Коли небесні сили стають загрозою: хроніка авіаційного терору від Герніки до Харкова.
Смертельна небезпека з неба для цивільних - це не нове. Авіація завжди була інструментом залякування
У XXI столітті війна все частіше набуває форм, які порушують не лише міжнародні норми, але й основні принципи людяності. Аеротероризм, що передбачає свідоме використання ракет і дронів для атак на цивільні міста, критичну інфраструктуру та мирних жителів, став однією з найжорстокіших стратегій сучасних агресорів. Ці удари не мають жодної військової необхідності, але мають чітку мету: залякати населення, викликати паніку та зламати моральний дух. Сирени, вибухи, падіння уламків, жертви серед цивільних, знищені будинки, школи, лікарні, музеї – це буденність, з якою Україна стикається вже не перший рік. Останнім часом ці тенденції набирають все більш загрозливих масштабів.
Тож коли виник повітряний тероризм? Чи є формою воєнного злочину і чому світ не має права ігнорувати цю загрозу.
Ідеї про те, як завдати шкоди ворогові та залякати мирних мешканців з висоти не є новими — вони існують вже багато століть. Принаймні, відомі випадки сягають Х століття. У Китаї, під час правління династії Сун, одна зі сторін конфлікту використовувала повітряних зміїв, на яких були закріплені запалювальні речовини, щоб атакувати супротивника. Також можна згадати нашу історію: княгиня Ольга, помстившись за свого вбитого чоловіка, наказала прив’язати трут до лапок голубів і горобців, що призвело до спалення Іскоростеня — столиці древлян. Хоча це може бути лише легендою, проте вона яскраво ілюструє, яку загрозу може нести небо.
З розвитком прогресу, колись здавалось би фантастичні ідеї почали втілюватись у життя. Збройні конфлікти сприяли розвитку технологій. Спочатку в повітряних атаках брали участь безпілотні аеростати, дирижаблі, а згодом і перші літаки. У 1849 р., під час Першої італійської війни за незалежність, австрійські війська, здійснюючи атаку на Венецію, намагались запустити на місто 200 повітряних куль з бомбами. Втім, сильний вітер цьому зашкодив. Венеціанці, хоча й добряче налякані, були врятовані.
У 1917-1918 роках Венеція зазнала бомбардувань з боку австро-угорських літаків. Багато місцевих жителів були змушені залишити свої домівки та шукати укриття на навколишніх островах. Культові споруди міста також постраждали від атак. Нальоти відбувалися вночі і тривали приблизно півгодини. Британський ас авіації Ральф Кертіс описував Венецію так: "Це місто нагадує вродливу примадонну, яка перебуває у глибокій скорботі. Усі позолочені ангели тепер закутані в волосяниці брудно-сірого кольору. Все, що колись блищало, стало прихованим. У темряві ніч усе стало чорним, немов у середньовіччі... Коли лунає сигнал тривоги, вимикається електричне освітлення, звучать сирени, вибухають запалювальні бомби, і все місто здригається від страху..."
Перше стратегічне бомбардування в історії зі скиданням бомб на місто з повітря відбулось 6 серпня 1914 року. Тоді німецький цепелін розбомбив бельгійське місто Льєж. 30 травня 1915 року вперше в історії був бомбардований Лондон. Всього під час Першої світової війни німці здійснили 51 рейд на Британські острови. Цілями були промислові та портові споруди, урядові будівлі, але більшість бомб вражала переважно приватну власність і вбивала цивільне населення. Німецька стратегічна бомбардувальна кампанія проти Британії була наймасштабнішою у тій війні, втім, її не можна назвати ефективною з воєнної точки зору. Нальоти спричинили загибель 1414 цивільних осіб та ще 3416 дістали поранення. Англійці дуже серйозно поставились до німецьких бомбардувань: вони не тільки створили власні дієві ВПС, але й навіть досліджували вплив бомбардувань на людську психіку. Можна сказати, що на початок Другої світової війни англійці були досить підготовленими до повітряного терору, влаштованого гітлерівцями.
Розвиток авіації та нових видів озброєнь істотно змінили масштаби руйнувань і кількість жертв серед цивільного населення. Ініціаторами повітряних атак на мирних людей знову стали німецькі військові. Першим випадком, який отримав міжнародний резонанс, стало бомбардування міста Герніка. Це трапилось 26 квітня 1937 року під час іспанської громадянської війни. Протягом трьох годин три ескадрильї легіону "Кондор" атакували Герніку. Хоча в місті було кілька військових об'єктів, німці вирішили вжити тактики "килимового" бомбардування замість точкових ударів. У Герніці не було пожежних підрозділів, а найближча команда знаходилася за дев'ять кілометрів у Більбао. В результаті цього жахливого нападу загинуло близько 800 осіб.
