Відомості про Реєстр втрат, завданих агресивними діями Російської Федерації щодо України.

Історія формування Реєстру

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України ("Реєстр") є першою складовою міжнародного компенсаційного механізму, що покликаний забезпечити відповідальність держави-агресора за шкоду, заподіяну внаслідок війни проти України.

Ідею створення Реєстру було ініційовано на міжнародному рівні внаслідок ухвалення Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй Резолюції A/RES/ES-11/5 "Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв'язку з агресією проти України" 14 листопада 2022 року. У документі було рекомендовано державам-членам ООН у співпраці з Україною розробити міжнародний реєстр збитків. Цей реєстр має на меті фіксувати в документальному вигляді докази та інформацію про претензії, що стосуються збитків, втрат або шкоди, завданих усім постраждалим, як фізичним, так і юридичним особам, а також державі Україна. Це пов'язано з міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї, а також сприятиме та координуватиме процес збору доказів.

12 травня 2023 року Комітет Міністрів Ради Європи прийняв Резолюцію CM/Res(2023)3, що стосується створення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, спричинених агресією Російської Федерації щодо України. Ця резолюція стала основою для формування нового Реєстру.

Реєстр був заснований як майданчик для співпраці між урядами, що функціонує в рамках інституцій Ради Європи. Його реалізація стала можливою завдяки рішучій позиції українського уряду, яка отримала підтримку з боку міжнародної спільноти.

8 листопада 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон, яким Україна приєдналася до Часткової розширеної угоди.

Участь у Реєстрі

Участь у Реєстрі є відкритим як для держав-членів Ради Європи, так і для держав, що не є її членами. На сьогоднішній день до Реєстру приєдналися 43 держави та Європейський Союз. Всього Реєстр налічує 41 Учасників та 3 Асоційованих члена.

Оскільки Реєстр має намір стати глобальним, будь-яка країна, що підтримала Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, може стати Учасником або Асоційованим членом Реєстру, якщо повідомить про це Генеральному секретарю Ради Європи. Інші держави можуть отримати можливість приєднатися до Реєстру за умовою затвердження їхнього членства Конференцією Учасників.

Мандат, ролі та ключові завдання Реєстру

Реєстр слугує для документального обліку доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. Заяви, які відповідають вимогам, встановленим Статутом та правилам, вносяться до Реєстру для подальшого їх розгляду та оцінки компенсаційною комісією, яку ще належить створити. Україна разом з партнерами вже займаються розробкою компенсаційного механізму, який розглядатиме подані заяви по суті, і прийматиме рішення про розмір належної компенсації в кожному окремому випадку.

Система управління Реєстром

Реєстр організований за такою схемою: Конференція учасників, Рада та Виконавчий директор.

Конференція Учасників ("Конференція") є найвищим керівним органом Реєстру, який несе загальну відповідальність за виконання мандату Реєстру.

У Конференції представлений кожен Учасник та Асоційований член. Конференція, серед іншого, затверджує правила та положення Реєстру, запропоновані Радою, приймає річний бюджет Реєстру та здійснює нагляд.

Рада виконує ключову роль у забезпеченні функціонування Реєстру, несучи за це загальну відповідальність. Її склад формується з семи фахівців у сферах міжнародного права, оцінки збитків та військових заяв, а також обліку втрат. Рада визначає правила і регламенти, що регулюють діяльність Реєстру, які потім затверджуються на Конференції, і забезпечує їх належне впровадження. Окрім цього, вона приймає рішення щодо прийнятності заяв, що надходять до Реєстру. Виконавчий директор Реєстру відповідає за координацію та управління діяльністю Секретаріату. Серед його основних обов'язків – організація процесу подання заяв, їх обробка та подача на розгляд Ради разом з рекомендаціями для ухвалення рішень. Додатково, Виконавчий директор підтримує зв'язок з національними та міжнародними інституціями, включаючи Уряд України, з питань, що стосуються функціонування Реєстру.

Штаб-квартира Реєстру розташована в місті Гаага, що знаходиться в Нідерландах.

У весняний період 2024 року Реєстр започаткував роботу свого допоміжного офісу в Києві. Основною метою цього офісу є підвищення рівня обізнаності різних зацікавлених груп в Україні, серед яких регіональні та місцеві адміністрації, організації громадянського суспільства, бізнес-структури та широка публіка, про завдання та функції Реєстру.

У жовтні 2024 року Реєстр заснував Координаційну платформу для співпраці з представниками громадянського суспільства. Це ініціатива спрямована на об'єднання зусиль для інформування постраждалих про можливості Реєстру, а також надання підтримки правозахисниками заявникам у процесі подання заяв на компенсацію за збитки, завдані російською агресією.

