoznaju, a u nekom trenutku će postati i prihvaćeni. Međutim, koja je to strategija, trenutno ostaje nejasno.