"Ми створюємо системи, що не можуть дозволити собі зупинку," -- зазначив керівник ДП "ІНФОТЕХ".

Унікальне інтерв'ю з генеральним директором ДП "ІНФОТЕХ" Максимом Хімченком для інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна".

Реєстраційні системи для зброї, транспортних засобів, осіб, які зникли безвісти, а також електронні сервіси для водіїв стали невід'ємною частиною державної інфраструктури. Сьогодні це не лише цифрові рішення, а важливі елементи, що забезпечують функціонування сучасного суспільства.

Ці рішення реалізує команда ДП "ІНФОТЕХ" — оператор і розробник цифрових систем Міністерства внутрішніх справ, що відповідає за їх створення, функціонування та цілодобову підтримку.

Директор підприємства Максим Хімченко поділився інформацією про те, як функціонує ця система в умовах війни та що насправді означає "цифровізація" для мільйонів людей.

Розкажіть, будь ласка, хто і яким чином встановлює, які IT-інновації є необхідними для українців в умовах війни?

Сьогодні термін "IT-інновації" змінив свій акцент з "комфорту" на "необхідність для життя". Якщо раніше цифровізація асоціювалася із зручністю, то тепер вона стала питанням термінового реагування, прозорості у веденні обліку та захисту інформації.

Міністерство внутрішніх справ здійснює координацію всіх процесів і формулює для нас чіткі стратегічні цілі. Як державне підприємство, ми маємо завдання забезпечити надійне технологічне рішення, яке трансформує державну політику в ефективний цифровий алгоритм.

Виявлення того, які саме елементи слід інтегрувати, відбувається на стику чотирьох основних напрямків.

Перший -- завдання від Міністерства та потреби фронту.

Війна накладає суворі вимоги. Реєстр осіб, що зникли безвісти в особливих обставинах, а також Єдиний реєстр зброї – це реакція на нагальні потреби країни, окреслені керівництвом Міністерства внутрішніх справ.

Другий -- трансформація процесів.

Ми невпинно прагнемо скоротити шлях, яким громадянин досягає державних послуг, роблячи його якомога зручнішим.

Третій аспект – це практичний досвід застосування сервісів та отримання зворотного зв'язку.

Ми аналізуємо, як користувачі взаємодіють із сервісами, визначаємо проблемні моменти та шукаємо можливості для полегшення процесів. Це не лише допомагає нам впроваджувати нові рішення, але й забезпечує їх зрозумілість та зручність у повсякденному застосуванні.

Хочу підкреслити, що всі інтеграції з реєстрами та банками здійснюються виключно відповідно до визначених технічних стандартів. Це не просто формальність для нас, а основа безпеки — правила, що регламентують, хто має доступ до даних і на яких підставах.

Саме завдяки цьому складні процедури стають доступними всього лише через кілька натискань на вашому телефоні.

Четвертий аспект — це стабільність національної держави та відмова від агресивного програмного забезпечення.

В умовах війни це вже не просто вибір, це питання безпеки. Ми систематично прагнемо до впровадження державних систем, які функціонують на основі власних або надійних рішень, що відповідають стандартам захисту інформації.

Застосування ненадійного або несертифікованого програмного забезпечення несе в собі суттєві загрози як для інформації, так і для стабільності функціонування систем. Отже, наше завдання полягає не лише в заміні таких рішень, а й у створенні надійної, масштабованої та зрозумілої альтернативи для користувачів.

Це довший і складніший шлях, ніж просто "взяти готове", але саме він формує цифрову стійкість держави.

Які, на вашу думку, сервіси були найскладнішими або викликали труднощі під час реалізації, але в підсумку стали найбільш популярними та успішними в практичному використанні? Чим ви можете похвалитися?

З великим задоволенням можу сказати, що горджуся усім, чого ми досягли. Ми маємо виклики, потреби і напрямок — активно рухаємося вперед і досягаємо своїх цілей.

