Хто є сталкерами і чому жінки в Україні шукають захисту: розповідь про Вітю, численні жертви та бездіяльність правоохоронців.

Хто є сталкером на ім'я Вітя і яким чином він підбирає своїх жертв?

Віктор (у мережі відомий просто як "Вітя зі спальних районів" або "київський сталкер") - це чоловік, який, за словами постраждалих, уже понад 5-7 років займається професійним переслідуванням жінок. Його потенційними жертвами стають абсолютно різні дівчата: від випадкових знайомих з метро чи кав'ярень до блогерок та студенток київських вишів.

Його підхід зазвичай залишається незмінним:

* Виявлення контактів. Сталкер може звертатися до публічних баз даних, досліджувати соціальні мережі, використовувати ботів для збору телефонних номерів або навіть переслідувати дівчину до її дому, щоб отримати інформацію про її адресу.

* Телефонний хаос. Люди, які страждають від цього, отримують тисячі дзвінків і повідомлень з безлічі номерів у різних месенджерах. Як тільки дівчина блокує один з номерів, через кілька хвилин на її телефоні з’являється новий.

* Чергування під домом. Він може годинами стояти під під'їздом, залишати дивні "подарунки" (іноді лякаючі або образливі) або навіть намагатися прорватися у двері квартири.

Визнання жертв: психологічне насильство без кордонів

Дівчата, які вирішили відверто поділитися своїм досвідом взаємодії з Віктором, розповідають про серйозні психологічні травми. Багато з них були змушені кардинально змінити своє життя: переїхати в інше місто, знайти нову роботу, змінити номери телефонів та навіть пофарбувати волосся, щоб мати можливість вийти на вулицю без страху та паніки.

"Він був обізнаний із моїм графіком до дрібниць: знав, коли я вирушаю на роботу і коли повертаюся додому. Після того, як я заблокувала його на всіх платформах, він почав писати моїм батькам та колегам, поширюючи про мене неприємні чутки. Поліція лише знизувала плечима, адже фізично він мені не загрожував," - розповідає одна з киянок, яка пережила цю ситуацію.

Сталкер виявляє неймовірну наполегливість. Деякі жертви повідомляють, що його переслідування тривають навіть після того, як вони залишають місто чи країну - він продовжує їх шукати в мережі. В окремих випадках Вітя навіть погрожує облити обличчя кислотою.

Загалом зараз у сталкера Віті налічується вже близько 100 жертв, половина з них об'єдналися у спільноту і намагаються зупинити злочинця та добитися правосуддя. Зокрема, жінки оголосили збір підписів на підтримку петиції - за цим посиланням.

У петиції - заклик до невідкладного розгляду та прийняття законпроєкту, щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" щодо встановлення відповідальності за злочинне переслідування (сталкінг).

Чому закон залишається безмовним: прогалини в українській системі правосуддя.

Найбільша трагедія цієї ситуації полягає в тому, що в українському законодавстві досі немає окремої кримінальної статті за сталкінг (переслідування), яка б дозволяла ефективно покарати зловмисника до того, як він вчинить фізичне насильство.

"Без тіла немає справи". Зазвичай, звернення до правоохоронних структур закінчуються стандартними відповідями. Сталкер не завдає фізичної шкоди і не краде, однак психологічний тиск та настирлива увага є складними для правової кваліфікації як злочини.

* Мале хуліганство. За сучасними законами, максимальне покарання для переслідувача - це адміністративний штраф за дрібне хуліганство або порушення громадського порядку. Ця сума є незначною і абсолютно не стримує сталкера.

* Обмежувальні приписи. Теоретично суд може винести обмежувальний припис, який забороняє чоловіку наближатися до дівчини. Проте механізм його виконання на практиці майже не працює, а за його порушення відповідальність мінімальна.

Сталкінг як форма насильства та залякування.

У коментарі для РБК-Україна магістр психології та психотерапевт Наталія Гаріна зазначила, що багато людей все ще вважають сталкінг проявом глибоких почуттів.

Але є одна суттєва відмінність: кохання визнає свободу іншої людини, а сталкінг - це коли право людини сказати "ні" перестає існувати для переслідувача. Його психологічна основа не почуття, а патологічне неприйняття відмови, потреба зберегти контроль і нездатність визнати автономію іншої людини.

Є чіткий показник, який розмежовує здоровий інтерес і сталкінг — це реакція на відмову. Психологічно зріла особа приймає відповідь "ні", навіть якщо відчуває глибокий біль чи розчарування. Натомість сталкер не сприймає відмову як фінальне рішення. Він бачить її лише як бар'єр, який потрібно подолати. Саме з цієї причини, після блокування, з'являються нові облікові записи й альтернативні способи отримати доступ до життя іншої людини. Він не шукає взаємності — він прагне відновити контроль. Таку точку зору висловлює експертка.

Як захистити себе від сталкера: поради фахівців

Психолог та експерт компанії Betobee Ганна Крижановська зазначає, що сталкінг зазвичай не проявляється через явні загрози. Швидше, він виглядає як надмірна увага, часті повідомлення, "випадкові" зустрічі, а також спроби контролювати вашу діяльність, дізнаватися, де ви перебуваєте, з ким спілкуєтеся та чим займаєтеся.

Вона підкреслює, що необхідно звернути увагу на цю поведінку і не ідеалізувати її як "вияв глибоких емоцій".

Основна характеристика сталкінгу полягає в тому, що особа ігнорує ваші межі, навіть отримуючи чіткі відмови. У таких випадках краще уникати тривалих дискусій чи суперечок, зберігати всі повідомлення та свідчення, інформувати близьких про ситуацію, а також, якщо переслідування триває або посилюється, звертатися до правоохоронців. Безпека завжди повинна бути пріоритетною над ввічливістю або страхом "образити" когось, - радить експерт.

Наталія Гаріна наголошує, що основна помилка жертви полягає в спробах досягти згоди. Логічні аргументи, благання зупинитися, прояви співчуття або намагання мирно вирішити ситуацію не приносять бажаного результату.

"Як стверджують експерти, не слід вступати в діалог з терористами. Для сталкера будь-яка реакція може бути знаком того, що контакт і далі продовжується. Саме взаємодія стає для них певною психологічною нагородою, що підштовхує до подальшого переслідування. Тому найрезультативнішою стратегією є повне припинення спілкування, фіксація доказів переслідування та звернення до правоохоронних органів," - зазначає психолог.

Вона підкреслює, що найбільш ризикованою помилкою є вважати погрози сталкера лише емоційними проявами чи невдалим способом залучення уваги.

"На жаль, погрози часто використовуються як засіб психологічного маніпулювання. Коли особа постійно переслідує, ігнорує чіткі відмови, обходить блокування та шукає нові шляхи доступу до жертви, ми спостерігаємо за ескалацією такої поведінки. В таких випадках важливо сприймати будь-які погрози всерйоз, замість того, щоб сумніватися в намірах агресора," - зазначає Наталія Гаріна.

За словами психолога, жертві не слід самостійно визначати ступінь загрози від переслідувача; цю відповідальність мають взяти на себе органи правопорядку.

"Основним пріоритетом є забезпечення власної безпеки: необхідно терміново припинити будь-які зв'язки, зберігати всі докази переслідування, сповістити рідних і звернутися до правоохоронців. Сталкінг - це не просто нав'язлива симпатія. Це вид психологічного насильства, який може призвести до фізичних наслідків, якщо не вжити заходів вчасно," - підкреслює психолог.

Оскільки правова система поки що безсила, правозахисники та психологи радять діяти самостійно, дотримуючись наступних правил безпеки: