Киргизстан: у справі щодо набору найманців до армії Росії затримали працівницю "Русского дома".

У Киргизстані затримали чотирьох осіб у справі про вербування найманців, повідомляє 22 квітня киргизька служба Радіо Свобода/Азаттик.

Пресцентр Першотравневого районного суду Бішкека оприлюднив ініціали осіб, які були затримані у зв'язку зі справою. Також стало відомо, що кримінальне провадження ініціював Державний комітет національної безпеки (ДКНБ).

Журналісти отримали інформацію про те, що серед затриманих є Наталія Секеріна, яка працює в "Русскому доме" (представництво "Росспівробітництва") у місті Ош. Їй пред'явлено обвинувачення за частиною 1 статті 416 Кримінального кодексу Киргизстану, що стосується "Вербування, фінансування, матеріальної підтримки та навчання найманців з метою їх використання у збройних конфліктах у інших країнах".

Другий заарештований, за даними Радіо Азаттик, - співробітник пресслужби мерії Оша Сергій Лапушкін. Йому інкримінують частину 3 статті 43 і частину 1 статті 416 Кримінального кодексу ("Організація вербування, фінансування, матеріального забезпечення, навчання найманців з метою використання в збройних конфліктах інших держав").

Чоловік Наталії Секеріної відмовився від коментарів. Він сказав, що відповість після консультації із адвокатом, але так і не зв'язався з журналістами.

Окрім Секеріної та Лапушкіна, у цій справі затримано ще двох людей. Їхні особи поки невідомі. Усіх чотирьох за рішенням суду заарештовано до 17 червня.

У Киргизстані раніше кілька громадян були засуджені в справі про найманство за участь у війні Росії проти України. У середині січня 2023 року був затриманий Аскар Кубанічбек уулу, а в травні того ж року він був засуджений до 10 років колонії. Після оголошення вироку киргизстанець попросив у російської влади громадянство, після чого кілька російських чиновників закликали звільнити його та пообіцяли російський паспорт.

У січні 2024 року в Бішкеку суд переглянув справу, в результаті чого було ухвалено рішення про семирічний термін ув'язнення з умовою пробаційного нагляду на три роки, після чого особу відпустили. Наприкінці квітня стало відомо, що Аскар Кубанічбек уулу втік з Киргизстану до Росії. Кирило Кабанов, член Ради з прав людини Російської Федерації, заявив, що він вдруге вирушив на фронт, але чи отримав російське громадянство, поки що залишається під питанням.