Кудрицького звільнили під заставу, але без тиску. Які будуть наступні кроки?
Справа Володимира Кудрицького залишається в епіцентрі суспільного інтересу, і це лише початок. 28 жовтня Державне бюро розслідувань затримало колишнього голову НЕК "Укренерго", а вже наступного дня Печерський районний суд ухвалив рішення про його арешт на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 13 мільйонів гривень. Його звинувачують у "зловживанні службовим становищем і незаконному привласненні коштів державної компанії".
Про ці та інші захоплюючі деталі "Цензор.НЕТ" повідомив у статті "Повернення Печерського кривосуддя: як затримали Кудрицького за неіснуючі збитки".
"НА ДАНІЙ СТАДІЇ СТОРОНА ОБВИНУВАЧЕННЯ НЕ ПЕРЕКОНАЛА МЕНЕ ЯК ЗАХИСНИКА В ТОМУ, ЩО ЦЯ СПРАВА МАЄ СУДОВУ ПЕРСПЕКТИВУ"
30 жовтня о 17:45 Кудрицького звільнили з СІЗО під заставу. На виході його чекала родина.
"Цензор.НЕТ" було зацікавлено дізнатися, хто зробив заставу, але адвокат Микола Грабик вирішив не розкривати цю інформацію, зазначивши, що не має права її озвучувати.
"Проте я можу зазначити, що це не індивід, а юридична структура, яка не має жодного зв'язку з Володимиром Дмитровичем," - підкреслив він.
На решту питань "Цензора" пан Грабик відповів менш утаємничено. Інколи це нагадувало лекцію з тонкощів практичної юриспруденції. (Свого часу Микола В'чеславович працював слідчим СБУ, тому у цій партії знає ходи як за білих, так і за чорних).
На даний момент коментарі щодо цієї справи виявляють підтримку вашому підзахисному, - зазначив "Цензор". - Проте, більш обережні спостерігачі висловлюють думку, що прокуратура може мати у своєму арсеналі більш вагомі докази провини пана Володимира...
- ...Відсутні. Там немає жодного доводу, і він не може з'явитися.
- Але, можливо, вони наведуть ці аргументи при подальшому розгляді справи?
Ось що хочу сказати. Виходячи з мого досвіду роботи в правоохоронних органах, вони не в змозі навести ці докази. Це пов'язано з тим, що для обґрунтування серйозності вчиненого злочину та доведення потреби застосування найсуворішого запобіжного заходу, обвинувачення повинно представити свої аргументи у відповідному клопотанні про вибір запобіжного заходу.
Це не просто мої безпідставні заяви про те, що у них немає нічого. Ми обговорюємо, що сторона обвинувачення представила до суду певні матеріали на підтримку своїх аргументів. Ми ж не стверджуємо, що Володимир Дмитрович вчинив злочин? На цьому етапі це питання не підлягає обговоренню. Наразі ми зосереджуємося на оцінці достатності доказів та обґрунтованості підозри. (Також враховуються ризики, що передбачені статтею 177 КПК України). Сторона обвинувачення повинна підтвердити свої висновки відповідними матеріалами справи. Вони не можуть просто заявляти, що він такий чи інший, або що він зробив те чи інше. Їм потрібно обґрунтувати свої твердження за допомогою документів кримінального провадження.
- Яким чином, на вашу думку, це було доведено?
Матеріали кримінальної справи, представлені в семи томах стороні захисту, абсолютно не містять жодного доказу, який би підтверджував, що Володимир Дмитрович заволодів коштами шахрайським шляхом, у чому його підозрюють. Більше того, ці документи навіть не натякають на можливість такого розвитку подій. У той же час, ризики, які були викладені суду як підстава для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 13,7 мільйона гривень, ґрунтуються лише на рапорті оперативного співробітника. Цей рапорт, до речі, був складений у день отримання доручення слідчого на проведення відповідних дій. І варто зазначити, що вже о 9:57 того ж дня, коли доручення було передане оперативнику, Володимир Дмитрович був затриманий на підставі саме цього рапорту. Чи розумієте ви, про що йдеться?
Складно не усвідомити.
Отже, давайте розглянемо це з об'єктивної точки зору: обвинувачення зобов'язане продемонструвати наявність ризиків та надати конкретні докази. Не може бути просто припущень на кшталт "ми вважаємо" чи "на нашу думку"...
- Тоді спитаю вас прямо: чи не вважаєте ви, що вже на цьому етапі сторона обвинувачення підійшла до процесу неготовою?