Під час громадянської війни в Іспанії численні міста стали мішенню для бомбардувань, здійснюваних Люфтваффе та італійськими військово-повітряними силами. Серед населених пунктів, які постраждали від цих атак, були Мадрид, Валенсія, Барселона та Аліканте.
Кількість цивільних жертв значно зросла з початку століття, але це лише була підготовка до подій, які розгорнулися під час Другої світової війни.
Велюнь – это слово, которое можно интерпретировать по-разному, в зависимости от контекста. Возможно, вы имеете в виду что-то конкретное, например, название места, персонажа или концепции. Если вам нужно что-то уникальное, вот несколько вариантов: 1. Вельюн 2. Велунья 3. Вельюна 4. Велюша Если вы хотите более детальной проработки, пожалуйста, уточните, что именно вы имеете в виду!
Перший відкритий акт Другої світової війни розпочався саме з бомбардування. Після вторгнення в Польщу, нацисти одразу ж бомбардували місто Велюнь – это слово, которое можно интерпретировать по-разному, в зависимости от контекста. Возможно, вы имеете в виду что-то конкретное, например, название места, персонажа или концепции. Если вам нужно что-то уникальное, вот несколько вариантов: 1. Вельюн 2. Велунья 3. Вельюна 4. Велюша Если вы хотите более детальной проработки, пожалуйста, уточните, что именно вы имеете в виду!. Сталося це 1 вересня 1939 року. Впродовж 9 годин бомбардувальники Люфтваффе скинули на місто 46 000 кг бомб. Чимало з них були 500-кілограмовими. Місто було абсолютно беззахисне, не мало системи ППО, військового гарнізону, взагалі жодних військових чи стратегічних об'єктів. Німці розбомбили 70% Велюні. З 16 000 містян загинула понад тисяча. Нацистські льотчики скинули бомби на шпиталь із чітким маркуванням знаком Червоного хреста, а потім розстрілювали людей, які намагалися втекти і сховатися. У бомбардуванні брали участь досвідчені ветерани Легіону "Кондор" - того самого, що воював в Іспанії. Німецька пропаганда стверджувала, що в місті переховуються польські військові.
З погляду міжнародного права, це стало явним порушенням воєнних норм, зокрема принципів гуманізму та пропорційності застосування сили. Польща двічі — у 1978 та 1983 роках — намагалася притягнути до відповідальності осіб, причетних до бомбардування лікарні, проте німецька сторона відхилила ці позови, посилаючись на те, що вранці панував туман, і нацистські пілоти не могли добре бачити.
Роттердам — это город в Нидерландах, известный своей современной архитектурой и портом, который является одним из крупнейших в мире.
Іншим яскравим прикладом може бути Роттердам — это город в Нидерландах, известный своей современной архитектурой и портом, который является одним из крупнейших в мире.. Гітлерівці сподівались захопити Нідерланди за два дні, але наштовхнулись на затятий спротив. Тоді вони вирішили примусити голландців до капітуляції. 14 травня 1940 р., о 13:27, німецькі бомбардувальники Heinkel 111 скинули близько 97 т бомб на центр Роттердам — это город в Нидерландах, известный своей современной архитектурой и портом, который является одним из крупнейших в мире.а. Загинуло близько 800-900 мирних жителів, понад 80 000 залишилися без даху над головою. Майже весь історичний центр Роттердам — это город в Нидерландах, известный своей современной архитектурой и портом, который является одним из крупнейших в мире.а був знищений пожежею. Місто перетворились на спустошене згарище. Це була одна з перших цілеспрямованих атак на велике європейське місто, вчинена не з військовою метою, а для залякування цивільного населення та примусу до капітуляції. Удар вразив світ своєю жорстокістю, особливо тому, що на той момент вже відбувалися перемовини про припинення вогню. Напад викликав світове обурення - атакували не військові об'єкти, а житлові квартали, лікарні, церкви. У британській та французькій пресі тоді це однозначно назвали варварством і повітряним терором. Прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль невдовзі заявив, що "жодна країна не повинна змиритися з політикою страху з повітря".