Підхід, орієнтований на постраждалих

У своїй роботі Реєстр використовує метод, зосереджений на інтересах постраждалих. Цей метод акцентує увагу на необхідності визнання та задоволення потреб і прав осіб, які постраждали від російської агресії щодо України, гарантуючи, що їхні думки були почуті, а досвід враховано під час процесу подання заяв на компенсацію збитків.

Слідуючи Ризьким принципам, Реєстр не лише зосереджується на ретельній обробці численних заявок на відшкодування збитків, втрат або шкоди, але й акцентує увагу на гідності, повазі та залученні постраждалих. Він забезпечує, щоб їхня думка мала значення в цьому процесі, особливо приділяючи увагу найбільш вразливим групам, таким як жінки та діти. Це зобов'язання демонструє глибоке розуміння справедливості, яке виходить за межі простого обліку і передбачає активну участь та підтримку тих, хто зазнав найбільших втрат від війни.

Документи Реєстраційного Реєстру

Ключовими документами Реєстру є: Статут Реєстру, Правила подачі, обробки та внесення Заяв, категорії Заяв, що можуть бути зареєстровані, затверджені форми та регламенти подання для окремих категорій заяв, принципи захисту особистих даних у діяльності Реєстру, а також Правила залучення Представників.

Вищезгадані документи, а також інші матеріали доступні на веб-сторінці Реєстру:

I'm unable to access external websites directly, including the link you provided. However, if you can share the specific text or content you'd like me to help with, I can certainly assist you in making it unique. Please paste the text here, and I'll work on it!

Категорії заяв, які можуть бути подані до Реєстру

Реєстром затверджено список із 45 категорій заяв, що можуть бути додані до Реєстру. Цей список включає заяви від фізичних осіб (група А), заяви від держави Україна (група В), а також заяви від юридичних осіб, які не належать до групи В (група С).

Категорії заяв можуть бути адаптовані та/або детальніше визначені.

Отже, для приватних осіб визначено наступні типи заяв:

Заяви, що стосуються примусового переселення.

A1.1 Примусове внутрішнє переселення

A1.2 Примусове переселення за кордон України

A2 Заяви, пов'язані з порушенням особистої недоторканності

A2.1 Втрата близької людини в родині

A2.2 Втрата безвісти близького родича

A2.3 Важкі тілесні травми

A2.4 Насильство на сексуальному ґрунті

A2.5 Підпорядкування, жорстокі або такі, що зневажають людську гідність, форми.

Відношення або санкція.

A2.6 Ліберації від в'язниці

A2.7 Примусове виконання праці або обов'язкова служба

A2.8 Примусове переміщення або виселення дітей

A2.9 Насильницьке переміщення або депортація дорослих

A2.10 Інші порушення міжнародного права прав людини,

міжнародного гуманітарного законодавства або норм і традицій ведення війни

A3 Заяви, що стосуються втрати власності, доходів або ресурсів до

існування можна перефразувати як "проживання" або "буття".

A3.1 Пошкодження чи знищення нерухомого майна, що використовується для проживання.

A3.2 Завдання шкоди або руйнування комерційної нерухомості

A3.3 Втрата житла або місця проживання

A3.4 Втрата заробленого доходу

A3.5 Втрата приватного підприємництва

A3.6 Втрата можливості доступу чи управління нерухомістю на

територіях можна перетворити на "областях" або "зонах"., що перебувають під тимчасовою окупацією

A3.7 Інші економічні втрати

A4 Втрата можливості користуватися державними послугами

A4.1 Відсутність доступу до медичних послуг

A4.2 Відсутність можливості отримати освіту

Для держави Україна (включаючи регіональні і місцеві органи влади, а також

юридичні особи та установи, які перебувають у власності або під контролем

України) передбачено такі категорії заяв:

B1 Пошкодження або знищення майна

B1.1 Руйнування або ушкодження важливих об'єктів інфраструктури

B1.2 Пошкодження або знищення інфраструктури, що не є критично важливою

B1.3 Пошкодження чи руйнування житлової нерухомості -

житлових площ

B1.4 Ушкодження або руйнування нерухомості, що використовується для проживання -

місця спільного використання

B1.5 Ущент або ушкодження об'єктів суспільного призначення та інфраструктури.

B2 Втрата історичної, культурної та релігійної спадщини може мати серйозні наслідки для суспільства.

B2.1 Пошкодження або знищення майна та будівель, що перебувають у власності

до культурних цінностей

B2.2 Втрата об'єктів культурних цінностей

B3 Вплив на екологію та природні ресурси

B3.1 Екологічні збитки

B3.2 Виснаження або шкода природним ресурсам

B4 Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого

демографічна ситуація в Україні

B5 Деактивація та очищення території від невибухових боєприпасів

Зрештою, для підприємств (за винятком тих, що належать до групи В),

передбачено такі категорії заяв:

C1 Ущерб або руйнування власності

C1.1 Пошкодження чи знищення важливих об'єктів інфраструктури.

