"Інші пережили ще гірші ситуації, але й я відчув на собі жорстокість. Як грузинські правоохоронці застосовують силу проти журналістів."

Понад 70 грузинських журналістів стали жертвами атак поліції під час протестів, що тривають із 28 листопада.

Протести в Грузії почалися 28 листопада, після того, як прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що уряд відмовляється до 2028 року від переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. Ця заява була відповіддю на рішення Європарламенту не визнавати жовтневі вибори до парламенту Грузії через "численні порушення, які мали місце під час виборів, зокрема залякування виборців, маніпуляції голосуванням, втручання в роботу спостерігачів і журналістів".

У день, коли Кобахідзе зробив свою заяву, тисячі людей вийшли на вулиці Тбілісі, щоб висловити протест. Правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети, в результаті чого було затримано близько 50 осіб, а багато учасників акцій отримали травми і вимушені були звернутися за медичною допомогою. Під час розгону протесту постраждали й журналісти, яких поліція цілеспрямовано атакувала.

Серед учасників подій 32-річний журналіст грузинського онлайн-медіа "Publika" Олександр Кешелашвілі коротко виклав свою ситуацію: "Мене побили, затримали та confiscували камеру. У мене зламаний ніс. Іншим довелося гірше, але й мені дісталося непогано." Він висвітлював протестні акції в Тбілісі поблизу парламенту.

Інцидент із Кешелешвілі стався в ніч із 28 на 29 листопада. Він фотографував протести з правого боку парламенту перед поліцейським кордоном. Там зібралося близько 20 журналістів.

— Позаду нас з'явився чоловік з рядів протестувальників і почав голосно висловлювати образи на адресу правоохоронців, — ділиться Кешелашвілі. — Поліція спробувала затримати його, але замість цього агресивно накинулася на журналістів.

Поліцейський штовхнув його. Олександр спробував відступити, але його схопили. Він намагався вирватися, стверджуючи, що є журналістом. З запитанням: "Що ви робите?!" звернувся до них, але замість відповіді отримав удар кулаком у лице.

Александр Кешелашвілі після побиття. Фото з фейсбуку

Олександр на короткий момент втратив свідомість і впав на землю. Коли він відкрив очі, йому раптово вдарили ногою в обличчя. З його носа потекла кров. Тим часом, один із поліцейських відібрав у нього дві фотокамери.

Після цього його помістили в поліцейський автомобіль і доставили до відділку. Він наполегливо просив про можливість зателефонувати своєму адвокату. Поліцейські попросили його трохи почекати, але так і не дали дозволу на дзвінок. Згодом йому запропонували підписати документ, в якому йшлося про те, що він вживав неприязні висловлювання на адресу правоохоронців. Однак Олександр категорично відмовився це робити.

Оскільки кров із носа у нього не зупинялася, йому викликали швидку та відвезли до лікарні. Виявилося, що в нього зламаний ніс. Йому зробили операцію. Він має пройти реабілітаційний курс від 10 до 14 днів.

Дві камери, які були конфісковані, так і не були повернуті Олександру. Він переконаний, що правоохоронець їх узяв без дозволу. За його оцінками, разом з об'єктивами вартість обладнання перевищує 5 тисяч доларів.

-- Ми маємо невелике медіа. У нас всього три камери, і дві з них забрала поліція, -- зазначив він.

Перший крок зробив православний комуніст Гаврилов.

Лія Чахунашвілі, 54-річна виконавча директорка Хартії журналістської етики, незалежної асоціації журналістів Грузії (організація "ДМ"), підкреслює, що напруженість між владою та журналістами виникла ще в епоху президентства Міхеїла Саакашвілі.

У той час було прийнято законодавство, яке сприяло розвитку вільної преси та свободи слова. Проте влада також прагнула контролювати медіа, зокрема через економічні механізми — вони мали вплив на рекламний ринок і розподіл рекламних ресурсів. Тим не менш, тодішнє керівництво враховувало думки наших західних партнерів і реагувало на їхні зауваження. Нині ж влада, представлена партією "Грузинська мрія", яка спочатку складалася з порядних людей, але згодом багато з них покинули її, вивела стосунки з медіа на абсолютно новий, агресивний рівень, — зазначає Чахунашвілі.

Виконавча директорка грузинського підрозділу Хартії журналістської етики Лія Чахунашвілі. Зображення Юрія Луканова.

