З в'язниці на передову: скільки ув'язнених приєдналися до рядів захисників.

У Мін'юсті прогнозували, що до ЗСУ приєднаються 20-30% від загальної кількості засуджених в Україні, зважаючи на те, що не всім, хто потрапив за ґрати, це дозволено.

Усього станом на 1 липня 2025 року, в установах виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України, покарання у вигляді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та обмеження волі відбувало 22 866 осіб, з них 1 415 жінок. У виправних колоніях перебувало 19 623 особи, у виправних центрах - 956 осіб, у виховних колоніях - 66 осіб.

Про це повідомила начальник управління документального та адміністративно-господарського забезпечення департаменту з питань виконання кримінальних покарань Мін'юсту Олена Левкович у відповіді на запит "Главкома".

Згідно з законодавством, не мають права бути мобілізованими ув'язнені за такі злочини:

- в опозиції до фундаментальних принципів національної безпеки України;

- за умисне вбивство двох або більше осіб, або поєднане із зґвалтуванням;

- за сексуальне насильство (статті 152-156/1);

- за тероризм, відповідно до частини четвертої статті 286/1 Кримінального кодексу України (дорожньо-транспортні пригоди в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння з жертвами), якщо такі судимості залишаються дійсними або не були анульовані згідно з установленими законодавством процедурами;

- за напад на життя правоохоронних органів;

- за особливо тяжкі корупційні порушення;

- пов'язані з незаконними вчинками, якщо їх вчинили особи, що обіймали високо відповідальні посади, такі як міністри, депутати, їхні заступники, асистенти та інші.

Інші ув'язнені, які виявлять бажання бути мобілізованими, зможуть приступити до служби після ухвалення судового рішення та проходження військово-лікарської комісії. Проте до закінчення їхнього терміну ув'язнення має залишатися не більше трьох років.

З огляду на ці факти, на 22 липня 2025 року в Збройних силах України вже служать близько 9,5 тисяч добровольців, серед яких є засуджені за різні правопорушення, в тому числі 100 жінок.

За даними Державної кримінально-виконавчої служби України, частина таких військовослужбовців нині виконує бойові завдання безпосередньо на передовій, а жінок переважно залучають до служби в підрозділах зв'язку, логістики та медичного забезпечення.

Як повідомили у відомстві, 55% з числа залучених були засуджені за майнові злочини, 11% - за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, 9% - за завдання тілесних ушкоджень, 6% - за ДТП із постраждалими, ще 6% - за вбивства.

Після прийняття закону, який запровадив механізм умовно-дострокового звільнення для засуджених, щоб вони могли долучитися до оборони країни, перші групи добровольців, які вийшли з місць позбавлення волі, були зараховані до бойових підрозділів вже в серпні 2024 року.

Зокрема, вони стали частиною 1 окремого штурмового батальйону імені Героя України Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі", 225 окремого штурмового полку, 92 окремої штурмової бригади, 93 механізованої бригади "Холодний Яр", 95 окремої десантно-штурмової бригади та Третьої штурмової.

"Ми постійно співпрацюємо з військовим керівництвом підрозділів, де служать колишні ув'язнені. Цей обмін інформацією допомагає нам дізнатися про актуальні потреби на фронті, зокрема, які навички та спеціалізації є найбільш затребуваними. Крім того, ми отримуємо дані про тривалість підготовки наших умовно-достроково звільнених, їхні можливі посади та ставлення до них. Ця інформація є надзвичайно важливою для проведення рекрутингових кампаній у пенітенціарних установах, щоб ув'язнені могли усвідомлено обрати шлях служби у Збройних Силах України," - зазначив представник Укрінформу з посиланням на Міністерство юстиції.

А заступник командира 1 ОШБ "Да Вінчі" Дмитро Кулик наголосив, що колишні засудженні воюють не просто добре, а дуже героїчно, оскільки їхня мотивація буквально "зашкалює".

"Схоже, подібну ситуацію ми спостерігали лише на початку повномасштабного вторгнення. Тому ми дійсно пильно ставимося до нашого 'спеціального контингенту', як і до всіх інших бійців без винятку. Зрозуміло, що разом із ДКВС ми активно залучаємо колишніх ув'язнених і засуджених до нашого підрозділу," - підсумував військовий.

Законодавство встановлює, що участь засуджених у бойових діях є виключно добровільною.

Щодо служби в армії, для ув'язнених немає жодних "винятків", окрім того, що вони будуть проходити її в спеціальних підрозділах.

"Ці спеціалізовані підрозділи не матимуть жодних відмінностей у порівнянні з іншими військовослужбовцями. Їхнє фінансове забезпечення буде таким же, як і в усіх інших, а також вони мають право на відпустки з сімейних причин. Єдине, що варто зазначити: ці військові не отримуватимуть стандартні 30 днів відпустки. Проте, у разі виникнення особистих обставин, вони зможуть скористатися відпусткою", - повідомив на пресконференції начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.

У Центрі прав людини ZMINA роз'яснили, яким чином проходить мобілізація осіб, які відбувають покарання.

Ув'язнені звертаються із заявами про можливість проходження військової служби в тій установі, де вони відбувають покарання.

- вони проходить медогляд у в'язниці;

- після ухвалення рішення ТЦК щодо мобілізації відбувається перевірка у військово-лікарській комісії, зокрема - фізіологічно-психічного стану;

Документи відправляються до суду, який приймає фінальне рішення.

"У разі позитивного рішення суду, Національна гвардія транспортує засудженого до територіального центру комплектування (ТЦК), де створюються відповідні спеціалізовані підрозділи військових частин. Командир військової частини, до якої вони прибувають, здійснюватиме адміністративний нагляд за такими звільненими особами. Крім того, ці особи будуть взяті на окремий облік у військовій частині", - зазначили автори законопроєкту.

У Центрі підкреслили, що Україна перебуває серед десяти європейських країн з найбільшим числом осіб, які знаходяться під вартою. Середньостатистично на 100 тисяч населення припадає 125 ув’язнених, що перевищує європейський середній показник, який становить 106 в'язнів на 100 тисяч населення.

Вони також пояснили, що багато українських засуджених перебувають за ґратами, зокрема, через різницю з європейськими нормами щодо зберігання наркотиків.