І знову повертаємося до теми референдуму. Чому Трамп і Зеленський постійно передають цей м'яч один одному?

Наступна зустріч президентів України та США в рамках мирних переговорів викликала у звичайних українців змішане відчуття — оптимізм, песимізм і невизначеність були представлені майже в однакових частках.

Відкладемо вбік комічну ситуацію, що виникла під впливом Кремля (і з ентузіазмом підтримана Трампом) – а саме заяву про те, що Україна нібито атакувала резиденцію Путіна в ніч на 29 грудня. Цей текст присвячений подіям, які мали місце у штаті Флорида, а не в Нижньогородській області.

Таким чином, серед оптимістичних результатів зустрічі в Мар-а-Лаго варто виділити можливість, озвучену Дональдом Трампом, що американський Конгрес може проголосувати за гарантії безпеки для України. Не дивно, що Володимир Зеленський із задоволенням згадує про цю перспективу: гарантії, які будуть ратифіковані (надіємось) парламентом наймогутнішої країни світу, значно вагоміші за декларації окремої особи, навіть якщо ця особа є Президентом цієї держави.

З негативного боку — важко переоцінити, що жоден інший діяч не може затьмарити чинного Президента США. Висловлювання про те, що Росія прагне, аби Україна досягла успіху, потрапить до списку найбільш абсурдних висловлювань, які Трамп озвучував щодо конфлікту між Росією та Україною. Також варто згадати його коментар про те, що Путін "був надзвичайно щедрим у своїх почуттях до успіху України", зокрема в контексті "постачання електроенергії та інших ресурсів за дуже вигідними цінами".

На другій позиції – вислів Трампа про "цікавого Путіна", який прагне миру. Подібні висловлювання від Трампа постійно викликають обурення у українців, які переживають обстріли та нестачу електрики.

А як щодо туману? Окрім постійного питання "Які коментарі на чергові новини про мирний план надасть Кремль?" існує чимало інших аспектів, які аналітики та блогери детально розбиратимуть під час новорічних свят. Однією з ключових новин стало обговорення, яке озвучили обидва президенти, про те, що на певному етапі реалізації мирного плану доведеться або винести його на всенародний референдум, або ж голосувати в українському парламенті.

ГОЛОСУВАННЯ, ГОЛОСУВАННЯ, ПАРЛАМЕНТ, І ЩЕ РАЗ ГОЛОСУВАННЯ

Ось деякі висловлювання. Президент Зеленський під час прес-конференції з представниками ЗМІ, 11 грудня:

На мою думку, відповідь на це питання повинна виходити від самого українського народу. Це може бути реалізовано через вибори або референдум, проте важливо, щоб була чітка позиція громадян України.

Дональд Трамп у Мар-а-Лаго, 28 грудня:

Можливо, їм доведеться отримати схвалення плану в парламенті або через референдум. Деякі регіони можуть бути втрачені в найближчі місяці, тому доцільніше укласти угоду вже зараз. ... Я висловив готовність виступити перед українським парламентом, якщо це буде корисно. Я хотів би досягти угоди, і мені не обов'язково їхати до України. Але якщо це допоможе врятувати 25 тисяч життів щомісяця або скільки б їх не було, я, звичайно, готовий це зробити.

Президент Зеленський відвідав Мар-а-Лаго 28 грудня. Як повідомляє BBC News Україна, він поділився враженнями під час перельоту, розповідаючи про те, з чим повертається від зустрічі з Трампом.

"При цьому український президент вкотре наголосив на важливості референдуму серед українських громадян щодо можливих територіальних питань.

"Вчора ми обговорювали це питання з лідерами Європи. Особливо підтримала мене Джорджія Мелоні, яка зазначила: 'Головне не лише те, коли завершиться ця війна, а яким чином. Дуже важливо, щоб український народ прийняв цей мир і підтримав запропонований план. Тому референдум має велике значення. Українці, які постраждали найбільше в цій війні, повинні відчувати радість від її завершення та формату угоди. Це і є справедливий мир', - поділився з журналістами Зеленський."

Він також зазначив, що, на його думку, Росія вживатиме всіх заходів, щоб унеможливити проведення такого референдуму.

