Грузинську журналістку засудили до двох років позбавлення волі, що спричинило гнів як серед громадян країни, так і на міжнародній арені.

Зображення з новинного сюжету телеканалу TV Pirveli, що висвітлює судову справу щодо Мзії Амаглобелі.

В Грузії журналістка, яка займається розслідуваннями, отримала два роки тюремного ув'язнення за те, що під час протестів проти уряду завдала удару начальнику поліції в обличчя. Це рішення викликало масове обурення як серед місцевого населення, так і на міжнародній арені з боку дипломатичних представників.

6 серпня Батумський міський суд виніс вирок Мзії Амаглобелі, яка є засновницею незалежного інформаційного агентства Batumelebi. Її звинуватили у нібито опорі правоохоронцям та застосуванні насильства під час масових протестів, що відбулися в січні. На відеозапису, який обговорюють у грузинських ЗМІ, зафіксовано момент, коли Амаглобелі вдарила по обличчю Іраклія Дгебуадзе, начальника поліції місцевого підрозділу, під час демонстрації.

На судовому засіданні Амаглобелі повідомила, що її вчинки були викликані емоційним напруженням, оскільки вона стала свідком жорстокого затримання своїх колег і опинилася під ногами натовпу. Вона також звинуватила Дгебуадзе в плювках на свою адресу та спробі фізичного нападу під час її утримання. Судова зала була заповнена журналістами та прихильниками, багато з яких тримали плакати з закликами до свободи преси та звинуваченнями уряду в придушенні інакомислення.

Спочатку їй висунули обвинувачення у заподіянні тілесних ушкоджень, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до семи років. Однак зрештою її засудили за менш серйозним злочином. Адвокати Амаглобелі назвали судовий процес політично упередженим і заявили, що їй не було надано необхідних умов для справедливого судового розгляду.

Через кілька годин після оголошення рішення суду 24 дипломатичні представництва, включаючи Європейський Союз, Великобританію, Німеччину, Францію, Канаду та Україну, випустили спільну декларацію. У ній вони засудили вирок як "недостатній та політично обумовлений" і закликали до термінового звільнення Амаглобелі.

"Ми висловлюємо свою глибоку заклопотаність рішенням, ухваленим стосовно Мзії Амаглобелі", - зазначено в заяві, де підкреслюється, що її арешт, а також більш загальні репресії проти незалежних медіа є "тривожним ударом по свободі преси в Грузії".

Дипломати також зазначили, що тривале попереднє ув'язнення Амаглобелі, яка була затримана в Батумі 11 січня 2025 року, негативно вплинуло на її здоров'я та зір.

У заяві, опублікованій від імені Коаліції за свободу ЗМІ (КСЗ) -- партнерства понад 50 країн на шести континентах, яке прагне захищати свободу преси в усьому світі, наголошується на зростанні тиску на медіаорганізації Амаглобелі. Вона є засновницею двох газет (Batumelebi та Netgazeti) які вважаються провідними розслідувальними ЗМІ Грузії. КСЗ розглядає її арешт як частину ширшої кампанії залякування журналістів та громадянського суспільства в Грузії.

Амаглобелі здобула велику популярність завдяки своїм розслідуванням, що висвітлюють корупцію, зловживання владою та порушення прав людини в політично напруженій зоні Грузії — Аджарії, яка є напівавтономною областю на узбережжі Чорного моря.

Завдяки своєму вигідному географічному положенню, цей регіон неодноразово ставав ареною боротьби за владу між місцевими лідерами та центральними органами. На фоні постійних скандалів, пов'язаних із корупцією, правляча партія нещодавно почала вживати заходів для придушення опозиційних сил та зміцнення свого контролю над регіональним управлінням.

З початку 2024 року Грузія стала ареною масових протестів проти правлячої партії "Грузинська мрія". Критики звинувачують цю політичну силу у віддаленні від Європейського Союзу та близькості до Росії. Попри значну підтримку громадськості щодо інтеграції в ЄС, грузинський уряд минулого року призупинив свої зусилля на шляху до членства, що призвело до нових хвиль невдоволення. Додатково, парламентські вибори 2024 року супроводжуються звинуваченнями у залякуванні виборців, порушеннях виборчого процесу та придушенні свободи слова.

За таких обставин журналісти, опозиційні діячі та активісти зазнають посилення репресивних дій — від спостереження та кампаній з дискредитації до кримінальних обвинувачень і позбавлення волі.

Справа Амаглобелі нині сприймається як яскравий символ цих репресивних дій та серйозне застереження щодо звуження демократичних свобод у державі, що колись вважалася лідером у регіоні з питань європейської інтеграції.