Вперше поліція проявила жорстокість під час подій, відомих як "ніч Гаврилова". У червні 2019 року громадяни вийшли на акцію протесту проти російської агресії в Грузії. Це сталося після того, як Сергій Гаврилов, голова Міжпарламентської асамблеї православ'я та представник комуністичної партії, проводив засідання асамблеї з крісла спікера грузинського парламенту, що викликало широкий резонанс і обурення серед населення.

У ході масових заворушень тоді постраждали більше 30 представників засобів масової інформації. Ця ситуація продовжує існувати і сьогодні.

У липні того ж року більше ніж 50 журналістів стали жертвами радикалів, які зірвали ЛГБТ-прайд. Правоохоронці не втручалися в ситуацію. Невдовзі після цього помер побитий оператор телеканалу "Пірвелі" Лексо Лашкарава.

Лія демонструє перелік журналістів, які постраждали від сьогоднішніх поліцейських нападів — з 29 листопада по 3 грудня. Кількість таких інцидентів перевищує сімдесят.

Звичайно, мали місце травми, викликані використанням сльозогінного газу, який був єдиним доступним. Це можна вважати випадковістю. Проте існує безліч навмисних нападів з боку правоохоронців. Існують також відеозаписи, що підтверджують ці напади, -- зазначає Лія.

Наприклад, журналіста телеканалу "Формула" Гурама Рогаву силою витіснили з локації подій під час прямого ефіру. Крім того, він зазнав побиття, в результаті якого було зламано йому кістку обличчя та ключицю.

Журналіста "Радіо Свобода" Давіта Цагарелі під час прямого ефіру поліцейський ударив у живіт і повалив на землю.

Лія наголошує на тому, що поліція не робить розмежування між журналістами, які підтримують владу, і тими, хто висловлює критику щодо уряду. Додатково, під час інциденту постраждав громадянин Німеччини на ім'я Домінік Райхерт, що працює на російський пропагандистський канал Russia Today. Раніше в інтернеті було доступне відео цього випадку, але згодом воно стало недоступним.

Вона каже, що поліцейські знімають журналістів і активістів -- є відео, де журналісти запитують, для чого поліція їх знімає. На її переконання, поліція отримала цілеспрямовану вказівку нападати на журналістів, щоб перешкодити їм фіксувати злочинні дії людей у поліцейській формі. Вона припускає, що фотографії журналістів передають із рук у руки. Якщо не можна напасти одразу, то це роблять потім.

Чахунашвілі вважає, що подібна ситуація сталася з продюсером "Радіо Свобода" Бекою Берадзе. 1 грудня на світанку, під час протесту поблизу парламенту, його затримали разом із братом, який не має стосунку до медійної сфери, і помістили до ізолятора тимчасового тримання. Берадзе повідомив, що під час затримання силовики застосовували до нього фізичну силу.

Його обвинувачували в дрібному хуліганстві та непокорі правоохоронцю, але зрештою справу не направили до суду, і через 48 годин він був звільнений без будь-яких адміністративних санкцій.

Жінки опинилися під прицілом.

Фотографія 33-річної журналістки Маріам Нікурадзе з'явилася у медіа у перші дні протестів. Вона була і до того відома, але цього разу обличчя її мало сліди опіків. Виявилося, що вона потрапила під струмінь води, яку поліція використовувала для розгону акцій протесту. Саме після цього на її обличчі з'явилися опіки.

Маріам Нікурадзе з ушкодженнями на обличчі. Зображення з платформи Х.

Вона кілька років тому заснувала з колегами англо- і російськомовний сайт "OC Media". Попри свій керівний статус вона працює як репортерка. Зокрема, висвітлює протести.

— Коли краплі води обрушилися на моє обличчя, я відчула, як втрачаю контроль, не могла зробити жодного руху, залишилася абсолютно нерухомою, — ділиться вона. — Один з моїх колег впізнав мене і надав допомогу, щоб я потрапила до швидкої. Я змушена була залишитися там приблизно на 10–15 хвилин, аби відновитися і повернутися до роботи.

Організація "Молоді юристи Грузії" висловила стурбованість, стверджуючи, що правоохоронці додають в воду небезпечні хімікати, які викликають опіки. Згодом у соціальних мережах з'явилася інформація про те, що медики на проспекті Руставелі активно збирали підписи під петицією, що вимагає заборонити використання хімічних засобів для розгону протестувальників.