C1.2 Ураження або ліквідація не суттєвих об'єктів інфраструктури

C1.3 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна -

житлових площ

C1.4 Пошкодження чи знищення нерухомості, що є житлом -

місця спільного використання

C1.5 Пошкодження чи знищення нерухомості, що не використовується для житлових потреб.

(не пов'язане зі збитками для бізнесу)

C2 Втрата спадщини, що має історичне, культурне та релігійне значення

C2.1 Пошкодження або знищення об'єктів чи будівель

C2.2 Втрата культурних цінностей та об'єктів спадщини

C3 Втрати підприємства та інші фінансові збитки

C3.1 Пошкодження, знищення чи втрата майна

C3.2 Втрата контролю над власністю на територіях можна перетворити на "областях" або "зонах"., що тимчасово перебувають під окупацією.

територіях можна перетворити на "областях" або "зонах".

C3.3 Трансфер (евакуація) підприємства

C3.4 Інші економічні втрати

C4 Витрати на гуманітарні потреби

Правила подання заяв у кожній конкретній категорії та відповідні вимоги до доказової бази затверджуються окремо у вигляді форм заяв для кожної категорії.

Протягом 2024 р. Рада Реєстру прийняла форми та правила по всіх категоріях заяв, які можна буде подати до Реєстру. Більша частина з них вже затверджена Конференцією Учасників, а остання група з прийнятих Радою форм і правил планується до затвердження Конференцією у першій половині 2025 р.

Зі схваленими Реєстром формами та правилами подання заяв можна ознайомитися на вебсайті Реєстру: I'm unable to access external websites directly, including the link you provided. However, if you can share the specific text or content you'd like me to help with, I can certainly assist you in making it unique. Please paste the text here, and I'll work on it!

Категорії, які можна подавати до Реєстру (на 12 лютого 2025 року) Заяви до Реєстру приймаються лише через вебпортал Дія.

На даний момент у додатку Дія доступна технічна опція для подачі заявок до Реєстру в двох категоріях:

у категорії А3.1 - пошкодження або знищення житлового нерухомого майна фізичних осіб (з 2 квітня 2024 р.) та у категорії А2.1 - смерть близького члена сім'ї (з 16 січня 2025 р.).

Заяви у категорії A3.1 можуть бути подані фізичними особами або від імені фізичних осіб, які є власниками житлової нерухомості на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, яку було пошкоджено або знищено 24 лютого 2022 року або після цієї дати, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Заяви в категорії А3.1 можуть бути подані лише щодо вартості знищеного майна або ремонту чи відбудови пошкодженого майна. Заяви щодо інших втрат, пов'язаних з житловою нерухомістю, які були подані в цій категорії, не будуть внесені до Реєстру. Для того, щоб вони підлягали внесенню до Реєстру, такі заяви мають бути подані в інших категоріях.

На кожен об'єкт нерухомості необхідно подати індивідуальну заяву. У випадку, коли майно є спільною власністю, кожен співвласник зобов'язаний подати окрему заявку на свою частку.

Заяви можна подавати також і щодо майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України чи в зоні активних бойових дій.

Заявник повинен надати інформацію та докази на підтримку заяви в категорії А3.1, зокрема: інформацію про особу заявника; докази щодо пошкодженого або знищеного майна та права власності на нього, в т.ч. інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в Україні (ДРРП), якщо вона є в ДРРП, а також інформацію про співвласників (якщо вони є); інформацію щодо подання заяви до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в Україні, якщо таку заяву було подано; інформацію про те, як саме майно було пошкоджено або знищено; та орієнтовну суму вимоги заяви та суму будь-якої експертної оцінки збитків.

Під час подання заяви через вебпортал Дія деяка інформація для заяви буде взята з різних існуючих електронних джерел.

На сайті Реєстру також доступні відповіді на типові запитання, що стосуються категорії заяв А3.1.

Категорія А2.1 призначена для заяв, пов'язаних із душевним болем та стражданнями, спричиненими смертю близького члена сім'ї на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, завданою міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти неї. Ця категорія також включає заяви про смерть, яка настала за межами території України, але безпосередньо пов'язана з подією, що сталася на території України.

Заяви, пов'язані з матеріальними наслідками смерті близького члена сім'ї, включаючи втрату доходу або підтримки від такого члена сім'ї, подаються в інших відповідних категоріях.

Заяву можуть подати родичі покійного або будь-який інший член сім'ї, який має законні підстави для цього, або ж від імені зазначених родичів.