Окремо варто згадати впровадження систем електронного документообігу в таких великих структурах, як Національна гвардія України та Національна поліція України. Це був серйозний виклик: масштаб організацій, тисячі користувачів, різні рівні доступів і процеси, які роками існували в паперовій логіці.

По суті, ми не просто впроваджували ІТ-рішення -- ми допомагали великим державним системам перейти на іншу модель роботи. І те, що ці рішення сьогодні працюють у силових структурах, -- це показник того, що навіть в умовах повномасштабної війни держава здатна впроваджувати складні цифрові трансформації і робити їх масштабно.

Однією з найскладніших та найвідповідальніших задач для нас стало повноцінне виконання функцій адміністратора Єдиного державного реєстру автомобілів.

Згідно з нормами, ДП "Інфотех" було призначено адміністратором реєстру ще наприкінці 2024 року. Проте фактичну реалізацію цих обов'язків ми розпочали лише з червня 2025 року. Цей тривалий перехідний етап не був наслідком затримок, а навпаки, викликаний потребою забезпечити максимально якісний, безпечний та контрольований процес передачі реєстру.

Ми свідомо обрали підхід, за якого ключовим етапом став комплексний аудит отриманої системи. Йдеться не лише про формальну передачу, а про глибоке занурення в усі аспекти функціонування реєстру: аналіз технічної та проєктної документації, оцінку існуючого програмного забезпечення, перевірку механізмів захисту інформації, а також детальне вивчення всіх чинних договорів, пов'язаних із програмно-апаратним комплексом.

Однак, найскладнішим і водночас надзвичайно важливим завданням, що постало перед нами і було чітко окреслене як пріоритет Міністерства внутрішніх справ України, став аудит користувачів Єдиного державного реєстру товарів та послуг.

Мова йде про комплексну інвентаризацію та перевірку всіх користувачів, які мають доступ до реєстру. Це стосується як внутрішніх користувачів — співробітників ГСЦ, РСЦ та ТСЦ, так і зовнішніх організацій та сервісів, які мають відповідні права доступу. Наша мета полягала не лише в документуванні існуючих доступів, але й в оцінці їхньої актуальності, обґрунтованості та відповідності сучасним стандартам кібербезпеки.

Саме цей процес вимагав найбільше часу, ресурсів і координації, але водночас заклав основу для подальшого стабільного, прозорого та безпечного функціонування реєстру.

Реєстр зброї достатньо довго запускався в законодавчому та технічнологічному плані. Як він працює зараз та яким є фідбек на його роботу?

Реєстр зброї є однією з систем, що постійно еволюціонує. Під час запуску Єдиного реєстру зброї (ЄРЗ) у 2023 році, ми заклали абсолютно новий підхід до його структури.

Нам довелося зіткнутися з колосальним обсягом розрізнених даних, які накопичувалися десятиліттями у різних форматах. Ми провели титанічну роботу: уніфікували ці дані та створили електронний класифікатор зброї боєприпасів та вибухових речовин (ЗБВР). Тепер кожна одиниця має чіткий цифровий профіль, що унеможливлює маніпуляції, характерні для старого "ручного" керування.

Але найголовніше — ми кардинально змінили підхід до взаємодії, створивши складну мережу кабінетів. Сьогодні ЄРЗ функціонує як єдина екосистема, в якій кожен учасник має свій захищений робочий простір. Архітектурне рішення з самого початку виключає будь-які "сіри зони" та несертифіковані зовнішні підключення. Це наш унікальний продукт, що забезпечує повну прозорість процесу передачі зброї від магазину до власника. Наша мета — надати громадянам сучасний сервіс, а державі — надійний контроль. Результати аудиту 2025 року лише підтвердили, що шлях до посилення регламентів і створення власної закритої екосистеми був єдиним правильним рішенням для забезпечення національної безпеки.