Попри обпечене обличчя, Маріам продовжила працювати -- знімала жорсткі арешти учасників протестів. Поліцейські двічі вибивали у неї з рук телефон.

29 листопада вона спробувала зафіксувати на фото момент, коли водомет вразив кількох операторів, які одразу ж впали. Проте в ту ж мить вона сама отримала потужний струмінь води і також впала поряд з ними, втративши при цьому камеру і телефон.

Оповідає про те, як 2 грудня опинилася в колі протестувальників, оточених поліцією, яка затримувала учасників акцій. У повітрі відчувався запах сльозогінного газу, який вони застосували.

— Це було надзвичайно лякаюче, — розповідає Маріам. — Навколо не було жодного місця, куди можна було б сховатися. Один з поліцейських підбіг до мене і схопив за руку, але я швидко показала свій бейдж і пояснила, що я журналістка. Він відпустив мене, але, видно, розлютився, і штовхнув мене до стіни будівлі. Моя камера вдарилася об поверхню, і екран отримав серйозні пошкодження.

Лія Чахунашвілі зазначає, що в ході поточних протестів спостерігається нова тривожна тенденція. Якщо раніше правоохоронці намагалися утримуватися від нападів на жінок, то тепер вони виявляють цілковиту байдужість до цього. Журналістки піддаються атакам так само агресивно, як і їхні колеги-чоловіки.

Репортерка телеканалу "Формула" Нуца Бахуташвілі зазнала нападу: її вдарили в спину. Вона намагалася заявити про своє журналістське становище, але за нею слідував поліцейський, який завдав їй ударів. Цю ситуацію чітко зафіксовано на відеозапису.

Маріам Гапріндашвілі з телеканалу "Прівелі" отримала серйозну травму голови, втратила свідомість і потребувала госпіталізації та хірургічного втручання. Їй було діагностовано струс головного мозку.

Чи існує надія на відновлення справедливості?

Керівник неурядової організації "Медійна адвокаційна коаліція" Мамука Ангуладзе зазначає, що правоохоронні органи тільки імітують розслідування злочинів, скоєних проти журналістів. Насправді ж вони не виконують своїх функцій, а винуватці нападів на медійних працівників залишаються безкарними. Ця безвідповідальність підштовхує злочинців продовжувати свої дії поза межами закону.

Єдиним випадком є покарання шести осіб, які були залучені до вбивства Лексо Лошкарави. Спочатку їм призначили п'ять років ув'язнення, але апеляційний суд зменшив термін до чотирьох років. Двоє з цих засуджених отримали дострокове звільнення.

— Я вже й не рахую, скільки разів мені доводилося відвідувати слідчу службу за останні кілька років, — ділиться думками Маріам Нікурадзе. — Хоча вони розпочинають розслідування, жодна справа не доходить до суду. Проте ми продовжуємо це робити, адже віримо, що зрештою наші справи потраплять до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі.

Журналістка під час виконання своїх обов'язків. Знімок Юрія Луканова.

Александр Кешелашвілі не отримав повістки до суду у зв'язку зі своїм затриманням поліцією. Він вирішив разом із адвокатом подати заяву до правоохоронних органів.

-- Досвід моїх товаришів підтверджує, що це безперспективно, -- зазначає він. -- Я не маю надії, що це призведе до позитивного результату. Планую звернутися до Європейського суду з прав людини.

8 грудня журналісти з Грузії організували акцію протесту на Площі Першої демократичної республіки, висловлюючи своє обурення насильством, що застосовується до представників медіа.

У відповідь на запит "Детектора медіа" Міністерство внутрішніх справ Грузії надало посилання на брифінг, який провів заступник міністра Александра Дарахвелідзе 8 грудня.

"Громадськість чітко побачила низку насильницьких інцидентів під час мітингів, на жаль, включаючи насильницькі інциденти, які мали місце вчора, в результаті яких постраждали журналісти, -- сказано в ньому. -- Міністерство внутрішніх справ засуджує будь-які форми насильства, і кожне відомство докладе всіх зусиль, щоб кожен винний був покараний за всією суворістю закону. За кожним фактом насильства як МВС, так і відповідними органами розпочато розслідування та проводяться інтенсивні слідчі дії з метою встановлення осіб, причетних до злочину, та притягнення їх до відповідальності".

У подальшій частині брифінгу наводять приклади агресивних дій, які вчиняли учасники протестів. Інформація про журналістів більше не фігурує.