Келлог зміг вплинути на Лукашенка? Тихановський та інші політичні в'язні отримали волю.

За інформацією ЗМІ, звільнення стало можливим завдяки візиту спецпредставника Трампа Кіта Келлога до Мінська. Відомо, що він зустрівся з самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.

Заступник Келлога Джон Коул розповів, що Білорусь на прохання Трампа звільнила 14 ув'язнених.

"Завдяки ефективному керівництву президента Трампа, 14 ув'язнених з Білорусі сьогодні отримали свободу. Вдячні литовському уряду за їхню підтримку та співпрацю - вони безперечно залишаються нашими надійними друзями та партнерами," - зазначив Коул у своєму пості в соцмережі Х.

Окрім Тихановського, у числі цих 14 осіб знаходиться журналіст "Радіо Свобода" Ігор Карней. Всі вони були доставлені до Вільнюса.

Як повідомляється, опозиціонер уже покинув Білорусь. У соцмережах поширювалися кадри, як його зустрічали, коли він вийшов з автобуса.

Зазначимо, що Сергію Тихановському 46 років. Він народився в Горках, виріс у Гомелі, де закінчив філологічний факультет місцевого університету.

Після цього розпочав підприємницьку діяльність. Він організовував музичні виступи, засновував нічні клуби в Мозирі та Гомелі, а також керував мережею салонів мобільного зв'язку і відеостудією, яка створювала рекламні ролики для відомих брендів.

У 2019 році Тихановський заснував канал "Страна для жизни", прагнучи, як він зазначав, протистояти беззаконню з боку державних службовців. Менш ніж за рік цей канал здобув статус одного з найбільш популярних на білоруському YouTube.

Як відомо, блогер активно їздив регіонами, зустрічався з підписниками і місцевими жителями, брав у них інтерв'ю. Люди розповідали Тихановському про свої проблеми, часто критикуючи чиновників і владу.

Незабаром він став однією з ключових фігур подій 2020 року. Зокрема, Тихановський вирішив балотуватися на посаду президента, але був заарештований напередодні початку кампанії, через що не зміг подати документи.

Зокрема, 29 травня 2020 року в Гродно під час легального виборчого мітингу Тихановського затримали внаслідок провокації, організованої правоохоронцями.

Через два місяці Лукашенко публічно заявив, що Тихановського затримали за його наказом. Так званий президент звинуватив блогера у спробі організувати Майдан у Білорусі.

У підсумку кандидатом стала його дружина Світлана Тихановська, а Сергій після арешту долучився до кампанії як керівник її штабу і довірена особа. Пікети на підтримку Тихановської збирали величезну кількість людей по всій країні.

Видання повідомляє, що білоруська "влада" жорстоко покарала Тихановського за його намагання залучити простих громадян до політичної активності. Його судили в закритому режимі в Гомельському слідчому ізоляторі. У грудні 2021 року він отримав 18 років ув'язнення в колонії суворого режиму за чотирма політичними обвинуваченнями.

Пізніше до строку покарання йому додали ще півтора року за нібито злісну непокору адміністрації колонії. Сергій категорично відмовився визнавати провину.

Тихановського тримали в повній ізоляції від світу. Понад два роки про нього не було жодної інформації.

Коли політв'язня звільнили сьогодні за кордоном, на нього чекали син Карней і донька Агнія, а також дружина Світлана Тихановська.

Крім Тихановського, Олександр Лукашенко визволив політичного в'язня Ігоря Карнея, який став відомим завдяки своїй роботі журналістом на "Радіо Свобода".

Відомо, що Карней народився 15 лютого 1967 року в Мінську. Він закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету. Працював у низці білоруських і зарубіжних ЗМІ.

Обговорював питання політики, порушення прав людини та діяльності правоохоронних структур. Відомий як есеїст, пише про культурну та історичну спадщину Білорусі, а також веде тревел-блог.

Після визнання "Радіо Свабода" "екстремістською організацією", Карней припинив співпрацю з виданням, але залишився в Білорусі.

17 липня 2023 року його затримали. Журналісту було пред'явлено звинувачення в "участі в екстремістській організації". Ймовірно, приводом для цього переслідування стали світлини, які він зробив на похороні художника Олеся Пушкіна, а згодом ці знімки були опубліковані в незалежних медіа.