Каріна Одебрінк, доповідачка від Парламентської асамблеї ОБСЄ та парламентарка шведського Риксдагу.

Я впевнений, що Путін понесе відповідальність у Гаазі за викрадення дітей з України.

Депутатка шведського Риксдагу та спеціальна доповідачка Парламентської асамблеї ОБСЄ Каріна Одебрінк висловила впевненість, що в кінцевому підсумку російський лідер Владімір Путін постане перед судом у Гаазі за свої злочини, зокрема за викрадення українських дітей. На щорічній сесії Асамблеї, що триває до 3 липня в Порту, вона презентувала доповідь, зосереджену на масовому викраденні та депортації українських дітей Росією, їх примусовому усиновленні та знищенні української ідентичності - "за активної участі та підтримки вищого керівництва Кремля". У документі наведено ряд рекомендацій для Парламентської асамблеї ОБСЄ, які, за словами доповідачки, "мають бути реалізовані для забезпечення виконання рішень щорічних декларацій, що стосуються українських дітей".

У бесіді з Укрінформом Каріна Одебрінк поділилася своїми думками щодо політичних наслідків свого звіту, шляхів повернення українських дітей, які були викрадені Росією, важливістю посилення санкцій проти РФ, а також пояснила, чому жодна мирна угода не може залишити поза увагою цю трагедію.

РОСІЯ ПЛАНУЄ ЗАВДАВАТИ УДАРУ ПО МАЙБУТНЬОМУ УКРАЇНИ, ВИРІЗАЮЧИ ЇЇ ДІТЕЙ.

Пані Одебрінк, ви займаєте посаду спеціальної доповідачки у Групі парламентської підтримки України в Парламентській асамблеї ОБСЄ. Чи могли б ви поділитися інформацією про ваші обов'язки та ключові пріоритети в рамках цієї діяльності?

У минулому році президентка Парламентської асамблеї ОБСЄ призначила мене спеціальною доповідачкою в Групу парламентської підтримки України. Окрім цієї ролі, я також виконую обов'язки доповідачки Третього комітету, який займається питаннями демократії, прав людини та гуманітарними аспектами. В центрі моєї діяльності знаходяться питання викрадення та депортації українських дітей з боку Росії.

Однак я також вважаю, що надзвичайно важливо звертати увагу на ситуацію жінок в Україні: сексуальне насильство проти них використовується як інструмент війни, а також є вираженням гендерно обумовленого насильства. Наприклад, чоловіки, які повертаються з фронту з посттравматичним стресовим розладом, на жаль, можуть ставати агресорами у своїх родинах.

Утім, моя доповідь, яку я представила на щорічній сесії в Порту, зосереджена виключно на питанні депортованих українських дітей.

- Дякую, що поставили питання викрадення Росією українських дітей у центр своєї роботи. Світ не має забувати про ці злочини, і ваша доповідь допомагає зберігати увагу до них. Яку роль, на вашу думку, відіграє ваша доповідь у мобілізації міжнародної спільноти для вирішення цього питання? І що може зробити ПА ОБСЄ, аби допомогти Україні повернути викрадених дітей і притягти винних до відповідальності?

Моя презентація спрямована на підвищення рівня усвідомленості та передачу чіткого послання в межах ОБСЄ, особливо в урядовому сегменті цієї організації, який відіграє важливу роль. ОБСЄ вже розробила чотири доповіді в рамках "Московського механізму", одна з яких зосереджена на проблемі депортованих українських дітей.

На мою думку, моя задача полягає в тому, щоб просувати цю справу далі. У співпраці з Україною - адже саме вона повинна бути ініціатором - ми могли б підготувати ще один звіт, який буде повністю присвячений питанням викрадених дітей, знову ж таки, в рамках "Московського механізму".

Різноманітні організації, зокрема ООН, Рада Європи, Європейський Союз, а також ініціатива Президента Зеленського Bring Kids Back UA, займаються цим питанням. Проте, на мою думку, надзвичайно важливо досягти кращої координації. Ми повинні не лише приймати рішення та готувати звіти, а й активно діяти, а не лише вести дискусії.

Я маю надію, що моя діяльність у майбутньому стане ще більш продуктивною, допомагаючи підвищити тиск на Росію з метою зупинення викрадення дітей, а також спонукатиме інші країни-учасниці ОБСЄ активно підтримувати Україну.

І не лише зараз - бо це не короткострокова проблема. Вона залишатиметься актуальною протягом десятиліть. Ці діти - не просто майбутнє України сьогодні, це майбутнє України після завершення війни.

Вважаю, що викрадення та примусова депортація дітей є одними з найгірших воєнних злочинів. Якщо ваша мета полягає в знищенні майбутнього нації, то найефективнішим методом буде позбавлення її дітей.