Кремлівські структури фінансують мережу юристів в Україні, які надають консультації з питань мобілізації та представляють інтереси осіб, обвинувачених у державній зраді, -- повідомляє "Схеми".
Одним із проєктів, що отримав фінансування від російського "Правфонду", став "Центр правових консультацій" у Києві, діяльність якого координував український громадянин Євген Бакланов. Як повідомляють "Схеми", у цьому році він отримав три платежі з Росії, загальна сума яких становила близько п'яти мільйонів рублів.
Кремль виділяє гроші на мережу адвокатів в Україні для "захисту російськомовних в Україні", консультацій щодо уникнення мобілізації, збору "аналітики про воєнні злочини ЗСУ" та надання правової допомоги обвинуваченим у держзраді України. Проєкти фінансують через "Правфонд" (Російський держфонд підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном).
Цю інформацію розкрито в розслідуванні "Схем", яке базується на витоку даних про діяльність російського фонду. Інформація була отримана Данським суспільним мовником від джерела та передана OCCRP і кільком іншим редакціям.
Одним з українських проєктів, що отримував фінансування від російського "Правфонду", є "Центр правових консультацій" у Києві. Перші згадки про його діяльність датуються 2015 роком, а звіти про роботу адвокатів продовжували надходити навіть після початку повномасштабної агресії Росії. Також було подано запити на фінансування і на 2025 рік.
Згідно з доповіддю, представленою російським фондом в Міністерство закордонних справ Російської Федерації у розділі, присвяченому Україні, юристи "Центру правових консультацій" у Києві приймали клієнтів, створювали аналітичні матеріали про нібито порушення прав російськомовних громадян і "воєнні злочини Збройних Сил України", які потім направляли до МЗС Росії.
Керівником "Центру правових консультацій" є Євген Бакланов, громадянин України, який у 2013 році займався координацією діяльності організації "Український вибір", що була пов'язана з Віктором Медведчуком. Починаючи з 2022 року, Служба безпеки України пред'явила йому обвинувачення у державній зраді.
Як свідчить витік, у 2025 році Бакланов просив 3,3 мільйони рублів (близько 40 тисяч доларів) на роботу центру для "правової допомоги російським співвітчизникам, які мешкають в Україні". Співробітники центру мали моніторити порушення прав людини для інформування ОБСЄ, депутатів Держдуми, МЗС РФ.
У одному з доповідей Бакланова зазначалося, що в 2022 році юристи центру надали 318 безкоштовних консультацій. Вони працювали п’ять днів на тиждень по вісім годин на день та відповідали на запити на веб-сайті mir-in-razvitie.ru.
Кожен адвокат мав можливість заробляти до 700 тисяч рублів на рік. Серед імен, які були згадані, можна виділити Віталія Собковича, керівника юридичної компанії "Альянс правових сил", а також Євгенія Козаренка і Володимира Меньківського.
Меньківський розповів, що йому нічого не каже прізвище Бакланов і він "вперше чує" про участь у цих проєктах. За даними джерел "Схем" у податковій, принаймні у 2016 році Меньківський як ФОП отримував кошти від української ГО Бакланова, яку тоді вже фінансував російський "Правфонд".
Володимир Меньківський може бути перетворено на: "Володимир Меньків".
Адвокат Віталій Собкович спростував інформацію про те, що він продовжує контактувати з Євгеном Баклановим. "Раніше я знав цю людину, яка зверталася до мене за юридичною допомогою, але я відмовив їй через розбіжності в поглядах... Це сталося ще до початку повномасштабної війни", — зазначив він. Також Собкович запевнив, що не має жодного відношення до "Центру правових консультацій" і не займається консультаціями або підготовкою звітів для Державної Думи Російської Федерації.
Віталій Собкович
Євгеній Козаренко розповів, що востаннє спілкувався з Баклановим у 2022 році, щоб відмовити йому: "У 2025 році я фігурую в якомусь проєкті? У мене немає ніяких контрактів з ними. Це виключено. У мене були з ним відносини (з організацією Бакланова в Україні -- ред.), 2016-й, 2017-й, здається, 2018-й рік. Все. Після цього він сказав, що знайшов інших адвокатів, буде з ними працювати".
На фотографії, зробленій під час відкриття центру правових консультацій у 2015 році, зображено Козаренка разом із групою людей, серед яких присутні Бакланов та ще один адвокат, Олександр Євсютін. Бакланов у одному з листів охарактеризував Євсютіна як "члена команди центру".
На запит щодо "Схем" Євсютін зазначив: "Я жодного разу не працював і не маю жодного відношення до згаданих вами громадських організацій. Якщо моє ім'я з'являлося у звітах, це могло бути помилковою інформацією". Відповідаючи на питання про спільну діяльність, він зауважив: "Він запрошував мене на відкриття центру правової допомоги".
Згідно з інформацією, яку отримали журналісти програми "Схеми" з виписки з банківського рахунку Євгена Бакланова в російському банку, у цьому році він отримав три перекази з Росії на загальну суму близько п'яти мільйонів рублів, а минулого року сума становила сім з половиною мільйонів рублів. Наразі залишається невідомим, чи були ці кошти передані адвокатам, зазначеним у заявці.
Згідно з отриманою інформацією, Бакланов також звертався з проханням про виділення більше ніж півтора мільйона рублів на 2025 рік для функціонування веб-сайту правової допомоги "Имею право" та його друкованої версії, де, зокрема, розміщуються матеріали, що стосуються ухилення від мобілізації в Україні.