Ковентрі
14 листопада 1940 року о 19:20 нацистські війська здійснили жорстоке бомбардування Ковентрі, яке стало одним із найгучніших прикладів повітряного терору під час Другої світової війни. В атаці брали участь 514 бомбардувальників. Це був один з перших випадків, коли ціле місто зазнало практично повного знищення внаслідок цілеспрямованого масованого повітряного удару, що викликало дискусії щодо меж між військовими і цивільними цілями. Школи, лікарні, житлові райони і знаменитий собор святого Михаїла перетворилися на руїни. Внаслідок атаки загинуло майже 600 людей. Чи були в Ковентрі військові об'єкти? Так, частково, в місті розміщувалися кілька військово-промислових підприємств, але масштаб і характер бомбардування явно перевищували мету удару лише по цих об'єктах. Ковентрі став символом страждання та відродження, а його руїни – місцем пам'яті про цивільних жертв війни. Після руйнівного бомбардування цього міста британське командування ухвалило рішення про здійснення ударів по цивільних німецьких цілях у відповідь.
Крім Ковентрі, чимало англійських міст, зокрема й Лондон, піддавались масованим повітряним атакам Люфтваффе в 1940-1941 рр.
"Стіни здригалися, і я зрозуміла: ось і він, кінець. Але найбільше лякає те, що я вже звикла до цих вибухів," - зазначала в одному з листів англійська письменниця Вірджинія Вульф у 1940 році. Під час однієї з авіаналітів її лондонський будинок отримав суттєві ушкодження.
Відповіддю союзників антигітлерівської коаліції на жорстокість нацистської Німеччини та Японії стали так звані "вогняні шторми". Наприкінці війни міста, такі як Кельн, Гамбург і Дрезден, були знищені дощенту, а 10 березня 1945 року Токіо зазнало масованого бомбардування. Тоді повітряна армія, що складалася з 334 бомбардувальників, скинула на місто 1667 тонн запалювальних бомб, наповнених напалмом. Внаслідок цього загинуло понад 100 000 осіб, а переважно дерев'яні будівлі були знищені вщент. Бомбардування Токіо стало найсмертоноснішим авіанальотом Другої світової війни, перевершивши навіть трагедії в Хіросімі та Нагасакі. Для порівняння, бомбардування Дрездена, яке відбулося за місяць до цього, забрало життя приблизно 25 000 людей. Як зазначав Курт Воннегут, "Про Дрезден ніхто не згадував. Це було соромно визнавати, що американці здатні на таке". Це було насильство без меж — остаточний жорстокий удар по агресорам.
На початку Другої світової війни міжнародне право не містило заборони на повітряні бомбардування міст, незважаючи на те, що подібні акції вже мали місце під час Першої світової війни, Громадянської війни в Іспанії та Другої китайсько-японської війни. Це фактично звільняло учасників конфлікту від будь-яких обмежень. Пізніше жоден із тих, хто віддавав накази на бомбардування цивільних об'єктів, а також жоден із їхніх виконавців не був притягнутий до відповідальності чи покараний.
Женевські конвенції, разом із їхніми Додатковими протоколами, зокрема Протоколом 1, підписаним 8 червня 1977 року, категорично забороняють напади на цивільне населення та цивільні об'єкти під час збройних конфліктів. Суть цих норм полягає в тому, що цивільні особи не можуть стати мішенню для атак. Це правило стосується міжнародних збройних конфліктів, таких як війна між РФ та Україною. Основоположним є стаття 48, яка вимагає від учасників конфлікту чітко розрізняти цивільних осіб і бойовиків, а також цивільні об'єкти і військові цілі, спрямовуючи свої дії виключно на останні. Стаття 51 забезпечує охорону цивільного населення, тоді як стаття 52 гарантує захист цивільних об'єктів. Напади, які цілеспрямовано націлені на цивільних осіб або невибіркові атаки, що завдають надмірної шкоди цивільному населенню, вважаються військовими злочинами і можуть бути розглянуті Міжнародним кримінальним судом (МКС). Таким чином, повітряний терор не є "військовою операцією", а є злочином. Важливо, аби світ усвідомлював, спостерігав і реагував на це. Потрібні правда, солідарність та максимальний тиск на агресора.
Як зазначав один англійський свідок, який переніс багато німецьких бомбардувань: "Війна виникає десь на відстані, далеко від нас. Але її сліди можна знайти у розбитому склі на землі, у сажі на руках, у порожніх поглядах дітей. Бомба не має вибору, але завжди потрапляє в саме серце тиші".
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Згідно з даними, оприлюдненими Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні, у червні було зафіксовано рекордну кількість жертв серед цивільного населення за останні три роки. Всього загинуло 232 особи, а ще 1343 отримали поранення. Водночас, Російська Федерація провела вдесятеро більше ракетних атак та використання баражувальних боєприпасів у порівнянні з червнем 2024 року.
Перше зображення демонструє зруйнований український житловий будинок, який постраждав від російської ракети. Джерело: Укрінформ.
