Експертна коаліція провела оцінку прогресу України в сфері правосуддя на її європейському шляху і надала уряду 500 пропозицій.
Альянс громадських організацій розробив Тіньовий звіт, що оцінює досягнення України на її шляху до Європейського Союзу, і представив уряду більше 500 рекомендацій — від змін у законодавстві до інституційних заходів.
Сьогодні під час презентації основних висновків Тіньового звіту, що стосується розділів 23 "Правосуддя та основоположні права" та 24 "Юстиція, свобода і безпека", обговорювалися питання, пов'язані з Звітом Європейської Комісії про прогрес України в євроінтеграції, повідомляє кореспондент LB.UA.
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, який підключився до обговорення в режимі онлайн з Брюсселя, де перебуває разом з Президентом Володимиром Зеленським, висловив вдячність експертам за підготовку Тіньового звіту, а також за їхні рекомендації, побажання та оцінки. "Загалом, оцінки виявилися досить позитивними. Головне питання полягає в тому, що для вас є більш помітним: успішна діяльність інституцій чи те, що слідує після слова 'але'. Мені важливо, що цього року ми досягли значних результатів завдяки роботі НАЗК, НАБУ, ВККС та ВРП, які щодня виконують свої обов'язки. Іноді така щоденна праця є більш значущою, ніж окремі досягнення. Вважаю, що в майбутньому ми зосередимося на більш рутинній роботі, зменшивши кількість сенсацій і збільшивши практичні результати", ‒ зазначив Качка.
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра підкреслила, що підготовка такого звіту незалежними експертами є свідченням "взаємодії та підтримки між владою і громадянським суспільством. Це також демонструє зрілість: як нашого суспільства, яке виявляє активність у державних справах, так і зрілість влади, яка готова до слухання та конструктивного діалогу".
Відповідаючи на зауваження модератора про те, що цей звіт вказує на існуючі труднощі у нашому русі до ЄС, Мудра зазначила, що Тіньовий звіт починається з питання: "Де ж затверджена стратегія? Де загальний стратегічний документ, що окреслює бачення розвитку правосуддя та конституційного процесу?"
"Я неодноразово вже говорила, що стратегія розроблена, вона була готовою ще з 2024 році, ще до попередніх рекомендацій Європейської Комісії, потім ‒ адаптована з урахуванням цих рекомендацій. І формалізація рішення Президента щодо цієї стратегії абсолютно не гальмує її виконання", ‒ сказала заступниця керівника ОП.
За її словами, протягом року жодні повноваження Президента не були зупинені. Призначення суддів проходили за поданнями Вищої ради правосуддя після рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії. Вирішення питань щодо вакансій у судах не стало затримкою з боку президента. Минулого року було видано більше 500 указів про призначення суддів, тоді як цього року – близько 50.
На даний момент в Офісі знаходяться кілька звернень від ВРП, які ще чекають на президентські укази.
Очільниця Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова зазначила, що коли вона вперше приїхала в Україну два роки тому, "я тоді казала своїм друзям і колегам, що процес вступу до ЄС ‒ це не спринт. Це ‒ марафон... 20 років тому я працювала в Словаччині під час її вступу в ЄС, і процес переговорів був нудним. я б навіть процитувала Радослава Сікорського, який казав, що це -- принизливо для країни, коли клерки середньої ланки з Брюсселя приїдуть і скажуть: "Це має бути так або так". Тож я повністю розумію розчарування, що ми повинні бути далі, ніж ми є зараз. Ми знаємо, що в середині 27-ми (членів ЄС) є блокування, яке нам потрібно подолати, але це ‒ не блокування самих реформ. Я знаю, що це не відповідь, але ЄС працює над пошуком консенсусу".
Також хочу привітати з прийняттям 19-го пакету санкцій проти Росії. Ці санкції були ухвалені одностайно. Адже кожен новий пакет санкцій має бути затверджений в результаті переговорів і за згодою всіх учасників.