"Референдум вимагає безпеки, безпекової інфраструктури. Що це значить? Це значить, що потрібне припинення вогню. А росіяни не хочуть давати нам припинення вогню просто на стільки днів, на скільки потрібно для проведення референдуму. А це для нас 60 днів. Так, безумовно, це дуже складне питання. Росія хоче продовжувати тиснути нас. А чим? Це продовженням війни, ракетами, артилерією тощо", - вважає Зеленський".

Нарешті, Володимир Зеленський, 29 грудня, спілкування з українськими журналістами, відповідь на питання "РБК-Україна" www.rbc.ua :

Президент підкреслив, що у разі, якщо Росія вирішить відмовитися від угоди та продовжить збройний конфлікт, Сполучені Штати разом з європейськими партнерами продовжать надавати підтримку Україні. Крім того, Україна вважає важливим затвердити 20-пунктний план на референдумі, адже це є найефективнішим способом легітимації такого рішення через волевиявлення великої кількості громадян.

При цьому необхідно забезпечити наступні гарантії безпеки:

▪️ затверджені Конгресом Сполучених Штатів

▪️ затверджені Верховною Радою України

▪️ підтримані європейськими парламентами в межах "коаліції рішучих"".

Отже, тема референдуму як засобу голосування по суспільно важких темах прописалась у ключових месиджах Президента Зеленського приблизно 3 тижні тому. Нещодавно вона стала частиною своєрідної виделки: говорячи про референдум, Зеленський згадує і ратифікацію (за умов наданих партнерами безпекових гарантій) мирного плану Верховною Радою. Але про референдум говорить частіше.

В українському політикумі цю тему трактують по-різному. Прихильні до Володимира Олександровича обізнані люди вважають його дії маневруванням під тиском американської адміністрації та особисто Дональда Трампа. Мовляв, на даному етапі важливо тягнути час, а тема референдуму чи парламентського голосування допомагає це робити, імітуючи бурхливу організаційну діяльність.

Трамп чинить тиск на Зеленського: "Ратифікуй угоду про мир, будь-яким способом – на референдумі, через парламент або навіть у своїй спальні", – зазначає у бесіді з "Цензор.НЕТ" один з прихильників Президента з фракції "Слуга народу". Президент відповідає: "Я можу зробити це так чи інакше, Дональде, намагаюся". Проте, насправді обидва варіанти не є особливо реалістичними, зокрема перший. У разі чого Зеленський скаже: "Дональде, що я можу вдіяти? Так проголосував народ" або "Так вирішив парламент, обраний народом...".

Критично ж налаштовані до Президента Зеленського політики та блогери трактують дії президента однозначно: тему з референдумом Зе, всупереч її небезпечності в плані безпеки, розхитує для того, щоб звалити на народ України непопулярне рішення, яке не хоче ухвалити власноруч.

Вони висловлюють свої думки чітко або ж у формі тонко замаскованих риторичних запитів.

Сьогодні команда Зеленського та українські переговорники мають перед собою серйозні та складні зустрічі. Країна, безумовно, бажає їм удачі і досягнень. Водночас, ми рішуче заперечуємо спроби перекласти відповідальність за збереження територіальної цілісності та суверенітету країни з Гаранта Конституції на народ через антиконституційний референдум. Проведення виборів під час війни є неможливим. Пропозиція зупинити війну лише на 60 днів для виборчої кампанії — це пастка, яку ставить Кремль. Затримка з виборами в Україні сталася саме через дії Путіна, і він не має права вказувати незалежній Україні, коли і як проводити президентські та парламентські вибори. Від Зеленського та його уряду залежить, і це їхня повна відповідальність, щоб повоєнні вибори відбулися демократично.

"Головний підсумок перемовин у Мар-а-Лаго - Зеленський погодився віддати великий і неприступний укріпрайон на Донбасі за безпекові гарантії.

Цю тему порушують як відкриті висловлювання обох президентів, так і позитивний настрій Трампа, який зміг досягти свого: підштовхнути Україну до капітуляції на умовах, запропонованих Путіним.

Прикметно, що розуміючи страшну ціну передачі останнього бастіону перед Харковом, Запоріжжям і Дніпром, президент України уникає відповідальності за таке рішення і пропонує прийняти його на референдумі.

На жаль, підсумки цього референдуму виявляються цілком очевидними. Партія миру, за будь-яких умов, здобуде перемогу над меншістю тих, хто усвідомлює ризики, пов'язані з передачею неприступної оборонної позиції та виведенням Збройних сил України в безлюдні степи.

