Громадянська війна в Сирії: хто є противниками і які їхні мотиви?
Атака ісламістської групи "Хайят Тахрір аш-Шам" на війська сирійського керівника Башара Асада може запустити новий етап у тривалій громадянській війні. Які ж сили залучені до цього конфлікту?
Наступ бойовиків із сирійського сунітського радикального угруповання "Хайят Тахрір аш-Шам" (ХТШ) і загонів опозиційної Сирійської національної армії (СНС) на війська сирійського правителя Башара Асада і курдські підрозділи на північному сході країни поклав кінець чотирирічному періоду відносного затишшя у громадянській війні в Сирії. Про те, хто і з ким зараз воює у цій країні, хто підтримує сторони конфлікту і чому бойові дії почалися саме в цей момент, читайте в матеріалі DW.
27 листопада ісламістська група "Хайят Тахрір аш-Шам" здійснила несподіване напад на урядові сили Сирії. Лише через два дні підрозділи, що підтримуються Туреччиною та очолювані ХТШ, змогли взяти під контроль Алеппо, яке є другим за розміром містом у країні, а також низку прилеглих сіл. За інформацією, наступною їхньою ціллю стало місто Хама.
Нанар Хавач, старший аналітик з питань Сирії в Міжнародній кризовій групі (ICG), незалежній організації, що займається запобіганням конфліктів, попереджає про можливість повторення історії. У 2011 році, коли частина сирійського населення почала вимагати демократичних реформ і виступати проти режиму Асада, продемократичні сили спочатку мали успіхи у боротьбі з урядовими військами. Однак ситуація кардинально змінилася в 2015 році. Після того, як Росія та Іран посилили військову підтримку армії Башара Асада, вона змогла зупинити наступ повстанців у Хамі. У наступні роки численні авіаудари по противниках Асада допомогли його військам відновити контроль над приблизно 75% території держави.
"1 грудня, у неділю, урядові війська отримали значне підкріплення в Хамі, що дозволило їм активніше наступати на ХТШ на північ, відвойовуючи ряд міст і сіл", - зазначив Хавач в інтерв'ю DW. Він вважає, що великий контрнаступ вже на порозі, і що найближчими тижнями та місяцями відновиться друга фаза "високої інтенсивності сирійської громадянської війни".
Основною опозиційною силою в конфлікті в Сирії є протурецькі ісламісти з організації "Хайят Тахрір аш-Шам", яка раніше була частиною "Джебхат ан-Нусри", сирійського підрозділу "Аль-Каїди". У 2018 році Сполучені Штати Америки включили ХТШ до списку терористичних угруповань. Експерти вважають, що організація дотримується салафітсько-джихадистських принципів.
Бойовики ХТШ мають владу над північно-східною частиною сирійського Ідлібу, що стало останнім опорним пунктом опозиційних сил у державі. Цей район населений приблизно чотирма мільйонами внутрішньо переміщених осіб, які втекли від конфлікту.
Проте в ході поточного наступу повстанці, очолювані ХТШ, прагнуть не лише відновити контроль над територіями, які займають урядові сили. Підтримувані Туреччиною формування Сирійської національної армії (СНС) також розпочали кампанію "Світанок свободи", націлену на курдську більшість на північному сході країни. Туреччина, що має спільний кордон із Сирією та активно підтримує політичні та військові сили опозиції, що борються проти Башара Асада, регулярно здійснює напади на Рожаву — самопроголошену автономну область курдів у північно-східній Сирії, а також на Сирійські демократичні сили (SDF), які контролюють цей регіон. Анкара вважає SDF терористичним угрупованням.
"Протурецькі ісламістські повстанці в Сирії розпочали наступ одразу після досягнення перемир'я між Ізраїлем і "Хезболлою" не випадково", - заявив у інтерв'ю DW Лоренцо Тромбетта, аналітик з питань Близького Сходу і консультант агентств ООН.
Шиїтська організація "Хезболла", яка отримує фінансову, військову підтримку та навчання з боку Ірану, була визнана терористичною групою декількома країнами, серед яких США та Німеччина (Європейський Союз класифікує озброєне крило "Хезболли" як терористичне). Наразі "Хезболла" зазнає значного ослаблення через тривалі бойові дії з Ізраїлем у Лівані, які тривають вже понад рік. Крім того, нещодавно Ізраїль завдав авіаударів, що також призвело до зниження військової потужності Ірану, активізуючи атаки на іранські військові об'єкти в Сирії та заблокувавши шляхи постачання між Ліваном і Сирією. Тим часом, ключовий союзник Башара Асада - Росія - зосереджена на своєму конфлікті в Україні.
Однак, прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков повідомив журналістам на цьому тижні, що Москва "безумовно залишається на боці Башара Асада". Він також зазначив, що Росія сформулює "позицію щодо того, що потрібно для стабілізації обставин" в Сирії.
З точки зору президента Росії Володимира Путіна, підтримка Башара Асада приносить кілька важливих вигод: вона виступає як контраргумент до західної критики на адресу Асада і може посилити стратегічні позиції Росії в цьому регіоні. Окрім того, російські військові та найманці здобули цінний бойовий досвід у Сирії, який в подальшому став у нагоді під час війни з Україною. Підтримка алавітського режиму Асада, ймовірно, також сприятиме зміцненню зв'язків Росії з Іраном, який став важливим союзником для Москви.
Для Тегерана режим Асада є ключовим союзником у так званій "шиїтській осі опору", до якої також входять ліванська "Хезболла" та єменські хусити. Всі ці групи вважають своїми основними противниками Сполучені Штати та Ізраїль. Так само, як і Кремль, іранський президент Масуд Пезешкіан під час телефонної бесіди запевнив Башара Асада в наданні всебічної підтримки для придушення повстання.
2 грудня Лондонська опозиційна Сирійська моніторингова рада з прав людини (SOHR) повідомила, що близько 200 військових під управлінням Ірану перетнули сирійський кордон на пікапах, щоб надати допомогу урядовим силам у районі Алеппо.