Бакланов не надав відповіді на запитання журналістів стосовно російських ініціатив в Україні.
У документі також згадуються імена українських адвокатів Світлани Новицької та Дмитра Кальонова.
Світлана Новицька
У вересні 2021 року на офіційному бланку адвокатки Світлани Новицької було направлено листа до керівництва "Правфонду" з пропозицією укласти угоду щодо надання правової допомоги Тетяні Кузьміч, яка була обвинувачена Службою безпеки України у державній зраді.
У додатку до заявки на отримання субсидії від російського державного фонду, вартість юридичних послуг становила 140 тисяч доларів, що еквівалентно п'яти тисячам доларів щомісячно в період з 2020 по 2022 рік. Адвокатка також підготувала звіт про свою діяльність, в якому були викладені звернення до ОБСЄ, ООН та російських міністерств. Листи для пошуку фінансування під заставу для підозрюваної Новицької направлялися до російського агентства та гуманітарної місії РФ.
Невважаючи на свій підпис і печатку на документі, сама Новицька категорично заперечує всі звинувачення: "Це вперше чую від вас". Таку заяву вона зробила під час засідання суду у Львові, де було вирішено продовжити термін її утримання під вартою. Її підозрюють у скоєнні державної зради, проте всі обвинувачення вона рішуче відкидає.
За даними СБУ, Кузьміч завербували російські спецслужби в анексованому Криму у 2015 році. Після окупації Херсона навесні 2022 року вона перейшла на бік окупаційної влади, а в російських медіа її представляли як "заступницю голови Херсонської області з роботи з евакуйованими мешканцями Херсонської області".
У справі Тетяни Кузьміч, яка обвинувачується, в документах російського фонду також згадується адвокат Дмитро Кальонов. У додатковій угоді між адвокаткою Новицькою та обвинуваченою Кузьміч зазначається, що "адвокати Новицька С.В. та Кальонов Д.Г. були запрошені до кримінального процесу Лідією Дьяченко, яка обіймає посаду керівника представництва "Россотрудничества" та першої секретарки посольства РФ в Україні". Відповідно до цієї угоди, "сторони погодилися, що витрати на участь адвокатів будуть покриватися з фондів Міністерства закордонних справ РФ".
Сам Кальонов зазначив, що "ніхто і нічого не було оплачено" у цьому контексті, і підкреслив, що не отримував фінансування від російського фонду, який займається захистом співвітчизників: "Ні, звісно, ні! Чому я мав би отримувати від них якісь кошти?".
Засновниками російського державного фонду є Міністерство закордонних справ РФ та "Россотрудничество". Головою опікунської ради є міністр закордонних справ Сергій Лавров. Одним з джерел фінансування фонду виступає саме МЗС РФ. Протягом кількох років планується бюджет державної установи, що становить близько пів мільярда рублів, зокрема на 2025 рік передбачено 180 мільйонів рублів (приблизно 2,2 мільйона доларів).
Розслідувачі з ОССRP з'ясували, що "Правфонд" мав зв'язки з російською розвідкою. Керівництво російського фонду не коментувало знахідки журналістів.
Фонд також підтримує "гарячу лінію правової допомоги", яка функціонує цілодобово для своїх "співвітчизників", що мешкають в Україні. Номери контактів можна знайти на сайті "Соотечественники", який спеціалізується на контенті для української аудиторії та розкриває питання, пов'язані з мобілізацією в країні.
На цьому веб-ресурсі також розміщують відеоматеріали з YouTube-каналів кількох українських юристів, серед яких і Ростислав Кравець. Сам Кравець стверджує, що нічого не знає про це: "Вперше чую від вас про існування такого сайту. Мені важко зрозуміти, як та хто розповсюджує мої відео і на яких платформах. Я напишу їм листа та звернуся з проханням заборонити використання моїх відео на їхньому сайті."
Курує проєкт "Соотечественники" громадянин Росії Максим Зеленський, який також координує федеральний проєкт "Безсмертний полк".
Минулого року російський фонд подав запит на виділення близько двох мільйонів рублів для цього сайту. З цієї суми пів мільйона планували витратити на зарплату редактора, а ще стільки ж – на оплату послуг оператора онлайн-консультацій. У документах вказано, що редактором сайту є Дмитро Міцкіс, який походить з України.
У матеріалах розслідування було виявлено лист, адресований губернатору Ленінградської області РФ, в якому він звертається до президента Росії Володимира Путіна з проханням надати Міцкісу громадянство. Це прохання було обґрунтоване його роллю кураторa "Комітету порятунку України", заснованого колишнім прем'єр-міністром Миколою Азаровим.
Сам Міцкіс спростував будь-які зв’язки з російським "Фондом підтримки і захисту прав співвітчизників, які проживають за кордоном". Він зазначив, що у 2017 чи 2018 роках, нібито, займався розробкою дизайну та технічних аспектів сайту, після чого передав його замовникам і "не контролював, як і хто його далі модернізував".
Як зауважили "Схеми", Україні вже понад рік не діють санкції проти російського Фонду, який фінансує проєкти, орієнтовані на українську аудиторію. Обмеження, запроваджені у 2021 році терміном на три роки, не були продовжені торік. Натомість ЄС зберігає санкції проти Фонду і його керівництва за участь у "підривній антиукраїнській діяльності".