Дозвольте переформулювати: на даному етапі обвинувачення не надало мені достатніх аргументів для впевненості в судовій перспективі цієї справи. Однак, спілкуючись із своїм клієнтом і аналізуючи обставини того періоду (підписання угод та наступні етапи), я не можу прийти до жодного іншого висновку, крім як про абсолютну непричетність Кудрицького до цих подій. Це моя об'єктивна оцінка!
5 листопада команда захисту отримає остаточний текст рішення суду, ухваленого 29 жовтня. Микола Грабик вже запевнив "Цензор", що планує подати апеляцію на це рішення.
"Переговори з європейськими партнерами щодо фінансової підтримки все ще тривають. У цей процес Зеленський та Галущенко внесли певні ускладнення своїми діями."
Поки Кудрицького звільняли під заставу, у медіапейзаже активно обговорювали його справу. Існує безліч болючих аспектів, тому кожен учасник дискусії знаходив теми для акцентування своєї точки зору.
Інвестбанкір з Dragon Capital, публіцист Сергій Фурса, висловив свою думку однозначно: "...оскільки ми усвідомлюємо, що на найвищому політичному рівні існує бажання заарештувати людину. Цю особу, яка багато років віддала працю в державній компанії. Вказівки надходять ручним силовикам, й вони поспішно виконують незаконний наказ, не в змозі знайти жодних доказів".
Блогер і активіст Валерій Пекар креативно запропонував нову статтю 501 Кримінального кодексу під назвою "Ти мені не до вподоби".
Перший заступник голови Комітету з енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко висловився з іронією: "Незалежно від того, наскільки ти розумний, привабливий, розслаблений, самозакоханий, володієш англійською, маєш стильно зачесане волосся і чудові контакти з іноземцями, і як би тобі не здавалося, що ти - геніальний менеджер, здатний протистояти акціонерам за допомогою іноземних лобістів та своїх парламентарних друзів..."
Але серед безлічі дописів на цю тему особливу увагу привернув пост журналіста Юрія Ніколова. У ньому - і про білі плями в аргументах обвинувачення, і про те, хто дав команду "фас" щодо Кудрицького, і про можливу реакцію іноземних партнерів України.
Добою пізніше "Цензор.НЕТ" поцікавився у Ніколова:
Юрію, ви вже розглянули за останні 24 години, кому і з якою метою знадобилося відправити Володимира Кудрицького за ґрати або ж принаймні потурбувати його? Адже він давно відійшов від державних справ. Чи дійсно причина лише в його критичних коментарях та інтерв'ю про теперішніх керівників енергетичної сфери?
Я вважаю, що, покараючи одну особу, партія корупціонерів намагається залякати всіх інших борців з корупцією. Як у випадку з НАБУ, коли СБУ заарештувала двох детективів на основі абсурдних звинувачень, так і тут: атака на Кудрицького має на меті залякати всіх його прихильників, які ще працюють у державній компанії "Укренерго". На сьогодні "Укренерго" є важливим елементом довіри до України з боку іноземних інвесторів. Вони розуміють, як функціонує ця компанія, і без труднощів інвестують у неї, на відміну від "Енергоатому", який не отримує жодної копійки. Тому для тих, хто, на думку влади, досі підтримує антикорупційні ініціативи в НЕК, покарання Кудрицького має стати чітким сигналом про необхідність припинити опір гіршим практикам.
- Тобто ви всерйоз підозрюєте нашу владу у системному переслідуванні тих, хто намагається дотримуватися прозорості у бізнесі та суспільних відносинах?
Я не лише підозрюю, я спостерігаю, і це стає очевидним буквально в кожному куточку.
- А хто, на вашу думку, є ідейним ініціатором такої тактики?
Коли мова йде про енергетичний сектор, немає необхідності вигадувати нові підходи; основним координатором усіх дій залишається Герман Галущенко, який протягом кількох років керував Міністерством енергетики. Наразі це місце займає його близька соратниця – Світлана Гринчук.
У своєму коментарі ви зазначили: "Я впевнений, що іноземні донори та посольства стежать за цією ситуацією. Тепер це ще один індикатор для них стосовно роботи Зеленського"... Однак, напевно, Зеленському та Єрмаку вже повідомили, що європейські партнери більше не сприймають їх як недоторканних лідерів країни, що перебуває у стані війни. Це ті ж європейці, які після відходу Трампа взяли під контроль фінансову допомогу Україні.
У мене виникає питання: як саме відбувається накопичення невдоволення з боку іноземців через авторитарні методи команди Зеленського? Чи збираються дипломати на наради і обговорюють ситуацію: "Цього разу затримали Кудрицького (і йому намагаються підшити справу без жодних підстав). Можливо, настав час донести до наших урядів, що необхідно зменшити постачання зброї та фінансову підтримку Україні?"