Мені хочеться вірити, що ці домовленості - це лише гра Зеленського, щоб не гнівити Трампа. Бо наслідки виходу з Краматорська, Слов'янська і Костянтинівки дорівнюють ВТРАТІ всього лівого берега Дніпра.

Як і після того, як ми втратили Авдіївку, наші втрати вже значні, і попереду нас чекають ще більші втрати. Втрата Краматорської агломерації стане передвісником значно серйозніших втрат.

Отримання американських гарантій щодо виходу з Донбасу - це абсолютно безглузда обіцянка, яка не має жодних підтверджень!

Яка позиція Конституції України щодо цієї тематичної "відгалуження"?

Давайте розглянемо це детальніше.

Конституція України: жодних референдумів. Голосування у парламенті? Можливо.

За Конституцією, повноваження призначати всеукраїнський референдум у Президента та Верховної Ради є лише щодо одного питання. Президент робить це у тому разі, коли Верховна Рада ухвалює закон про зміни до розділу I "Загальні положення", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України" Конституції України, - і цей закон треба виносити на Всеукраїнський референдум.

Нагадаємо, що Верховна Рада ще не прийняла відповідний закон.

Своєю чергою, Верховна Рада має повноваження призначати Всеукраїнський референдум лише з одного-єдиного питання -- про зміну території України. Ні про інше -- тільки про зміну території України. При цьому (увага!) такий референдум не може стосуватися зменшення території України, інакше це буде порушенням як статті 2 ("Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною"), так і статті 157 ("Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану".) Конституції України.

Тобто йдеться лише про збільшення нашої території. Але оскільки така можливість найближчим часом є малоймовірною, відпадає і цей варіант.

Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що на даний момент немає жодних підстав для проведення референдуму відповідно до Конституції та наявної ситуації. Я використовую слово "можливо", оскільки нинішній Гарант Конституції неодноразово згадує про референдум. Можливо, у нього є якась таємнича, нам невідома версія Конституції?

А от стосовно будь-якого міжнародного договору України, який укладає Президент України і який підлягає на обов'язковість надання згоди з боку парламенту, то тут є чітко виписаний механізм. Конституція України, ст.106,п.3: "Президент України...представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України".

Давайте розглянемо це висловлювання. Отже, право укладати міжнародні угоди є винятковим правом Президента, і він не зобов'язаний погоджувати свої дії з будь-ким.

Водночас, згода на обов'язковість міжнародного договору надається парламентом України (стаття 85, пункт 32 Конституції України). Верховна Рада ухвалює відповідний закон для надання такої згоди. Згідно зі статтею 9, частиною 1 Конституції України, тільки ті міжнародні договори, на які Верховна Рада надала згоду на обов'язковість, стають частиною національного законодавства України.

Отже, виникає у нас нове запитання: яке місце в цій ситуації займає загальноукраїнський референдум?

"Референдум для Європи не матиме жодного значення, оскільки вона пам'ятає про референдуми в нацистській Німеччині та в Білорусі," - зазначає колишній заступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера. - "Для них це не має змісту. А Президент лише намагається зняти з себе відповідальність, перекладаючи її на інших."

Отже, ви також поділяєте цю думку? Адже багато представників опозиції висловлюють подібні міркування.

Усі фахівці, не лише опозиційні діячі, звертають на це увагу. Це метод ухилитися від відповідальності, і робиться це в неконституційний спосіб. Більш того, крім юридичних загроз, існують також внутрішньополітичні ризики.

- А саме?

По-перше, відповідно до Закону про всеукраїнський референдум, необхідна обов'язкова явка виборців. У нашому державному реєстрі налічується 34 мільйони 200 тисяч виборців. Для того щоб референдум відбувся, необхідно, щоб у ньому взяли участь не менше ніж 17 мільйонів 100 тисяч осіб. Якщо ж кількість учасників складе менше 50% від загальної кількості виборців, це вважатиметься невдалим проведенням референдуму, незалежно від того, які результати були отримані. Але навіть у випадку, якщо явка буде достатньою, уявіть собі таку ситуацію: у одній області запропоноване формулювання набрало підтримку, а в іншій - ні. Як тоді діяти далі?

Ви маєте на увазі, що це призведе до розділення та конфліктів у суспільстві?

