Хто управляє Сполученими Штатами Америки?
Американський мультимільярдер Ілон Маск, відомий своїми скандальними висловлюваннями та вчинками, став настільки близьким партнером президента Дональда Трампа, що виникає ряд важливих питань. Яким чином це відобразиться на принципах демократії? Чи не підриває ця тісна співпраця між амбіційним підприємцем і президентом стримувальну роль у питаннях розподілу влади та незалежності державних установ?
Такі питання напевно б не виникали, якби ім'я Ілона Маска асоціювалося тільки з вражаючими науково-технічними досягненнями, такими як дітища SpaceX, Tesla і Neuralink, основним власником яких він є. Але, на жаль, у біографії цього вихідця з Південної Африки значиться чимало ексцесів, які зачіпають морально-етичну сферу. Незважаючи на статус культового підприємця, Ілон Маск встиг засвітитися в центрі кількох скандалів, що затьмарили його досягнення. Одним із них стали звинувачення в сексуальних домаганнях, висунуті проти нього співробітницею однієї з його компаній. Мільярдер не став їх спростовувати або підтверджувати, а вважав за краще залагодити справу через угоду про нерозголошення інформації, що саме по собі наводить на певні думки. Така поведінка, на перший погляд, може здаватися ознакою прагнення зберегти репутацію, але також постає питання: що ж він приховує, і чому довелося вдаватися до юридичного механізму, щоб уникнути подальших викриттів?
Поведінка Маска як бізнесмена теж часом виходить за межі звичайної ділової етики. Одним із яскравих прикладів став скандал, коли 2018 року він написав у Twitter, що збирається вивести Tesla на фондову біржу за ціною 420 доларів за акцію, заявивши, що в нього є "фінансування для цього". Ця заява викликала хвилю невдоволення і розслідувань, оскільки такі інформаційні вкидання можуть маніпулювати ринком. Маск зрештою погодився заплатити штраф у розмірі 20 мільйонів доларів, а його поведінка привернула увагу регулюючих органів, що поставило під сумнів його здатність вести бізнес відповідно до законів і правил.
Не менш викликає занепокоєння його ставлення до працівників. Маск неодноразово отримував критику за створення в своїх компаніях трудових умов, які порушують права працівників. Наприклад, у Tesla тривалий час відбувалися масові звільнення тих, хто намагався організувати профспілку, що неодноразово викликало обурення правозахисників. Маск відкрито висловлював свою недовіру до профспілок і активно перешкоджав їхньому виникненню у своїх підприємствах, незважаючи на численні скарги працівників щодо умов праці.
Не обійшлося і без висловлення поглядів на соціальні та політичні питання, які не завжди відповідають загальноприйнятим моральним стандартам. Досить згадати публічну заяву Маска на підтримку праворадикальної партії "Альтернатива для Німеччини" (AfD), що викликала шквал обурень у німецькому суспільстві. Маск висловив симпатію до позицій праворадикалів щодо питань міграції й національної ідентичності, що спричинило потужну критику не тільки з боку політиків, а й звичайних громадян, які побачили в цьому загрозу демократичним цінностям.
Отже, за мільярдером, що завжди прагне бути в центрі уваги, стоїть тінь його минулого, яке не обмежується лише його досягненнями в бізнесі та науці. Його дії в різних аспектах життя — від корпоративної етики до публічних висловлювань — породжують безліч запитань, на які немає ясних відповідей. Присутність поряд із президентом США особи, чий ім'я стало символом провокацій, суперечностей та надмірної самовпевненості, може створити ризики як для національної, так і для міжнародної демократії.
Ілон Маск, можливо, навіть не усвідомлюючи цього, став яскравим прикладом того, як амбіції та вплив однієї особи можуть загрожувати основам демократичних інститутів. Як символ сучасного капіталізму з його численними парадоксами, пан Маск, перебуваючи у близькому контакті з лідерами держави, перетворюється на потужний інструмент, здатний не лише формувати політику, але й маніпулювати громадською думкою, підриваючи самі основи демократії. Його вплив, що виходить за межі традиційних бізнес-інтересів, може порушувати крихкий баланс, на якому базується демократична система.
Як один із провідних підприємців, Маск безсумнівно сприймає суспільні та політичні інститути як фон для своїх масштабних ініціатив. Його активність у соціальних мережах, за якою слідкують мільйони людей, слугує індикатором настроїв різних соціальних груп. Однак, коли він опиняється поруч із президентом, його поведінка та висловлювання починають не лише формувати громадську думку, а й впливати на ухвалення державних рішень. Демократія, в ідеалі, повинна базуватися на політиці, що ґрунтується на суспільному консенсусі та раціональному мисленні. Але що робити, якщо з позиції Маска звучить голос, чий коментар уже не раз викликав суспільне занепокоєння і критику з боку правозахисників?