Щодо зворотного зв'язку. Міністерство внутрішніх справ підтримує прозорий діалог із представниками ринку — вони висловлюють свої запити та коментарі, а ми разом їх аналізуємо, формулюємо вимоги, розробляємо функціональні специфікації і переходить до технічної реалізації та впровадження.

Яка ступінь ефективності цифрових платформ у підтримці військових та ветеранів у задоволенні їхніх потреб?

Суть питання полягає не в терміні "цифрова допомога", а у можливості швидкого отримання підтримки без затримок і складних процедур. В рамках виконання завдання Міністерства ми створюємо цілу екосистему для надання допомоги. Основою цієї системи є Електронний кабінет постраждалого, що функціонує на базі нашого "Єдиного вікна", а також програма "МІА: Соціальний захист". Ефективність цього рішення підтверджується статистикою: з моменту запуску в травні 2024 року Електронний кабінет відвідали більше 17 тисяч людей, а майже 4 тисячі ветеранів вже успішно вирішили свої питання через безпосередню взаємодію з соціальними працівниками.

Головна інновація тут -- перехід від безособової бюрократії до прямого зв'язку. Ветерану не потрібно щоразу пояснювати свою історію -- система інтегрована з державними базами даних. У кабінеті відображаються контакти конкретного соціального працівника, який супроводжує людину. Це і є та сама людиноцентричність, про яку ми говоримо.

Мобільність є вирішальним чинником для забезпечення доступу. На кінець 2025 року ДП "ІНФОТЕХ" створило унікальний мобільний додаток, який вже отримав більше 42 тисяч завантажень. Цей застосунок надає можливість бійцям швидко авторизуватися, ознайомлюватися з подіями для громади та миттєво отримувати консультації від психологів чи інформацію від сервісних центрів.

Одним із ключових напрямків нашої діяльності стала співпраця з Міністерством оборони України. Ми створили спеціалізоване програмне забезпечення для обліку та контролю виплат одноразової грошової допомоги. Це надзвичайно важлива сфера, де кожна цифра має бути точною, а процес виплат — прозорим і захищеним від помилок. Наше технологічне рішення автоматизує цей процес, забезпечуючи своєчасну підтримку кожній родині захисника.

Для нас це проєкт, який постійно розвивається. У планах МВС -- розширення послуг до онлайн-запису в медичні центри та допомоги у працевлаштуванні. Ми не просто збираємо заявки, ми даємо Міністерству інструменти аналізу, щоб допомога була точною та вчасною. Це наш внесок у формування гідного захисту для тих, хто захищає нас.

Реєстр зниклих безвісти є ще більш чутливим у контексті інформації, що в ньому міститься. Нещодавно була введена можливість ідентифікації репатрійованих осіб за татуюваннями... Поділіться, будь ласка, про те, як здійснюється робота з цими даними.

Безумовно, проблема ідентифікації загиблих охоплює не лише необхідність створення зручного інструменту, але й стосується надзвичайно чутливих даних. Це також включає питання про можливість отримання такої інформації та доступ до неї.

Витончена праця слідчих, яка дозволяє заносити таку інформацію в базу даних, а також її накопичення та обробка, вимагає впровадження автоматизації. Ми в цілому автоматизуємо діяльність цілісних департаментів та управлінь у сфері впізнання. Крім того, ми забезпечуємо родичів загиблих інструментами для роботи з рештками, щоб вони мали змогу ідентифікувати своїх близьких.

Цей сервіс також потребує створення зручного інтерфейсу, щоб користувачі могли ефективно працювати з ним, оскільки дані мають обмежений доступ, зокрема за часом. Додатково, важливо запобігти повторній травматизації близьких, тому ми прагнемо максимально автоматизувати ці складні та чутливі процеси.

Чи залучені фахівці ДП "ІНФОТЕХ" у цифровій сфері до розслідування злочинів, скоєних військовими рф, та до ідентифікації агресорів?

