Хаос та невизначеність: як іноземні фармацевтичні компанії адаптуються до змін у регуляторному середовищі України.

Кілька міжнародних фармацевтичних компаній думають про зменшення своєї присутності в Україні або навіть про повний вихід з ринку через обмеження націнок та зміни в системі дистрибуції. Ці нові регуляції створюють плутанину та невизначеність у галузі.

Деякі представництва іноземних фармацевтичних компаній розглядають сценарії скорочення активності або навіть виходу з українського ринку після запровадження нового регулювання, зокрема через обмеження націнок та зміни в дистрибуції. Про це свідчать коментарі учасників ринку, які зібрав УНН.

Деталі можна описати як елементи, що складають цілісну картину або систему.

У коментарі для УНН лікар-анестезіолог Іван Черненко раніше висловив стурбованість через незрозумілі та невигідні умови, які виникли внаслідок регулювання фармацевтичного ринку. Він відзначив, що деякі міжнародні фармацевтичні компанії вже планують зменшити свою присутність в Україні. Черненко підкреслив, що це може загрожувати забезпеченню лікарень якісними лікарськими засобами.

УНН надіслав запити до представників іноземних фармацевтичних компаній з метою з’ясувати, чи справді деякі з них планують зменшити свою присутність або активність на українському ринку.

Директор компанії ТОВ "Юніфарм-Україна" Олександр Шалунов підкреслив, що в Україні регулювання фармацевтичного сектору розпочалося з чотирьох основних напрямків: створення національного каталогу цін, заборона маркетингових бонусів, контроль за дистрибуцією (для зменшення впливу великих дистриб'юторів) та встановлення обмежень на торговельні націнки.

На сьогодні всі ці чотири пункти дуже сильно давлять над всім ринком, над всіма учасниками. І щодо жодного з цих пунктів немає остаточних рішень -- лише проєкти постанов, які змінюються щодня. Немає якихось фінальних підзаконних актів. Невизначеність за цими пунктами створює хаос. Як буде розвиватися ситуація далі, я не можу сказати. Але один із сценаріїв, які розглядає представництво компанії, - скорочення активностей і присутності на ринку. Про це не говориться відкрито, але ці сценарії розглядаються

Водночас частина іноземних гравців зберігає стриману позицію. У ТОВ "Халеон Україна" вказали, що наразі працюють у звичному режимі, проте стежать за розвитком подій.

Ми не можемо сказати, які наміри мають інші компанії. На даний момент регуляторні вимоги дійсно зазнають змін, вводяться нові норми, але поки що багато деталей залишається невідомими. Ми уважно стежимо за розвитком подій і продовжуємо працювати в звичному ритмі.

В "Рош Україна" підтвердили, що не мають наміру зменшувати або обмежувати свою присутність в Україні, проте висловили стурбованість щодо впровадження певних елементів регуляторної політики.

Нові регуляторні зміни є важливим кроком у напрямку розширення доступу пацієнтів до сучасного лікування та гармонізації національного законодавства з європейськими підходами. Водночас важливо уникнути перебоїв із постачанням ліків, оскільки пацієнти мають отримувати терапію безперервно. Певне занепокоєння викликає стислість строків впровадження деяких положень, зокрема обов'язкове подання декларацій цін протягом 10 днів для понад 1000 позицій. Через технічні обмеження та поки не налагоджено процес декларації, є ризик затримок і, відповідно, обмеження доступу пацієнтів до ліків

Нагадаємо

Постанова Кабінету міністрів України №168 від 14 лютого 2025 року передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій. Окрім того, постановою заборонено рітейлу укладати маркетингові угоди з фармвиробниками, які давали можливість аптекам робити знижки для пацієнтів, впроваджувати соціальні проєкти і проводити навчання фармацевтів.

Метою постанови було зниження цін на лікарські засоби та підвищення їхньої доступності для населення. Водночас пацієнтські організації застерігали, що надмірне регулювання може призвести до дефіциту ліків, закриття аптек у малих містах і селищах, а також припинення роботи соціальних програм підтримки пацієнтів.

За інформацією УНН, Державна регуляторна служба повідомила, що хоча дана постанова Кабінету Міністрів є регуляторною, вона не проходила їхню експертизу. В організації підкреслили, що це є порушенням Закону про регуляторну політику. Крім того, Міністерство юстиції та Уповноважений Верховної Ради з прав людини також не надали своїх висновків щодо цього проєкту постанови. Омбудсмен Дмитро Лубінець, зокрема, звернувся до Міністерства охорони здоров'я та регуляторної служби, вказуючи на можливі ризики закриття аптек у сільських населених пунктах і маленьких містах.