Інші члени сім'ї померлої особи, які не є близькими, повинні довести законний інтерес у поданні заяви, а саме - наявність близьких стосунків та елементів залежності, які відрізняються від звичайної спорідненості з померлою особою.

Якщо у померлої особи є кілька родичів, які мають намір подати заяву за категорією А2.1, кожен з них зобов'язаний подати свою власну окрему заявку.

Заявник зобов'язаний надати необхідні дані та докази для підтримки своєї заявки в категорії А2.1, включаючи: відомості про покійного члена родини (особисті дані, дату і місце його смерті, інформацію про реєстрацію смерті тощо); довідки та докази, що підтверджують родинні зв'язки між заявником і покійним членом сім'ї (включаючи, якщо це релевантно, підтвердження цивільного партнерства або близьких стосунків, а також фактори залежності, що виходять за рамки звичайних родинних зв'язків); опис обставин, які призвели до смерті, та відповідні докази; а також інформацію про будь-які судові та правоохоронні процедури (якщо такі є) тощо.

При подачі заявки певні дані будуть отримані з різноманітних наявних електронних ресурсів, зокрема з Державного реєстру актів цивільного стану осіб.

На сайті Реєстру можна знайти відповіді на часто задавані питання, що стосуються категорії заяв А2.1.

На 12 лютого 2025 року до Реєстру надійшло більше 15 тисяч заяв у згаданих двох категоріях. У найближчому майбутньому передбачається запровадження технічних можливостей для подачі заяв у інших категоріях.

Прийняття заяв, їх подача та реєстрація в Реєстрі.

Щоб заява була включена до Реєстру, вона повинна відповідати трьом критеріям прийнятності, викладеним у Статуті Реєстру. Зокрема, заявки можуть бути подані лише щодо збитків, втрат або шкоди, які виникли: (і) 24 лютого 2022 року або пізніше; (іі) на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води; (ііі) внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти неї.

Як було зазначено раніше, подача заявок проводиться заявниками лише через вебпортал Дія, який надає зручний та легкий у використанні механізм для подачі документів до Реєстру. У наступному, фізичні особи також матимуть можливість подавати свої заяви через центри надання адміністративних послуг.

З подання заявки до Реєстру не береться жодна плата, і в майбутньому це не планується.

Для отримання більш детальної інформації та вказівок щодо подачі заяви до Реєстру, відвідайте веб-сайт Реєстру за адресою: https://rd4u.coe.int/uk/claims-and-process.

Заяви, що відповідають встановленим критеріям, вносяться до Реєстру. Наприклад, у грудні 2024 року Реєстр ухвалив свої перші рішення щодо включення заяв, що стало значним кроком у забезпеченні справедливості в умовах агресії Російської Федерації проти України.

Прийняті рішення охоплюють 832 заяви, пов'язані з пошкодженням або знищенням житлової нерухомості (категорія заяв А3.1). Одна з груп заяв, яка була зареєстрована, стосується житлових будинків та квартир у Бахмуті, тоді як інша група містить заяви з різних міст і сіл по всій території України.

Участь Реєстру у формуванні глобального механізму компенсації.

Як зазначалося, робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, що містяться в ньому, є першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною.

Конкретний формат майбутнього механізму компенсацій може ще бути визначений, проте він має потенціал включати комісію для обробки заяв та фонд для компенсацій, які будуть уповноважені оцінювати заяви, приймати рішення та/або виплачувати відшкодування за збитки, втрати чи шкоду, завдані міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або щодо України.

Реєстр, через свого Виконавчого Директора та за підтримки Секретаріату, активно залучається до процесів, які сприяють розробці компенсаційного механізму, і вживає всі необхідні заходи для підготовки передачі Реєстру до цього механізму згідно з положеннями Статуту.

На сьогодні відбулося чотири підготовчих зустрічі щодо міжнародного інструменту зі створення компенсаційної комісії для України, остання з яких - з 28 по 30 січня 2025 року в Гаазі, на якій взяли участь представники понад 50 держав.

Ця зустріч підкреслила завершення підготовчої стадії роботи над документом, що стосується створення компенсаційної комісії. Тепер процес переходить до формальних переговорів у рамках багатостороннього Міжурядового комітету з переговорів (МКП), який буде вести Нідерланди та Україна за сприяння Реєстру.

Запрошення до участі в переговорах буде надіслано 94 державам, які підтримали Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року, а також Європейському Союзу. Проєкт міжнародного договору про створення компенсаційної комісії буде поширений для його обговорення під час першого раунду переговорів у рамках МКП.

Рада Європи готова зайняти провідну позицію в процесі створення комісії з компенсацій, тому їй доручено підготувати концепцію проєкту мандату для конвенції Ради Європи, яка буде доступною для приєднання.