Після встановлення миру мільйони українців у Європейському Союзі можуть опинитися під загрозою втрати свого захисного статусу.
Українські переселенці | B. Gerdžiūno/LRT фото.
Мільйони українських біженців ризикують втратити свій правовий статус у країнах Європейського Союзу після завершення бойових дій в Україні. В даний час країни ЄС не мають чіткої стратегії щодо тимчасового захисту для тих, хто втікає від війни, після встановлення миру. Про це повідомляє "Європейська правда", посилаючись на інформацію з Euractiv. З початку масштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року країни ЄС надали притулок майже 4,3 мільйона українців. Їхнє перебування в Євросоюзі регулюється Директивою про тимчасовий захист (TPD), яка надає право на проживання, роботу та доступ до послуг українцям, більшість з яких оселилися в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Проте, видання зауважує, що статус захисту може бути скасований з моментом встановлення миру в Україні.
Більше того, сценарій може змінитися за одну ніч - і приймаючі країни будуть змушені вирішувати, чи згортати захист, чи наполягати на інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому. Останні опитування сигналізують, що кількість біженців, які планують повернутися до України, зменшується. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR) показують падіння з 77% у 2023 році до 65% у 2024 році. Частка тих, хто не визначився, зросла до 24% у 2024 році з 18%, а кількість тих, хто не має надії на повернення, більш ніж подвоїлася - до 11% з 5%.
У минулому році уряди країн Європейського Союзу вирішили продовжити дію тимчасового захисту до березня 2026 року, що перевищує первісні умови директиви, яка передбачала дворічний період захисту з можливістю однорічного продовження. Кожне подальше продовження відбувається щорічно. "Можливі подальші продовження знову", - зауважила Ясмін Слут'єс, заступниця директора Європейського інституту міграційної політики. Проте, незважаючи на те, що директива забезпечує оперативний захист, її тимчасовий характер створює труднощі для українців. "Якщо у вас всього лише однорічний правовий статус, укладення довгострокової угоди на оренду стає досить складним", - зазначила Слут'єс. "Роботодавці не так охоче готові пропонувати вам контракт".
Рівень захисту може суттєво різнитися в залежності від країни. Кожна держава-член ЄС має свою власну інтерпретацію директиви, що призводить до різного ставлення до українців в залежності від їх місця проживання. Європейська комісія повідомила, що почала вивчати подальші кроки, включаючи можливість продовження або завершення тимчасового захисту, надання допомоги у отриманні національного статусу для зайнятості, навчання або возз'єднання сімей, а також підтримку тих, хто ухвалив рішення повернутися в Україну.
Чеський міністр внутрішніх справ Віт Ракушан підтвердив, що Чехія активно співпрацює з Німеччиною та Європейською комісією для вироблення спільної стратегії під час головування Польщі в Євросоюзі. "Однак конкретні умови ще потребують обговорення," - зазначив він. Як повідомляє Euractiv, Рада ЄС має намір розглянути це питання на майбутньому засіданні міністрів внутрішніх справ у червні. Речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала підкреслила, що будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту має бути погоджене всіма країнами-членами ЄС. Вона також зазначила, що очікується, що ЄС досягне єдиної позиції в першій половині цього року.
Деякі держави не чекають на рішення з Брюсселя і активно вживають заходів для надання "більш тривалого статусу". Польща незабаром має намір запропонувати українцям, які отримали безперервний тимчасовий захист протягом принаймні року, 3-річний національний статус тимчасового проживання. У Чехії ж планується ввести новий спеціальний 5-річний дозвіл на проживання для українців, які перебувають у країні більше двох років та мають роботу, з обов'язковим навчанням для їхніх дітей. Проте навіть Прага, одна з найбільших країн-господарів, чітко зазначила, що нові тимчасові дозволи на проживання не видаватимуться "після закінчення війни", як зазначив міністр внутрішніх справ на платформі X.
Інші столиці активно працюють над власними стратегіями. Австрія, Італія, Естонія та Латвія ухвалюють довгострокові рішення, що варіюються за рівнем захисту. Міністерство внутрішніх справ Німеччини повідомило, що вже підготувало кілька варіантів дій, але остаточне рішення щодо того, які пропозиції будуть представлені, залежить від наступного уряду. При цьому підкреслюється важливість узгодженого підходу на європейському рівні. Міністерство внутрішніх справ Словаччини також підтвердило, що питання подальших дій щодо переміщених осіб після завершення російського вторгнення "в даний момент обговорюється між державами-членами, в тому числі Словаччиною, а також на рівні Європейського Союзу".
У той же час у Литві Міністерство внутрішніх справ займається питанням продовження дозволів на проживання українським біженцям.
Як повідомлялося на порталі LRT.lt 26 лютого, Комітет з прав людини Сейму Литви висунув пропозицію Міністерству внутрішніх справ продовжити термін дії дозволу на проживання для всіх українців, які мають статус тимчасового захисту, до 4 березня 2026 року, без необхідності надання дійсного паспорта. Заступниця міністра внутрішніх справ Алісія Щербайте зазначила, що хоча Департамент міграції розглядає кожен випадок окремо, це не вирішує загальної проблеми, оскільки вже зафіксовано 31 таке звернення.
Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, відповідаючи на питання журналістів на брифінгу 7 квітня у Брюсселі, заявив, що Європейська комісія наразі не прийняла чіткого рішення про продовження статусу тимчасового захисту для українців після березня 2026 року, але розмірковує про можливість надання їм інших статусів для продовження перебування на території Євросоюзу. "Минулого року ми продовжили термін дії тимчасового захисту до березня 2026 року (тимчасовий захист для українців діє до 6 березня 2026 року - ред.). Це продовження дає передбачуваність і правову визначеність як для українців, так і для держав-членів. Тепер нам треба буде розглянути разом з Україною можливі варіанти і кроки на майбутнє. Ми будемо співпрацювати з українською владою та владою країн-членів ЄС у їхньому виборі", - наголосив Ламмерт. "Ми розглядаємо різні варіанти, в тому числі продовження чи не продовження тимчасового захисту, залежно від розвитку подій - переходу до (інших) національних статусів через роботу, навчання або сімейні обставини, а також підтримку тих, хто повертається додому в Україну", - додав він.
Представник Європейської Комісії підкреслив, що "необхідно досягти спільного рішення на рівні Європи, яке забезпечить стабільність, передбачуваність і більш збалансований вплив на держави-члени ЄС". "Європейський Союз залишається вірним своїм зобов'язанням підтримувати тих, хто рятується від незаконної агресії Росії в Україні... Завдяки активації Директиви про тимчасовий захист, більше ніж 4,5 мільйонів українців отримали можливість знайти безпечне місце, притулок та нові можливості в країнах ЄС", - зазначив Маркус Ламмерт.
Станом на 31 січня 2025 року статус тимчасового захисту в Європейському Союзі мали майже 4,3 мільйона людей, які втекли з України внаслідок повномасштабної російської агресії. Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для українців до березня 2026 року.
