Маніпуляції Росії щодо родичів затриманих: як українські активісти борються з гібридним протистоянням.

У рамках триваючої гібридної війни, яку Росія веде проти України, маніпуляції з родичами військових та цивільних, які потрапили в полон, стали важливим інструментом дестабілізації українського суспільства. Ці практики виходять за межі фізичного утримання, адже включають психологічний тиск на сім'ї полонених, з метою спровокувати протести та поширити дезінформацію. Українські активісти і неурядові організації, такі як Центр прав людини ZMINA, активно працюють над протидією цим загрозам, створюючи стратегії, спрямовані на підвищення психологічної стійкості суспільства.
Маніпуляції Росії з родичами військовополонених: як українські активісти борються проти гібридної агресії.
Згідно з даними Amnesty International, тисячі українських громадян наразі утримуються в полоні в Росії та на окупованих територіях, де вони піддаються тортурам, тривалому ізольованому утриманню та змушенню до зізнань, що кваліфікується як воєнні злочини.
Російські спецслужби систематично застосовують тактики психологічного тиску на родичів українських полонених, намагаючись перетворити їх на інструмент гібридної війни. За даними розслідування NV, опублікованого 8 вересня 2025 року, Росія примушує сім'ї полонених до участі в пропагандистських кампаніях, погрожуючи виключенням їхніх рідних з обмінів полоненими. Це включає примус до поширення дезінформації, де родичі змушені записувати відео чи робити заяви, що дискредитують український уряд.
Наприклад, українська розвідка виявила секретні російські документи, які містять детальні вказівки щодо роботи з родинами полонених. Це робиться для формування атмосфери недовіри до державних органів. У звіті Amnesty International, опублікованому 4 березня 2025 року, відзначається, що українські полонені зазнають катувань та примусового зникнення, що ще більше ускладнює становище їхніх близьких. "Російська влада піддає українських військовополонених та цивільних заручників жорстокому поводженню, включаючи тортури, тривале ізольоване утримання та примусове зникнення, що є воєнними злочинами та злочинами проти людяності."
Ці маніпуляції зазвичай реалізуються через соціальні мережі або телефонні розмови, коли невідомі особи, що представляються російськими чиновниками, вимагають від родичів виконання певних дій. Як зазначає речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко, такі дії мають на меті "посіяти недовіру, розбрат та перевантажити державні структури дезінформацією".
Досліджуючи інформацію від ОБСЄ, яка посилається на звіт ZMINA, стає очевидно, що Росія проводить показові судові процеси над українськими військовими, під час яких їх примушують до неправдивих свідчень. Ці свідчення потім використовуються для психологічного тиску на їхні родини. У звіті Державного департаменту США щодо прав людини в Україні зазначено, що умови утримання у російських в'язницях залишаються катастрофічними, з фізичними знущаннями і відсутністю медичних послуг, що негативно впливає на психоемоційний стан як полонених, так і їх близьких. Ці методи не є новими: ще у 2023 році Politico інформувало, що після тривалого мовчання родини несподівано отримували дзвінки від своїх рідних, які закликали до протестів проти українського уряду, стверджуючи, що "Київ не має наміру нас повернути". Така стратегія дозволяє Росії посилювати внутрішні розбіжності, використовуючи емоційний стан родичів як інструмент.
Історії реальних родин ілюструють глибину проблеми. Візьмімо випадок Мар'яни Чечелюк, 24-річної українки з Маріуполя, яка провела понад 2 роки в російському полоні. Після повномасштабного вторгнення вона разом з сестрою Аліною переховувалася в бункерах "Азовсталі". 1 травня 2022 року під час евакуації через гуманітарний коридор росіяни відокремили Мар'яну від сестри, змусивши пройти фільтрацію, де перевіряли татуювання та телефони. Аліна згадує: "Вони світили лампою в обличчя. Погрожували відправити мене до дитбудинку та вбити батьків, якщо я не розповім про зв'язки Мар'яни з ЗСУ." Сім'я зверталася до різних організацій понад 2 роки, щоб повернути Мар'яну, що підкреслює психологічний тиск на родичів.
Щоб примусити полонених до співпраці, їх тримають в надзвичайно жорстоких умовах. Політв'язень Денис Петренов, звертаючись до світової спільноти з приводу нелюдських умов утримання українців у російських в'язницях, зазначає, що "якість їжі та води є вкрай низькою; багатьом ув'язненим бракує нижньої білизни та постільних комплектів. Практично всі не мають доступу до засобів особистої гігієни та захисту від комах, і вони стикаються з браком основних медикаментів."
Ще одна історія стосується сімей з Херсонщини, де, за даними ZMINA, окупаційна влада використовує шантаж для підбурювання. Тетяна, донька незаконно ув'язненого окупантами цивільного бранця Олександра (імена змінено з міркувань безпеки), зіткнулася з шантажем російських спецслужб, які надсилали їй голосові повідомлення та відео з батьком, вимагаючи співпраці в обмін на його звільнення. Жінка повідомила про тиск до СБУ, яка порадила їй вигадувати відмовки, щоб уникнути виконання вимог ворога, зокрема надання інформації про військові об'єкти. "Я розуміла, чим це може для мене закінчитися", - згадує Тетяна, яка відмовилася співпрацювати, попри психологічний тиск і погрози припинити спілкування. Зрештою, коли росіяни зрозуміли, що шантаж не діє, вони видалили свій акаунт у Telegram, залишивши Тетяну в стані паніки, але з твердим рішенням чинити опір.
Українські НУО, зокрема ZMINA, створюють всебічні стратегії для боротьби з російськими маніпуляціями. ZMINA закликає родичів не піддаватися на шантаж і звертатися до офіційних органів, таких як Координаційний штаб та Служба безпеки України, для підтвердження інформації.
У звіті американського аналітичного центру RAND про український опір російській дезінформації зазначається, що українська неурядова організація StratCom України активно протидіє пропаганді, висвітлюючи умови утримання POW, щоб запобігти здачі в полон. ZMINA фокусується на освітніх кампаніях: "Не контактуйте з підозрілими особами, повідомляйте про спроби шантажу, використовуйте офіційні канали".
Інші неурядові організації, такі як Save Ukraine, активно займаються рятувальними операціями, зокрема евакуюючи родини з територій, що знаходяться під окупацією. У лютому 2024 року вони змогли врятувати три родини з чотирма дітьми, які були змушені відмовитися від російських паспортів через небезпеку обстрілів і тиску. У своїй діяльності ці організації також пропонують психологічну підтримку, організовуючи семінари з резилієнсу, на яких родичі навчаються розпізнавати маніпуляції.
У 2021 році в Україні був заснований Центр боротьби з дезінформацією, який координує комунікаційні зусилля. Згідно з доповіддю незалежного аналітичного центру CIGI, активне використання соціальних мереж президентом Зеленським сприяло протистоянню російським наративам. Ці ініціативи зміцнюють соціальну стійкість, перетворюючи вразливості на переваги.
Приділення уваги психологічній стійкості є ключовим у боротьбі зі гібридною війною. Як свідчать дані ZMINA, маніпулятивні дії намагаються підривати довіру суспільства, однак активісти успішно реагують на це шляхом освіти та підтримки родин. Дослідження RAND показує, що заходи проти пропаганди призвели до зменшення впливу російських наративів на 47%. ZMINA наголошує на важливості сприйняття людей з окупованих територій як цінного ресурсу, а не як загрози, що сприяє зміцненню єдності.