ДП "ІНФОТЕХ" не бере безпосередньої участі у слідчих діях чи ідентифікації воєнних злочинців -- це виключна компетенція правоохоронних органів.

Ми виконуємо технологічну місію. Наша команда створює та підтримує в роботі цифрові рішення, що дозволяють слідчим успішно обробляти великі обсяги інформації, фіксувати важливі події та формувати надійну доказову базу.

За ініціативою Головного слідчого управління Національної поліції України, ми створили мобільний додаток "Слідчі протоколи", який автоматизує процес документування воєнних злочинів. Цей інструмент сприяє стандартизації збору інформації, зменшує ймовірність помилок, пов'язаних із людським фактором, та гарантує високу якість даних.

На рівні держави йдеться про обробку великих обсягів даних — вже зібрано десятки терабайтів доказових матеріалів, які вимагають організованого зберігання та аналізу.

Отже, наша роль полягає у розробці міцної цифрової інфраструктури, що сприяє правоохоронним органам у більш ефективній фіксації злочинів і, як наслідок, допомагає домагатися справедливої відповідальності для злочинців.

Цифрова безпека та її впровадження

Що можна сказати про стійкість цифрової інфраструктури МВС до кібератак в умовах війни? На чому базується захист?

Обговорюючи кібербезпеку в умовах війни, важливо дотримуватися обережності. Надмірна деталізація може стати підказкою для супротивника. Тому висловлюся коротко: цифрова інфраструктура Міністерства внутрішніх справ наразі функціонує в режимі безперервної готовності до відбиття кібератак.

Стійкість наших систем не ґрунтується на єдиному "диво-рішенні", а реалізується через комплексний підхід. Ми впроваджуємо всі визнані світові практики, включаючи багаторівневе резервування даних, розподілену інфраструктуру та безперервний моніторинг аномальних явищ. Проте найважливішим аспектом є наша здатність до адаптації. Ми не просто збудували систему захисту і залишилися на досягнутому – щодня ми оновлюємо наші протоколи, реагуючи на нові загрози. Наша безпека є динамічним процесом, що постійно вдосконалюється і перевіряється.

Щодо взаємодії з іншими державними органами: ДП "ІНФОТЕХ" не працює в ізоляції. Ми постійно обмінюємося досвідом та інформацією про загрози з кіберпідрозділами Нацполіції, Держспецзв'язку та іншими профільними структурами. Кіберпростір під час війни -- це спільний фронт.

Чи доцільний перехід до єдиної цифрової інфраструктури держави?

Це питання викликає активні дебати і має два протилежні погляди. З одного боку, уніфікація стандартів і централізація ресурсів забезпечують значну економію та пришвидшують розвиток. Однак з іншого боку, в умовах війни децентралізація ключових елементів може стати гарантією загальної стійкості системи.

На мою думку, оптимальним рішенням є не створення "однієї великої бази даних", а формування єдиної екосистеми для взаємодії. Держава повинна прагнути до спільних стандартів безпеки та протоколів обміну інформацією, де кожне відомство відповідатиме за свою частину, але всі вони комунікуватимуть "однією цифровою мовою". Саме таку архітектуру ми реалізуємо у наших рішеннях для Міністерства внутрішніх справ: ми розробляємо автономні, захищені модулі, які можуть ефективно і безпечно взаємодіяти з усією системою державного управління в разі необхідності.

Права людини та глобальний досвід

Де знаходиться межа між успішною обробкою великих обсягів чутливих даних і охороною прав людини, приватності та інформаційної безпеки?

Якщо висловлюватися простими словами, для нас тут не існує жодних сумнівів — результативна робота з інформацією неможлива без дотримання прав людини та приватності. Кожне наше рішення формується з урахуванням принципів безпеки, регулювання доступу, ведення журналів та контролю за використанням даних. Це не просто додатковий елемент — це основа, на якій будується вся система.

