Юридичний портал

Міністерство оборони: протягом дев'яти днів листопада Російська Федерація здійснила напади на шість укріплених об'єктів в...

Російська Федерація залишається учасником Женевських конвенцій і має зобов'язання дотримуватися їхніх положень, незважаючи на скасування декларації про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Тим часом, збройні сили РФ продовжують завдавати ударів по цивільних особах та захищеним об'єктам в Україні.

Про це повідомляє Міноборони України.

Одним із найбільш значних нападів виявилася атака на село Комишуваха, що в Запорізькій області, 2 листопада 2026 року. Російські військові скинули бомби на місце розподілу гуманітарної допомоги, яке було організоване в приміщенні колишньої гімназії "Джерело", а після цього здійснили удар по укриттю, де перебували люди.

За інформацією правоохоронців на 12 листопада, з-під уламків вдалося витягти тіла щонайменше 57 жертв, особи 48 з яких вже ідентифіковані. Пошукові операції продовжуються. Серед загиблих є двоє рятувальників ДСНС та четверо співробітників поліції.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомила, що час і місце надання гуманітарної допомоги були анонсовані заздалегідь. За висновками місії, цей удар, ймовірно, суперечить основним принципам міжнародного гуманітарного права.

Женевські конвенції, що регулюють захист осіб, постраждалих унаслідок війни, були прийняті 12 серпня 1949 року. Ці документи забезпечують охорону цивільного населення, а також поранених, хворих і військовополонених. Додаткові протоколи, ухвалені в 1977 році, деталізують норми захисту для цивільних осіб, а також для об'єктів і організацій, що займаються цивільною обороною.

СРСР підписав конвенції 12 грудня 1949 року, а ратифікував 10 травня 1954-го. Додатковий протокол I підписав 12 грудня 1977 року та ратифікував 29 вересня 1989-го.

Росія сприймає себе як правонаступницю СРСР і залишається учасником низки міжнародних угод. У 2019 році вона скасувала декларацію, яка визнавала роботу Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Проте це не свідчить про вихід з Женевських конвенцій або Додаткового протоколу I. У Міністерстві закордонних справ РФ також підкреслювали, що скасування декларації не має жодного впливу на участь країни в протоколі.

Серед зобов'язань Росії - поважати конвенції та забезпечувати їх дотримання, допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних, а також розшукувати й притягати до відповідальності осіб, які вчинили злочини.

Принципи міжнародного гуманітарного права застосовуються в умовах міжнародного збройного конфлікту, незалежно від того, яким чином одна зі сторін його характеризує. Таким чином, вживання Росією терміна "спеціальна воєнна операція" не має жодного впливу на її юридичні зобов'язання.

Міністерство оборони наводить шість випадків російських атак, що мали місце з 2 по 10 листопада, які, на думку відомства, суперечать стандартам міжнародного гуманітарного права.

Комишуваха, 8 листопада. Під час розбору завалів після атаки на пункт видачі гуманітарної допомоги російські безпілотники тричі вдарили по місцю робіт. Двоє рятувальників дістали поранення, пожежно-рятувальна машина зазнала пошкоджень. Додатковий протокол I передбачає захист персоналу та організацій цивільної оборони.

Харків, 3 листопада. Авіаційна бомба вразила перехід між будівлями міської лікарні. У кардіологічному відділенні на момент удару перебувало 236 пацієнтів та 31 медичний працівник. Згідно з інформацією Офісу генерального прокурора, 73 особи отримали травми, а 226 пацієнтів були евакуйовані. Цивільні лікарні мають спеціальний захист відповідно до IV Женевської конвенції.

Дев'ять регіонів, 3 листопада. Збройні сили Росії здійснили атаки за допомогою 289 ударних безпілотників, 17 балістичних ракет та 59 крилатих ракет. Основними мішенями були об'єкти електрогенерації та підстанції. У Дніпрі також зазнали пошкоджень хоспіс, лікарня та амбулаторія. За інформацією ДСНС, двоє людей загинули, а ще 20 отримали поранення.

Київ та його околиці, 7 листопада. Російські сили здійснили напад на регіон, випустивши 36 ракет і 172 безпілотники. Цілью атак стали підстанції, які з'єднують Рівненську та Хмельницьку атомні електростанції з Києвом. В результаті обстрілів було пошкоджено п'ятиповерховий житловий будинок та об'єкт на території дитячого садка. У столиці постраждали щонайменше п’ятеро людей, серед яких—14-річна дитина. На Київщині внаслідок атаки загинув один чоловік.

Кропивницький, 10 листопада. Внаслідок російського обстрілу постраждав магазин однієї з роздрібних мереж. Згідно з інформацією від ДСНС, дві особи отримали травми.

Міністерство оборони підкреслює, що Додатковий протокол I забороняє атаки на мирних жителів та цивільні інфраструктури, а також зобов'язує сторони конфлікту вживати всіх необхідних заходів для забезпечення безпеки цивільного населення під час військових дій.

Згідно з інформацією Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, з 24 лютого 2022 року по 30 вересня 2026 року зафіксовано 73 451 випадок жертв серед цивільних осіб. Серед них 17 605 осіб загинули, а 55 846 отримали поранення. Представники місії підкреслюють, що реальна кількість постраждалих є значно більшою.

В період з січня по вересень 2026 року загинуло 2570 цивільних осіб, а 15 211 людей отримали поранення. Це відзначає зростання на 59% у порівнянні з тим же періодом 2025 року. Кількість загиблих за дев'ять місяців 2026 року вже перевищила загальний показник за весь 2025 рік, де було зафіксовано 2549 жертв.

Окремі міжнародні організації також фіксують атаки на захищені категорії та об'єкти:

* У сфері медицини зафіксовано понад 3400 атак, які були підтверджені Всесвітньою організацією охорони здоров'я станом на 3 листопада 2026 року.

* освіта -- 4706 закладів постраждали від обстрілів, 428 із них зруйновано повністю, за даними Міністерства освіти і науки;

* енергетика -- щонайменше 423 атаки на електроенергетику та 74 на теплопостачання з жовтня 2025-го до березня 2026 року, за даними ООН;

* рятувальники -- 130 загиблих працівників ДСНС від початку повномасштабного вторгнення станом на 17 вересня 2026 року;

* Згідно з інформацією INSO на 24 лютого 2026 року, з 2022 року загинуло 35 гуманітарних працівників, а 127 отримали поранення.

Ці відомості збираються різними організаціями в різні часові проміжки, тому їх не можна підсумовувати.

Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні у доповіді, представленій Генеральній асамблеї 26 жовтня 2026 року, дійшла висновку, що атаки на енергетичну інфраструктуру України є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.

В той же час не існує офіційного реєстру порушень Женевських конвенцій, оскільки лише суди мають право юридично визначати такі випадки.

Читайте також