Кіпр оголошує про концепцію "мир шляхом сили" для України: що це може означати і які очікування варто мати.

Кіпр підтримує ініціативи, спрямовані на досягнення справедливого миру для України.

З 1 січня Кіпр перебрав на себе головування в Раді Європейського Союзу на наступні пів року, прийнявши цю естафету від Данії.

Чому це є значущим? Країна, що перебуває на чолі, встановлює пріоритети на наступні шість місяців: визначає, які питання слід просувати швидше, де шукати компроміси, а також що виносити на обговорення з міністрами чи навіть лідерами. Хоча вона не має можливості одноосібно змінювати політику ЄС, її вплив на темп і напрямок роботи може бути істотним.

Ось кілька важливих аспектів, які слід врахувати:

Держава несе відповідальність за забезпечення ефективної роботи Ради: вона організовує засідання (за винятком зустрічей міністрів закордонних справ), проводить переговори між країнами, прагне досягти єдності та представляє спільну позицію Ради в діалозі з Європейською Комісією та Європейським парламентом.

Кіпр — країна з досить складною ситуацією в аспектах безпеки та геополітики. Хоча він є членом Європейського Союзу, проте не є частиною НАТО, на відміну від більшості інших країн Європи. Це зумовлено не лише історичною традицією утримання від приєднання до військових альянсів, а й тривалим конфліктом з Туреччиною, яка контролює частину території острова. Це ускладнює можливості для співпраці в оборонній сфері, поки не будуть врегульовані суперечливі питання.

1974 року Туреччина захопила північ острівної держави, де було створено невизнану Турецьку Республіку Північного Кіпру.

Тому навколо головування Кіпру в Раді ЄС виникає певна тривога в Брюсселі: дипломати висловлюють занепокоєння, що напруженість у відносинах між Нікосією та Анкарою може сповільнити або ускладнити реалізацію спільних ініціатив щодо співпраці між ЄС і НАТО, зокрема у відносинах із Туреччиною, а також завадити розвитку європейської оборонної політики.

У той же час приклад кіпріотів показує, що навіть за умов окупації частини територій, держава може інтегруватися в ЄС. Що головування Кіпру означатиме для України? Розповідає "Телеграф".

Спілкуючись у грудні з журналістами у Брюсселі посолка Кіпру при ЄС Крістіна Рафті запевнила: Україна буде пріоритетом для їхньої країни.

"Російське вторгнення та триваюча агресія проти України для нас є неприйнятними. Ми маємо й надалі підтримувати Україну за всіма напрямами", -- сказала Рафті.

Вона підкреслила, що всередині Європейського Союзу існує значна підтримка України, оскільки "вона є невід'ємною частиною Європи та загальної системи безпеки".

Для Кіпру це має особливе значення, оскільки деякі з наших земель залишаються під контролем окупантів. Тому ми щиро підтримуємо наших українських партнерів у цей складний час.

Що стосується розширення [ЄС], існує значний тиск, і ми наголошуємо, що переговори про вступ України мали б розпочатися вже вчора", -- зазначила дипломатка.

Вона згадала про зустріч міністрів з європейських справ, що відбулася у Львові 11 грудня, під час якої було представлено процедуру фронт-лоудингу. Європейська комісія отримала від країн-членів певні рекомендації, які тепер відкривають Україні можливості для продовження реформ у рамках переговорних кластерів один, два та шість.

Відомо, що кожна країна, яка прагне стати членом Європейського Союзу, повинна внести зміни у своє національне законодавство, аби воно відповідало стандартам та вимогам ЄС. Цей процес реалізується поетапно через 35 переговорних глав, які об'єднані в шість основних кластерів. Ця система відома як acquis ЄС.

Перший кластер переговорів отримав назву "Основи" і акцентує увагу на принципах верховенства права, функціонуванні демократичних інститутів, захисті прав людини, а також ефективності державних органів. Запуск цього переговорного кластера символізує початок суттєвих переговорів з країною-кандидатом, і цей процес має бути підтриманий усіма 27 державами-членами. Однак наразі цей етап блокується Угорщиною.

