Кардинал Паролін підкреслив, що свобода віросповідання є основою для повного прояву потенціалу кожної особи - Vatican News.
Державний секретар Святого Престолу взяв участь у презентації 25-го видання "Звіту про релігійну свободу у світі", підготовленого Папською Фундацією "Допомога Церкві в потребі".
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Право на релігійну свободу виступає як основоположний принцип, що дозволяє кожній особі "шукати істину та створювати справедливе суспільство". Це право повинно бути "визнане у правовій та інституційній системі кожної держави". У відсутності цієї свободи "етична структура суспільства обов'язково руйнується, що веде до циклічних з'яв конфліктів і підкорення". Саме тому захист релігійної свободи, а також її забезпечення, є важливими не лише для віруючих чи Церкви, а й для всього суспільства та міжнародних організацій. Про це зазначив кардинал Пʼєтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, під час свого виступу 21 жовтня 2025 року на презентації 25-го "Звіту про релігійну свободу у світі", який вже протягом 25 років готує та публікує Папська Фундація "Допомога Церкві в потребі".
Звіт за 2025 рік містить аналіз, що охоплює дворічний період з 1 січня 2023 до 31 грудня 2024 року. У ньому зазначається, що у 62 країнах спостерігалися систематичні порушення релігійної свободи: 24 з цих країн потрапили до найвищої категорії "переслідування", тоді як 38 віднесені до категорії "дискримінація". В цілому понад 5,4 мільярда людей живуть у умовах, де їхнє право на свободу релігії або віросповідання серйозно обмежується. Ці порушення є відображенням більш широкого наступу на права, закріплені в статті 18 Загальної декларації прав людини.
У своїй промові, що носить назву "25 років звіту 'Допомоги Церкві в потребі' про релігійну свободу: чому це питання має глобальне значення", кардинал Паролін звернувся до двох ключових документів, щоб підкреслити важливість релігійної свободи на світовій арені. Він згадав декларацію Dignitatis humanae, ухвалену на Другому Ватиканському Соборі, а також Загальну декларацію прав людини, де в статті 18 зазначається, що "кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії". Це право охоплює можливість змінювати релігію або вірування, а також вільно висловлювати їх, як на загал, так і в приватному порядку, у навчанні, практиці, богослужіннях і дотриманні обрядів. Кардинал також нагадав, що 7 грудня відзначатиметься 60-річчя Dignitatis humanae, назвавши цю подію "важливою віхою у розвитку релігійної свободи як основного елемента людського існування". "Собор закликав Церкву прийняти релігійну свободу, не ставлячи під сумнів істину", - зазначив він.
Свобода релігії, подібно до інших видів свободи, має свої практичні межі, які повинні бути визначені з політичною обачністю. Державний Секретар акцентував увагу на цих межах, посилаючись на згадану декларацію Собору: захист прав громадян також вимагає "гарантувати, що віровизнання однієї групи не порушує свободу інших"; підтримувати громадський порядок, оскільки "справжня гармонія не походить з одноманітності, а з упорядкованої свободи, де люди співіснують у взаємоповазі, справедливості та добрій волі"; і забезпечувати моральні засади суспільства, оскільки "суспільство повинно бути захищене від практик, що можуть підривати етичні основи, зокрема, від підбурювання до насильства або експлуатації під виглядом релігійного висловлення". У той же час, втілення цієї дарованої Богом свободи, глибоко закоріненої в природі людини, "не повинно зазнавати обмежень з боку особистих, соціальних чи державних структур", адже необхідно визнавати та поважати "вроджене прагнення людства до пошуку вищого сенсу і трансцендентності". На колективному рівні така гарантія дозволяє спільнотам людей з різними релігійними поглядами "жити в злагоді, робити внесок у суспільство та вести конструктивний діалог без страху перед переслідуванням".
Світським вираженням декларації собору є 18-а стаття Загальної декларації прав людини. За словами кардинала Пароліна, це "було стрижневим принципом міжнародної системи прав людини, що представляло колективну відмову від тоталітарних ідеологій, які призвели до Голокосту та багатьох інших звірств, в яких священність індивідуальних переконань була систематично знищувана". Ця стаття, за його словами, "підкреслює внутрішню гідність і автономію людського духу: вона стверджує, що релігійна свобода є не випадковим привілеєм, а невід'ємним правом, необхідним для повної реалізації людського потенціалу". Правом, яке, як з гіркотою підсумував Державний Секретар Святого Престолу, сьогодні, на жаль, систематично порушується в багатьох частинах світу.