За словами Матернової, "є певний проблемний процес і зараз ми маємо дещо незручне становище, коли кластер має бути відкритим, бо ви ‒ готові, та ми ще не досягли мети. Але ми її досягнемо".
За інформацією ЛЗІ, Тіньовий звіт (Shadow Report) є всебічним аналізом процесу реформ у країні, підготовленим експертною спільнотою на запит європейських партнерів. Його мета полягає в моніторингу виконання рекомендацій ЄС та громадськості державними органами, удосконаленні публічної політики за допомогою конкретних рекомендацій і інформуванні суспільства про реальний стан справ та досягнення змін.
Розділи 23 "Правосуддя та фундаментальні права" і 24 "Юстиція, свобода та безпека" входять до переговорного кластера "Основи процесу вступу". Виконання зобов'язань у цьому кластері має вирішальну роль у переговорах про вступ України до Європейського Союзу ‒ цей кластер відкривається першим і закривається останнім.
Тіньовий звіт надає глибокий аналіз ситуації в таких ключових сферах, як правосуддя (включаючи суди, прокуратуру, адвокатуру та юридичну освіту), протидія корупції та організованій злочинності, реформи правоохоронних органів, охорона основних прав і свобод людини, а також питання візової політики та міграції.
За висновком експертів, Україна демонструє певний прогрес за розділами 23 та 24 кластеру "Основи". Зокрема, у 2025 році було затверджено Дорожню карту з питань верховенства права, що є однією з ключових умов для відкриття перемовин між ЄС та Україною за першим кластером. Водночас ключові реформи залишаються незавершеними. Зокрема, експерти відзначають повторювані випадки втручання у діяльність судів і судових інституцій, зокрема, йдеться про тиск правоохоронних органів на Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС). Це загроза незалежності правосуддя. Помітним є політичний вплив, включно з тривалими затримками або відмовами у призначенні суддів Конституційного Суду України (нещодавно Верховна Рада України не змогла призначити 2 суддів за своєю квотою), членів Вищої ради правосуддя.
Аналітики повідомляють про нещодавні інциденти корупції в судовій системі, зокрема, зафіксовано щонайменше три випадки у 2025 році. Серед них є дані про потенційні нові епізоди, пов'язані з колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим.
Експерти відзначають, що спостерігається певний прогрес у реалізації кваліфікаційної оцінки суддів та звільненні тих, хто не відповідає встановленим вимогам. Щорічно українські суди розглядають приблизно 5 мільйонів справ, однак більшість з них стикається з проблемою перевантаження.
В частині прокуратури новою проблемою став Закон № 4555-IX від 22 липня 2025 року: скасовано конкурси до обласних прокуратур і ОГП на період воєнного стану, що робить можливим звільнення "незручних" прокурорів та обмежено процесуальну незалежність прокурорів.
Серед позитивних аспектів варто відзначити, що активно ведеться систематична робота над впровадженням рекомендацій IV Раунду оцінки GRECO. Це включає вдосконалення системи оцінювання діяльності прокурорів та реалізацію випадкового розподілу справ. Також важливими досягненнями є ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та підписання угоди про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України. Проте, як зазначається у Тіньовому звіті, проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та реформа правоохоронних органів залишаються вразливими до політичного тиску та маніпуляцій.
Підготовка тіньових звітів ‒ регулярна практика для усіх країн-кандидатів, які прагнуть вступити до Європейського Союзу. В Україні така робота системно здійснюється з 2024 року, коли коаліція громадських організацій вперше підготувала альтернативний аналіз до Звіту Єврокомісії.
Громадські організації, очолювані Лабораторією законодавчих ініціатив, підготували Тіньовий звіт-2025 за підтримки Проєкту ЄС "Право-Justice". До складу коаліції увійшли такі організації, як Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, Центр прав людини ZMINA, "Адвокат майбутнього", "Європа без бар'єрів", Асоціація правників України та "Європейська правда".