Другий кластер переговорів охоплює реформу внутрішнього ринку, зокрема аспекти вільного пересування робочої сили та корпоративного законодавства. У свою чергу, шостий кластер зосереджується на питаннях зовнішньої політики, а також безпеки і оборонних аспектів.

"Ми плануємо продовжити роботу над цими та над іншими [переговорними] розділами для України, і водночас наполегливо підтримуватимемо необхідність офіційного відкриття переговорних глав і кластерів, бо по-перше, це процес, заснований на заслугах: якщо Україна виконала свої зобов'язання, ми також маємо виконати свої, а по-друге, ми повинні заохотити український народ залишатися на цьому шляху", -- підкреслила Крістіна Рафті.

Як вже зазначалося раніше в "Телеграф", парламентські вибори в Угорщині, що відбудуться в квітні 2026 року, можуть призвести до зміни політичного курсу в країні. У випадку, якщо діючий прем'єр Віктор Орбан зазнає поразки, це створить нові можливості для Європейського Союзу, Києва та Кишинева для офіційного початку переговорів щодо їхнього вступу.

В офіційних документах кіпрського головування зазначено, що Нікосія має на меті забезпечити стабільну підтримку Європейського Союзу для України, а також сприяти досягненню справедливого та стійкого миру "шляхом переговорів з повною участю України".

Керівництво готове за потреби активізувати додаткову політичну, дипломатичну, економічну, військову та гуманітарну підтримку, використовуючи всі можливості, які надає Європейський Союз...

Згідно з концепцією ЄС "мир через силу", Кіпр запевняє у готовності надати всебічну підтримку Україні та її громадянам у здійсненні їхнього невід'ємного права на самозахист, — зазначено в документі.

Кіпр усвідомлює, що потужні, ефективні та стійкі збройні сили України є найкращою гарантією безпеки для Києва. В зв'язку з цим, у рамках євроінтеграційного процесу, головування активно підтримує ініціативи, спрямовані на зміцнення української армії та оборонної промисловості нашої країни.

"Кіпр під час свого головування також має намір сприяти більш тісному діалогу та координації між Європейським Союзом та Сполученими Штатами у питаннях, що стосуються України, включаючи дипломатичні ініціативи для досягнення мирної угоди," -- йдеться у програмі.

Крістіна Рафті оголосила, що Кіпр співпрацюватиме з Єврокомісією для підготовки 20-го пакету санкцій проти Москви, щоб посилити економічний тиск на Росію. Крім того, Нікосія обіцяє активніше боротися з "тіньовим флотом" РФ.

"Кіпр постійно виступає за більш рішучі дії у розробці санкційних пакетів, акцентуючи увагу на необхідності закрити лазівки та запобігти обходу санкцій, оскільки це, на жаль, є однією з найбільш уразливих ланок у нашій системі. "Тіньовий флот" є прикладом такої вразливості, і ми зосередимося на зменшенні постачання енергії та нафти з цього джерела", -- повідомила посолка.

Ще одним важливим аспектом кіпрського головування стане зміцнення оборонної готовності Європейського Союзу. У відповіді на запитання "Телеграфу" посол Рафті підкреслила, що Брюссель повинен продовжувати розвиток своєї стратегічної автономії, оскільки "геополітична ситуація вимагає цього".

Серед іншого, Кіпр працюватиме з планами держав-членів по SAFE-кредитах на загальну суму 150 мільярдів євро. Ініціатива спрямована на закриття критичних оборонних прогалин союзників, а також на спільну закупівлю продукції, в тому числі, в України і для України. 13 з 19 країн, які подалися на кредити, погодилися використати частину коштів на підтримку Києва.

Президентство Кіпру зобов'язується активно підтримувати важливі ініціативи в сфері безпеки та зосереджувати увагу на впровадженні Плану дій з оборонної готовності Європейського Союзу до 2030 року.

Серед ключових завдань нового головування – розробка багаторічного фінансового плану Європейського Союзу (MFF) на період з 2028 по 2034 роки, підвищення конкурентоспроможності та самостійності ЄС, а також вирішення питань, пов’язаних з міграцією та іншими важливими аспектами.