Я що маю на увазі: скільки вже такі автократичні практики відбуваються, і ви (Ніколов, Шабунін, Каленюк) б'єте у набат, що ось-ось у європейців урветься терпець, і вони припинять (або значно зменшать) допомогу Україні. Тим не менше, ви лякаєте, а європейці тримаються і жодних санкцій не вводять.
Я проти такого підходу, як: "Арешт Кудрицького — і постачання зброї зупинили". Не варто перебільшувати; важливо зрозуміти, що нині європейці є головними донорами для державного бюджету України не лише в питаннях озброєння, а й у фінансових вливаннях. Саме ці кошти стають основою для виплати пенсій, зарплат медикам, працівникам Міністерства енергетики та багатьом іншим. Кількість цих фінансів (не кажучи вже про їхню стабільність та умови, на яких вони надаються) - це важіль впливу, який має Європа. Тому я зазначаю, що ситуація з Кудрицьким стала ще одним важливим сигналом для європейців. Наша влада на себе накликала нові труднощі, які доведеться постійно вирішувати, переконуючи європейських партнерів продовжувати фінансову підтримку України, навіть в існуючих умовах. Зараз вся Європа шукає, де знайти кошти; ми намагаємося витягнути 150 мільярдів євро з арештованих і заморожених російських активів.
Усе це - переговорний процес. І тепер у цей переговорний процес Зеленський і Галущенко власноруч кинули таку каменюку. Мовляв, у нас тут робиться такий беспрєдєл, так що, європейські донори демократії, дасте нам ще гроші?
"Хіба ми дійсно щиро віримо, що Галущенко міг би самостійно налагодити все це: і судові процеси, і ДБР, і швидку підозру, і медіа?"
Яке було ставлення українських політиків і керівництва державних установ та компаній до арешту та судового розгляду Кудрицького?
В українській суспільно-політичній культурі існує певна практика: якщо ваш знайомий, колега чи близький друг несправедливо (а іноді навіть і справедливо) потрапляє під критику, не варто піднімати шум і відкрито його захищати. Незважаючи на роки добрих стосунків і близьку дружбу, це може бути ризиковано. Чи не краще просто тихо сказати: "Тримайтеся, я на вашому боці!" і з беземоційним виразом обличчя продовжити свій шлях?
Під час слухань у справі відомого топменеджера енергетичного сектору з бездоганною репутацією у залі Печерського суду ми стали свідками появи невеличкої "могутньої групи" депутатів та близьких товаришів Кудрицького. І це все. Один з присутніх, народний депутат Ярослав Железняк, поділився своїми враженнями на Фейсбуці, написавши яскравий пост з цього приводу.
У бесіді з Железняком "Цензор.НЕТ" розвинув цю тему:
Ярославе, у вашому пості ви критикуєте деяких технократів з уряду, які, як ви зазначили, "засунули свої язики у д***у і мовчать". Скільки таких осіб насправді існує, і який відгук ви отримали на свою публікацію? Чи отримали ви хоч якісь коментарі?
- Ну, важко відгукнутися, коли у тебе язик ТАМ (сміється. - Є.К.)...Ні, я не бачив жодної реакції.
- А що взагалі кажуть щодо цієї справи у нашому політичному середовищі? Маю на увазі не тих, хто прийшов на суд чи якось прокоментував цей процес, а тих, хто взагалі не став нічого казати?
Кажуть, що це беззаконня та політичні замовлення.
А ви не питали їх: чому ж ти не висловлюєш це вголос?
Я втратив бажання намагатися переконати людей, які за шість років не змогли відростити те, що фарбують на Великдень, зробити це на сьомий рік.
Є дві основні теорії стосовно замовників: перша полягає в тому, що це керівництво Офісу Президента, яке не схвалює відкритість інтерв'ю колишнього Кудрицького. Друга версія говорить про можливу помсту з боку міністра Германа Галущенка. Яка з цих версій здається вам більш вірогідною і чому?
- А яка різниця? Це ж одне й те саме. Ну, хіба ми щиро віримо в те, що Галущенко міг би оце все самостійно організувати: і суд, і ДБР, і швидку підозру, і медіа? Ну, ні. Це ж очевидно було в рамках прямої координації з, як мінімум, частиною ОП.
Чи можу я розрізнити Галущенка та Офіс Президента? Ні, не можу. Галущенко є своєрідним елементом цієї структури, що відповідає за численні чутливі питання. Тож, яка тут різниця?!
Євген Кузьменко, "Цензор.НЕТ"
Зображення Кудрицького: джерело - Суспільне.