Ситуація виглядає досить шокуюче для західного світу, де етичні стандарти впливових політиків мають велике значення. Обвинувачення у сексуальних домаганнях, маніпуляції ринками, конфлікти з профспілками та підтримка правих екстремістських груп – це серйозні проблеми. Всі ці факти підкреслюють ризик, пов'язаний з його присутністю не лише поряд з лідером наймогутнішої країни, але й у політичних колах загалом. Людина, яка здатна використовувати своє становище для маніпуляцій громадською думкою і ринком, не може бути повністю безпечною для системи розподілу влади. Незалежно від його заперечень, США, як впливова країна, не можуть жити за принципом "може, нічого страшного не станеться".
Особливо тривожним є масштаб впливу Ілона Маска. Він не лише входить до числа найбагатших людей світу, але й створив навколо своїх проєктів цілу культуру, ставши еталоном для багатьох бізнесменів і політиків. Основні принципи, які він просуває через свої технології, включають свободу та віру в безмежні можливості людського розуму. Це звучить вражаюче. Проте на практиці ця свобода часто виявляється привілеєм лише тих, хто контролює величезні компанії та капітали. Сам Маск неодноразово висловлювався про свою недовіру до встановлених норм і воліє діяти за власними правилами — іноді з успіхом, а іноді з неоднозначними наслідками.
Коли ідеї Ілона Маска стають складовою частиною президентської стратегії, існує ймовірність, що, попри їх привабливість, у рамках демократичної системи вони можуть загрожувати механізмам стримувань і противаг. Намір Маска зламати традиційні уявлення може призвести до непомітного руйнування складних моделей державного управління, де критично важливими є баланс інтересів і рівноправність. Система стримувань і противаг, яка є основою демократії, зазнає підриву, коли одна особа або група людей отримують надмірний вплив, здатний маніпулювати політичними та економічними процесами.
Мультимільярдер Ілон Маск, завдяки своїм статкам і впливу, може створити умови, в яких його ідеї опиняться в центрі політичних рішень, що зробить демократію менш підзвітною народу. Коли бізнесмен, який називає себе реформатором і бачить у політиці інструмент для реалізації своїх амбіцій, стає частиною політичних процесів, його інтереси можуть вийти на перший план, що шкодить суспільству. Концентрація влади в руках таких людей може призвести до олігархічної структури влади. Надбагаті люди, маючи величезну владу, можуть маніпулювати інформацією, ринком і громадською думкою, визначаючи, які ідеї й цінності стануть мейнстримом. Маск, з його стратегією абсолютного контролю, може створити загрозу для багатоголосої політичної системи, де кожна думка важлива і має право на існування.
То чи варто створювати ситуації, коли окремі люди можуть використовувати свої можливості для впливу на владу в інтересах особистих амбіцій? Де проходить межа зосередження багатства і влади в одних руках? Надто велика концентрація ресурсів у руках однієї людини або невеликої групи може призвести до системних загроз, коли навіть демократичні механізми виявляться безпорадними перед загрозою маніпуляцій і тиску на політичні процеси.
Для України це питання особливо важливе. Маск неодноразово висловлював своє захоплення російським лідером Путіним, називаючи його "дуже розумною особистістю". У 2014 році, після того як Росія анексувала Крим, він на форумах і в інтерв'ю зауважував, що вважає дії РФ на українському півострові "історично обґрунтованими", і не вважав їх порушенням міжнародного права. Окрім цього, Маск часто піднімав питання про можливість компромісів з агресором, не торкаючись теми територіальної цілісності України. Таким чином, його погляди на справедливість і відповідальність великого бізнесу у забезпеченні миру і стабільності на Землі виглядають, м'яко кажучи, суперечливими.
В умовах такого очевидного протиріччя Україні слід проявляти обачність у своїх стосунках як з Ілоном Маском, так і з тим, кого він активно намагається "підкорити" – президентом США. Сімдесятитрирічний Трамп, безсумнівно, піддався впливу суперечливого мільярдера, відомого своїми нарцисичними рисами. Американці навіть почали жартувати: "Якщо Маск не президент, то хто ж насправді керує цією країною?". Ці жартівливі висловлювання відображають занепокоєння громадськості США, що надмірно багаті особи з моральними вадами можуть серйозно зашкодити справі миру та демократії. Укладати компроміси з ними з важливих питань – це короткозоро та безвідповідально. Український народ також має пам'ятати про цю небезпеку.