Ми також розвиваємо власні інструменти та програмне забезпечення, що дозволяє стандартизувати підходи до роботи з даними і забезпечити єдині правила для всіх користувачів систем. Ми працюємо з чутливою інформацією, тому ключове -- не просто її обробка, а контрольоване середовище, де кожна дія з даними є відслідковуваною і обґрунтованою. Це дозволяє забезпечити баланс між потребами слідства і дотриманням прав людини та приватності.

Як сьогодні виглядає міжнародна співпраця: чи потребують українські IT-компанії підтримки іноземних експертів, чи, можливо, світ все більше цікавиться нашими інноваціями?

Сьогодні міжнародна співпраця постає як двосторонній процес: ми отримуємо досвід та стандарти з інших країн, але водночас спостерігаємо зростаючий інтерес до українських розробок і практик.

Щодо міжнародної складової -- ми взаємодіємо з партнерами, зокрема DT4UA, Радою Європи, ОБСЄ, Консультативною місією Європейського Союзу (КМЕС) та іншими організаціями, у межах реалізації окремих проєктів. Це не про постійну залежність, а про партнерство там, де це підсилює результат: обмін практиками, узгодження підходів до кіберзахисту, управління даними та відповідність європейським стандартам.

Водночас, нинішня ситуація вже не виглядає як "ми намагаємося наздогнати". Україна, особливо в умовах війни, розробляє унікальні цифрові рішення, які в багатьох країнах навіть не виникали як необхідність. Сьогодні ми спостерігаємо зростаючий інтерес до нашого досвіду — саме в аспекті практичного застосування, а не теоретичних знань.

Якщо говорити про аналоги, то в європейських країнах є окремі системи для роботи з даними правоохоронних органів, управління доказами або взаємодії між реєстрами. Але особливість українського підходу -- це швидкість інтеграції, масштаб і здатність об'єднувати різні процеси в єдину цифрову екосистему, сучасні рішення.

Тому сьогодні це вже двосторонній процес: ми переймаємо стандарти і водночас формуємо власний досвід, який стає цікавим для міжнародної спільноти.

Отже, які основні пріоритети МВС встановлює для вас у воєнний час?

Для міністерства найголовнішими аспектами є стабільність, надійність та безпека даних. Другорядним пріоритетом є забезпечення доступу до цих даних цілодобово. Третім важливим чинником є оперативність запуску різних сервісів. В умовах війни необхідно швидко реагувати на виклики, що ставить підвищені вимоги до архітектури систем. Виникають критичні робочі сценарії, і наші системи повинні бути здатні витримувати високі навантаження.

Як ви змагаєтеся за таланти з приватним IT-сектором? Проекти, що ви реалізуєте, потребують високого рівня кваліфікації та, безумовно, значних зусиль. Які методи ви використовуєте, щоб залучити найкращих спеціалістів до своєї команди, і як забезпечуєте їхнє збереження?

Якщо бути відвертими, ми не конкуруємо з приватним ІТ-сектором на однакових засадах — наш підхід і цінності для спеціалістів відрізняються.

Перш за все, основною характеристикою є обсяг і важливість поставлених завдань. Наша діяльність як державної ІТ-компанії полягає в забезпеченні життєво важливої цифрової інфраструктури, що накладає на нас особливу відповідальність та вплив на суспільство.

По-друге, перед нами стоять складні інженерні завдання: високі навантаження, інтеграція численних систем, обробка чутливих даних, а також вимоги до безпеки та надійності. Ці виклики сприяють розвитку потужної експертизи.

Третє – це колектив. У нас виникло професійне середовище, де співробітники виконують свої обов'язки з великою відповідальністю та усвідомленням значущості поставлених завдань.

Ми не намагаємося романтизувати наше становище — як у будь-якій великій організації, ми маємо свої області для вдосконалення. Проте, основою, що об'єднує нашу команду, є робоча культура та орієнтація на досягнення результатів. Я б описав це як стійкий робочий настрій: без зайвого піднесення, але з ясним усвідомленням нашої мети.