Кандидат на посаду мовного омбудсмена Завальський заявив: Немає можливості поліпшити ситуацію у мовній сфері, просто продовжуючи попередні підходи.

Кандидат на посаду уповноваженого із захисту державної мови і дії влади щодо інституту мовного омбудсмена, актор Олександр Завальський вважає, що не можна виправити ситуацію в мовній сфері лише продовжуючи стару політику.

"Ну що ж, не сховаєш правди в торбі. Оскільки вже поважні видання написали, що мене, як і трьох інших кандидатів, висунули на конкурс на посаду уповноваженого із захисту української мови, мушу відреагувати та висловити свою особисту позицію. Насамперед хочу сказати, що я - за добротливе відновлення статусу української мови, яке водночас не скасовує принципову державницьку політику щодо українізації. Кажуть, що часи "лагідних підходів" минули. Та слово "лагідний" не зовсім те, про що йшлося. "Поблажливий" - це визначення, як на мене, більше пасувало за сенсом до того, що відбувалося. Гадаю, що право на поблажливість ми втратили у 2014-му", - написав Завальський в мережі Facebook.

Він зазначив, що на його думку у попередні роки було багато позитивних змін у мовній сфері, але "і серед дітей, і серед дорослих є ті, хто й досі спілкуються російською, у закладах різного штибу теж можна почути російську мову, та й з телеекранів частенько звучить мова загарбника".

"Отже, деякі отримують штрафи, інші - покарання, але це не завжди сприймається українцями позитивно. На жаль, лише через державні механізми, закони та санкції не можна змінити ситуацію," - зазначив він.

У цьому контексті Завальський рекомендує розглянути проблему з наукової, методологічної та практичної перспективи, "без зайвого шуму та рекламних кампаній".

"Я вже мав можливість поспілкуватися з дослідниками з соціологічної компанії, які розробили план дослідження для наукового обґрунтування українізації. Це дослідження спочатку має з'ясувати причини поширення російськомовності, що в свою чергу дозволить більш ефективно організувати заходи для відновлення статусу української мови. Важливо зазначити, що для цього не потрібні державні кошти – є підприємці, які стурбовані питанням мови і готові профінансувати дане дослідження. Гроші є, потрібно лише бажання. Моя точка зору підтримується митцями, філологами та активістами. Багато з них вважають, що ситуацію в мовній сфері не можна покращити, лише продовжуючи старі підходи. Необхідні зміни", - вважає кандидат на посаду мовного омбудсмена.

Згідно з нормативно-правовим актом "Про забезпечення функціонування української мови як державної", призначення та звільнення уповноваженого здійснюється Кабінетом Міністрів України. Уряд обирає кандидата з тих, кого рекомендують уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністерство юстиції та Міністерство культури і стратегічних комунікацій. Тривалість каденції становить п'ять років. Особа може бути повторно призначена на цю посаду, але не має права займати її втретє.

Згідно з інформацією Кабінету Міністрів, Верховна Рада України з прав людини, представлена Дмитром Лубінцем, висунула кандидатуру філолога Олени Івановської на посаду мовного омбудсмена. Перший заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко представила кандидатуру Павла Полянського, який займає посаду заступника державного секретаря Кабміну. Віцепрем'єрка, що відповідає за європейську та євроатлантичну інтеграцію, а також є міністеркою юстиції України Ольга Стефанішина висунула кандидатуру філологині Ірини Коваль-Фучило. Однак згодом Ірина Коваль-Фучило зняла свою кандидатуру, і на її місце було запропоновано актора Олександра Завальського.

У коментарі для агентства "Інтерфакс-Україна" діючий мовний омбудсмен Тарас Кремінь зазначив, що з ним не обговорювали можливість повторного призначення на цю посаду, проте він висловив зацікавленість у продовженні своєї роботи.

19 червня представники культурних сфер звертаються до уряду з проханням про повторне призначення Кременя на посаду уповноваженого з питань захисту державної мови у наступному терміні.

20 червня Володимир В'ятрович, колишній голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) та нинішній депутат Верховної Ради від фракції "Європейська солідарність", висловив своє незадоволення щодо кандидатури Завальського та дій уряду стосовно інституту мовного омбудсмена.

8 липня 2020 року Кабінет міністрів призначив Кременя на 5 років на посаду мовного омбудсмена. Кремінь був поданий як кандидат на посаду від уповноваженого з прав людини. Іншими кандидатами на посаду мовного омбудсмена тоді були Світлана Броннікова (кандидат від Мінкультури) і Святослав Літинський (кандидат від Мін'юсту).

До цього моменту, з листопада 2019 року, першим мовним омбудсменом була Тетяна Монахова, проте в квітні 2020 року вона вирішила достроково подати заяву на звільнення.