Тортури та неправомірні арешти в Старобільському слідчому ізоляторі на Луганщині: розгляд справи перенесли.

Зображення: antydot.info Старобільський слідчий ізолятор.

У березні 2022 року окупаційні сили заснували так званий "Старобільський слідчий ізолятор управління виконання покарань міністерства внутрішніх справ Луганської народної республіки" на базі Державної установи "Старобільський слідчий ізолятор". Насправді ця установи слугувала прикриттям для незаконного затримання цивільних осіб і їх катування.

Очолив його сорокарічний Ігор Охріменко, родом із Свердловська, що в Луганській області. Судовий процес проходить за процедурою in absentia, що означає, що обвинувачений не присутній на засіданні.

Досліджують документальні свідчення.

Незважаючи на великий суспільний інтерес до цієї справи, суддя ухвалив рішення проводити її розгляд у закритому режимі. Щоб дізнатися про поточний стан справи, ми звернулися до Сергія Білого, заступника начальника відділу процесуального керівництва та підтримки публічного обвинувачення Управління з боротьби зі злочинами, вчиненими в умовах збройного конфлікту, Луганської обласної прокуратури.

За його словами, підготовчий етап у справі закінчився у травні 2025 року і наразі її слухають по суті.

Захисник обвинуваченого, який є підсудним за статтею 438 Кримінального кодексу України, ініціював проведення закритого судового засідання. Після об'єднання обвинувальних актів, захист тепер представляє інтереси обвинуваченого у справі, що стосується частини 7 статті 111-1 КК України. На лютий цього року ми перейшли до аналізу письмових доказів, загальний обсяг яких складає близько 5 томів, що відповідає 1250 сторінкам. На даний момент ми вже вивчили 500 сторінок, - зазначив прокурор.

Зображення: Служба безпеки України У цій справі є чотири постраждалі: дві жінки та двоє чоловіків.

Наступним етапом буде вивчення показів свідків. Як заявив Сергій Білий, Кримінальний процесуальний кодекс в умовах війни дозволяє їм вивчати відеопротоколи допитів свідків, аби не залучати їх до судового процесу та не спричинити ризик повторної травматизації.

На даному етапі в цій справі фігурують чотири особи, серед яких дві жінки та двоє чоловіків.

"За стіною кричали жінки і плакали діти"

Дехто з них є приватними підприємцями, інші працювали в органах місцевого самоврядування, а деякі взагалі не мали стабільного місця праці. Їх затримали різні військові підрозділи збройних сил Російської Федерації та так званої "ЛНР" в кількох районах, зокрема у Сватівському, Новопсковському та Старобільському. Всі вони були перевезені до "Старобільського слідчого ізолятора" в період з вересня до грудня 2022 року, - зазначив С. Білий.

Як зазначено в документі підозри, в слідчому ізоляторі постраждалі не отримували належного харчування: їхній раціон складався лише з невеликих порцій каші вранці та ввечері, а на обід їм подавали суп, приготований із залишків тієї ж каші. Деяким з них приносили холодний чай, макарони та їжу, схожу на об'їдки. Технічна вода з крану була майже непридатною для вживання.

У камерах жили таргани та щури, вентиляційна система факично була відсутня, а стіни покривалися пліснявою. Через обмежений доступ до технічної води та відсутність опалення, люди не могли підтримувати належну особисту гігієну. Їх також не виводили на прогулянки для отримання свіжого повітря.

Зображення: війська агресора об'єднали дві справи.

За інформацією державного прокурора, Охріменко свідомо запровадив неналежні умови санітарії та харчування, які не відповідали необхідним стандартам для підтримання здоров'я утримуваних осіб. Ці умови також не відповідали вимогам, що діють у в'язницях окупованої території, і він не забезпечив надання необхідної медичної допомоги.

Таким чином, Охріменко обґрунтовано звинувачується в жорстокому поводженні з мирними жителями, а також у інших порушеннях норм міжнародного гуманітарного права. Йому інкримінується вчинення кримінального правопорушення, скоєного за попередньою змовою групи осіб. Відповідно до санкцій частини 2 статті 28 та частини 1 статті 438 Кримінального кодексу України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 8 до 12 років, і обвинувачення наполягатиме на застосуванні максимальної міри покарання, - зазначив прокурор.

Вказану справу обʼєднали з розслідуванням щодо колабораційної діяльності, де фігурує Ігор Охріменко.

Розслідування встановило, що обвинувачений до початку збройної агресії Росії проти України в 2014 році працював у пенітенціарній системі, займаючи посаду у Брянківській виправній колонії. У справі допитали кількох свідків, які тоді працювали з ним, залишилися вірними своїй присязі та покинули тимчасово окуповану територію. У зв'язку з цим до суду було надіслано обвинувальний акт щодо зайняття посади в органах окупаційної влади. Суд задовольнив клопотання про об'єднання цих справ, - зазначив С.Білий.

"Там було таке гучне гамір, що навіть собаки не наважувались залишити свої будки..."

В судовому процесі інтереси підсудного представляє адвокатка Наталія Авдєєва, яка працює в Центрі безоплатної правової допомоги. Як зазначила вона, на даний момент кримінальне провадження перебуває на етапі вивчення зібраних матеріалів. Крім того, Авдєєва повідомила, що останнє засідання суду було перенесене через відсутність публікації в газеті "Голос України", що підтверджує виклик обвинуваченого на визначену дату.

Немає фінансування

Ми вирішили з'ясувати причини, чому не було опубліковано повістку про виклик до суду, адже у лютому це вже не перший випадок перенесення слухання у справах, пов'язаних із воєнними злочинами, на якій присутня журналістка. У Територіальному управлінні Державної судової адміністрації Дніпропетровської області нам пояснили, що відсутність публікацій повісток пов'язана з браком фінансування. Коли ми запитали нашого співрозмовника, як довго триватиме ця ситуація і коли можуть виділити бюджетні кошти, він не зміг надати чіткої відповіді і порадив надіслати офіційний запит. Ми обов'язково це зробимо і пізніше опублікуємо отриману відповідь.

Матеріал підготовлено в межах менторської програми "Правосуддя в фокусі медіа", що впроваджується ГО "Вектор прав людини" у співпраці з Радою суддів України та Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага). Зміст матеріалу є відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди організаторів та донорів проєкту.