Це просто величезне поле для діяльності держави-агресора, яка може знову активізувати сепаратистські настрої в Україні. Ще раз підкреслюю: я вважаю, що проведення референдуму в таких умовах є ризикованою ідеєю, як з правового аспекту, так і з точки зору збереження національної єдності.

Які роздуми виникли у досвідченого експерта, коли він дізнався, що і Зеленський, і Трамп одночасно обговорюють питання про вибір між "референдумом або голосуванням у парламенті" під час переговорів?

Верховна Рада, відповідно до закону, має повноваження схвалювати міжнародні договори. Це є звичним механізмом. Проте, важливо, щоб такі договори не суперечили Конституції України. В частині 2 статті 9 Конституції зазначено: "Укладення міжнародних договорів, які не відповідають Конституції України, можливе тільки після внесення відповідних змін до Конституції України". Це означає, що спочатку повинні бути внесені зміни до Конституції, а вже потім можна укладати договір, а не навпаки. Крім того, зміни до Конституції не можуть відбуватися в умовах воєнного стану. Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що в умовах війни неможливе внесення змін до Конституції, - зазначає Магера.

А ЩО ПРО ВСЕ ЦЕ ДУМАЮТЬ У ПАРЛАМЕНТІ?

Поки експерти у сфері конституційного та виборчого права активно заперечують можливість проведення референдуму, депутати Верховної Ради поступово усвідомлюють, що їм, ймовірно, належить взяти участь у надзвичайно важливому голосуванні, яке залишить свій слід в історії держави.

Після тривалого періоду значного зменшення впливу вищого законодавчого органу, народним депутатам належить прийняти рішення, яке залишить слід у біографії кожного парламентаря, навіть найменш помітного, на все подальше життя.

Відсутність впевненості в кожному аспекті майбутнього "мирного плану", а також в тому, чи буде взагалі проведено голосування, не полегшує ситуацію. Багато народних депутатів вже відчувають особисту відповідальність за своє рішення.

"Усі розуміють, що якщо на нас тиснутимуть і Вашингтон, і Брюсель, ми змушені будемо ратифікувати цю угоду," - зазначає джерело з фракції "Слуга народу" у розмові з "Цензор.НЕТ". "Інакше ми ризикуємо залишитися без фінансової та військової підтримки. Тому я б на місці опозиції не звинувачував би Президента, мовляв, він намагається перекласти відповідальність на інших. В цій ситуації Президент діє у відповідності до свого мандату. Проте кожному з нас потрібно буде взяти на себе частину відповідальності. І критикам варто подякувати Зеленському за те, що ідея проведення референдуму не була одразу відхилена. Хоча, зізнаюсь, це погана ідея, але з огляду на власні інтереси депутатам було б легше, якби нам не довелося вирішувати це питання."

Водночас, судячи з відгуків декількох депутатів-слуг у неофіційних бесідах з "Цензором", синхронного голосування по сигналу з Банкової, очікувати не слід. Це пов'язано як з нинішньою політичною кон'юнктурою (загальна апатія всередині фракції та корупційні скандали, що вибухають зовсім поруч), так і чітке розуміння деяких депутатів, що голосування такої мирної угоди -- це та ситуація, коли приймати рішення треба, спираючись на власний розум.

Ситуація є складною, і я переконаний, що рішення повинні приймати політики, - висловився один з депутатів від фракції Зеленського. - Не варто покладати відповідальність на народ України. Це не принесе нам політичної стабільності... Всі усвідомлюють, що голосування стане, напевно, найскладнішим кроком у житті. Це рішення на все життя. І, якщо ви звернули увагу, реакція на обговорення в фракції - стримана. Чому так? Тому що всі чекають роз'яснень від Президента. Зверніть увагу: це не команда голосувати, а більше інформації. Дехто говорить: "Звісно, потрібно голосувати за мир!" Але я не можу стверджувати, що це загальний настрій. Люди в напрузі і очікують.

"Не думаю, що хтось з нашої фракції буде погоджуватися на здачу територій", - каже його колега по фракції. - Кожний буде вичитувати кожну букву і вимагати максимум інформації. Я, наприклад, за ряд речей голосувати не буду, навіть якщо це означатиме для мене якісь проблеми з керівництвом країни. Там Трамп казав, що приїде в Україну і виступить у Верховній Раді, якщо від цього залежатиме підписання договору? Ну, от хай приїде, а там подивимося...".