"Кримський тиждень" в Європейському Союзі: учасники закликають не втрачати Крим.

Представники української влади, громадянського суспільства та кримськотатарського народу в Європарламенті наголосили, що без звільнення Криму не можна говорити про безпеку в Європі. Депутати висловили намір посилити тиск на Росію через санкції.

У Брюсселі, в рамках "Кримського тижня" у Європарламенті, відбулася дискусія, присвячена анексованому Росією українському Криму. Учасники обговорили сучасний стан півострова під російською окупацією та його майбутнє, зокрема в контексті ініціатив президента США Дональда Трампа і європейських лідерів, які прагнуть відновити мирний процес в Україні. 13 травня євродепутати запросили до участі у обговоренні представників української влади, активістів громадянського суспільства та представників корінного кримськотатарського народу.

Усі учасники обговорення акцентували на важливості уникнення політичних компромісів стосовно Криму, особливо з огляду на людей, які там проживають. "Поки кримська територія перебуває під російською окупацією, загроза правам українських громадян, їхній свободі та життю залишатиметься актуальною, - підкреслив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. - Продовжаться політично мотивовані переслідування, насильницькі зникнення, незаконні арешти та обшуки".

Він звернув увагу європейських партнерів на проблеми русифікації, асиміляції та знищення культурної спадщини кримських татар. "Російська влада активно переселяє громадян РФ до Криму, щоб змінити демографічний та етнічний склад населення півострова, а також забороняє роботу представницького органу кримських татар – Меджлісу", – наголосив перший заступник його голови.

Читайте також: Крим російський? Які загрози несе визнання анексії півострова

І правозахисники, і служби ООН документують кричущі систематичні порушення прав людини окупаційною владою Криму. Півострів найдовше перебуває під російською окупацією, і ця ситуація демонструє, що окупація - це безперервні страждання, посилення політичних переслідувань, мілітаризація, знищення кримськотатарської та української ідентичності, зазначила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Вона також зазначила, що на території Криму, за різними оцінками, кількість політв'язнів серед українців коливається від 220 до 265 осіб, і ця цифра продовжує зростати. Як повідомила правозахисниця, навіть після виходу з російських в'язниць українські громадяни не можуть повернутися на батьківщину: їх одразу ж направляють до "депортаційних центрів", де вони не можуть залишити Росію. При цьому спостерігається посилення переслідувань жінок у Криму з політичних мотивів, що супроводжується насильством та психологічним тиском. Одним із поширених методів залякування є погрози відняти дітей у матерів і помістити їх до дитячих будинків в Росії, розповіла Скрипник.

Вона переконана, що стратегія заморожування збройного конфлікту на фронті не зупинить війну. За її словами, "війна продовжиться для мільйонів українських громадян, які живуть під окупацією". Скрипник підкреслює: "Лише повне звільнення всієї території України здатне забезпечити належний захист нашого народу".

Також зверніть увагу: Російська сторона відкидає можливість ведення будь-яких переговорів про статус Криму.

Визнання російського суверенітету над тимчасово окупованою територією Криму також є неприпустимим, наголосив Наріман Джелялов. На його думку, "таке визнання означатиме, по-перше, грубе порушення фундаментальних норм міжнародного права, по-друге, посягання на суверенітет і територіальну цілісність України", а крім того - створення прецеденту безкарності агресора.

Без звільнення Криму не може бути гарантій європейської безпеки, заявили українські делегати.

Водночас уряд України активно працює над стратегією післявоєнного розвитку для Кримського півострова. Як повідомила постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко, йдеться про комплекс заходів для реінтеграції, які будуть реалізовані відразу після звільнення території. "Зокрема, це стратегія економічного відновлення, яка грунтується на принципах покращення та модернізації, а також стратегія когнітивної деокупації, спрямована на подолання російських наративів і пропаганди, вирішення питань правосуддя та багато інших ініціатив," - зазначила вона. "Україна готується до відновлення Криму після його деокупації, що підтверджує нашу незабуту прив’язаність до цієї території та її населення."

Крим не перейшов під контроль Росії, і це підтверджують свідчення політичних в’язнів та активістів, які протистоять окупаційній владі, незважаючи на зростаючий тиск. Ольга Скрипник підкреслила: "Цей регіон залишається українським завдяки тим сміливим людям, які борються за його свободу".

Українці стверджують, що всі майбутні домовленості щодо статусу Криму повинні прийматися виключно за участю та за згодою як української держави, так і корінного народу кримських татар.

"Не дайте себе обманути: Росія не зупиниться лише на Криму. З 2014 року вона фактично контролює цей півострів, але з 2022 року почала масштабну війну проти України. Її справжня мета - вся територія України", - наголосив Джелялов, звертаючись до євродепутатів та представників ЄС. Він підкреслив, що єдиний спосіб припинити війну, захистити права українців у окупованому Криму та забезпечити справедливий і стійкий мир - це деокупація Криму та інших територій. "Будь-які альтернативні рішення можуть призвести до нових страждань для мільйонів людей", - додав він.

Читайте також: "Це неможливо". Кримські татари про територіальні поступки

Європейські депутати визнали, що не були готові прийняти реальність після анексії Криму Росією. "З 2014 року ми могли усвідомити, але часто відмовлялися бачити, що чекає на інші частини України," - зауважив німецький євродепутат Тобіас Кремер. "Методи Росії не залишаться в межах України, якщо ми дозволимо їм використовувати їх знову без наслідків".

Він заявив, що європейці прагнуть істинного і справедливого миру в Україні, тому не можуть покладатися тільки на американську дипломатію: Європа має продемонструвати свій авторитет і відповісти Путіну санкціями. "В іншому разі нас спіткає та сама доля, що спіткала спочатку Крим, а потім і Україну. І якщо ми зараз поступимося вимогам Путіна, ми побачимо не верховенство закону, а закон джунглів", - підсумував депутат.

Данський європарламентарій Віллі Соундейль також висловився за необхідність економічного тиску на Росію, оскільки військові дії не змогли зупинити війну. "Європа повинна взяти на себе відповідальність і посилити всі можливі санкції, щоб примусити Росію припинити агресію та виконати всі наші вимоги", - наголосив він. У рамках обговорення учасники підкреслювали важливість звільнення всіх політичних в'язнів, зокрема тих, хто знаходиться в Криму, а також забезпечення повної інформації щодо всіх цивільних осіб, затриманих Росією.

Один із організаторів обговорення, нідерландський євродепутат Тійс Ройтен, запевнив українських делегатів, що голоси їхньої країни будуть почуті в Європейському парламенті. Він зазначив, що ця європейська інституція завжди займала провідні позиції у підтримці України: "Ми піднімали питання про танки, коли інші країни ЄС ще обговорювали лише шоломи. Ми ініціювали дискусії про бойові літаки, і, на щастя, деякі держави взяли на себе відповідальність у цьому напрямку". Також нещодавно голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що "Європарламент завжди мав рацію у своїх закликах до більшої та потужнішої підтримки України", нагадав парламентарій.

"Саме ми маємо підняти планку, аби змусити столиці своїх країн заворушитися. Ми не можемо собі дозволити припинити тиснути на них і на Єврокомісію, щоб вони робили більше для України", - сказав Ройтен.

"Кримський тиждень" у Брюсселі проходитиме з серією дебатів, кінопоказів та виставок і триватиме до 16 травня.