Мирний план для України "завис у повітрі". Які події відбулися на саміті G20?
Ніхто не знає, що робити з війнами
Саміт G20 у Ріо-де-Жанейро завершився більш-менш позитивно, адже щодо низки важливих питань було досягнуто зафіксованого в декларації консенсусу. Бразилії, яка приймала саміт, вдалося це зробити завдяки кроку, що спричинив помітне роздратування країн Заходу. Бразилія, ймовірно, з подачі Китаю, заморозила обговорення мирних планів стосовно російсько-української та близькосхідної воєн. Тобто заморожування війни наразі звелося до заморожування розмов про це заморожування.
Складна комбінація очікувань мирного плану від Дональда Трампа та ракет, наданих Джо Байденом, які вперше були застосовані Україною проти російських арсеналів, залишилася поза увагою рішень, ухвалених на саміті G20. Також не була обговорена нова ядерна доктрина Росії, підписана Володимиром Путіним, який не зміг бути присутнім на саміті через дійсний ордер на арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом.
"Велика двадцятка" зробила значні кроки в реалізації низки важливих ініціатив для глобального спільноти. У декларації саміту оголошено про створення Глобального альянсу проти голоду та бідності за ініціативи Бразилії. Це рішення отримало підтримку від понад 80 країн та провідних гуманітарних організацій. На знаменитому пляжі Копакабана в Ріо-де-Жанейро відбувся символічний захід, де презентували цю ініціативу з порожніми тарілками, що відображали страждання мільйонів людей у світі, які потерпають від голоду. Глобальний альянс планує впроваджувати різноманітні механізми для боротьби з голодом, такі як грошові виплати, програми харчування в школах та можливості доступу до мікрокредитів.
Також у декларацію включено ініційоване Бразилією колективне зобов'язання працювати над запровадженням 2% податку на статки надбагатих жителів світу. Шанси здавалися мінімальними через опір президента Аргентини Хав'єра Мілея, котрий як людина правих поглядів вважає такі й подібні ініціативи наступом соціалізму. В цьому питанні, за відсутності поглибленої дискусії щодо війн в Україні й на Близькому Сході, тінь Дональда Трампа проявилася на саміті якнайсильніше. Згідно з поширеною думкою, Мілей на саміті представляв систему економічних поглядів, які асоціюються з Трампом.
У контексті боротьби зі змінами клімату Бразилія активно працює над наповненням змістом рамкової кліматичної конвенції ООН COP29. Декларація G20 оновила зобов'язання щодо досягнення нульових викидів до середини століття, а також значно збільшила частку відновлювальних джерел енергії та підвищила глобальну енергоефективність до 2030 року, хоча конкретні цифри не були надані. Також було підтверджено наміри G20 зменшити деградацію земель на 50% до 2040 року. Для уточнення фінансових зобов'язань у сфері боротьби зі зміною клімату, на саміті була створена Глобальна робоча група.
Кроку вперед у питаннях зеленого переходу не було, так само, як не було його на недавньому саміті COP29 в Азербайджані. Боротьба зі змінами клімату -- друга після податків на надбагатих тема, де тінь Дональда Трампа з його "бури, крихітко, бури" (популярна американська формула необмеженого видобутку нафти) впливала на рішення.
У декларації G20 підтвердила прихильність до Порядку денного 2030 стосовно сталого розвитку. Тільки мала частина цілей сталого розвитку вважаються такими, що реалізуються належним чином. Попри застереження лідера Аргентини зроблено акцент на питаннях гендерної рівності. В цій проблемі він також виглядав посланцем Дональда Трампа.
Перезрілу проблему реформи ООН та її Ради безпеки було згадано як перспективу, начебто нагальну, але невизначену. Декларація містить зобов'язання G20 модифікувати Раду безпеки ООН "шляхом трансформаційної реформи, що узгоджує її з реаліями та вимогами XXI століття, роблячи її більш представницькою, інклюзивною, ефективною, дієвою, демократичною та підзвітною, а також прозорішою для всієї спільноти ООН". Жодного натяку на те, як і коли цей процес може розпочатися. Так само мляво просуваються наміри реформувати СОТ. Згідно з декларацією, Світова організація торгівлі важлива для "гарантування процвітання та створення сприятливого середовища для торгівлі та інвестицій для всіх". Рішення, як можна досягти такої інклюзивності, немає. Наразі в невизначені терміни заплановано покращити систему вирішення торговельних спорів.
У документі підкреслюється, що стабільний розвиток і процвітання можливі тільки в умовах миру, а сама G20 була створена для подолання фінансових та економічних викликів. Нині, як вказується в тексті, світ стикається з "комплексною кризою, де політичні та геополітичні напруження ставлять під загрозу здатність справлятися з такими питаннями, як стимулювання економічного зростання, зменшення бідності та боротьба зі змінами клімату".
Отже, питання війни не могло залишитися поза увагою саміту. У декларації було зазначено про гуманітарну кризу в Газі та загострення ситуації в Лівані, а також зроблено заклик до припинення вогню і забезпечення доступу до гуманітарної допомоги. "Двадцятка", уникнувши відкритої критики на адресу Ізраїлю, підтвердила свою колективну відданість вирішенню близькосхідних конфліктів на основі принципу двох держав для Ізраїлю та Палестини.
В контексті російсько-українського конфлікту, у декларації саміту в Ріо-де-Жанейро було вказано на гуманітарні страждання, проте без згадки про Російську Федерацію як їхній ініціатор. Як зазвичай у міжнародних документах, пропозиції щодо вирішення ситуації були коректними, але залишилися загальними та не підтриманими реальними діями. У декларації підкреслюється, що всі країни повинні уникати загроз або використання сили для здобуття територій, що порушують територіальну цілісність, суверенітет чи політичну незалежність будь-якої нації.
У декларації саміту акцентується увага на стрімкому прогресі штучного інтелекту (ШІ) з урахуванням його потенційного впливу на глобальну цифрову економіку. Проте впровадження та розвиток ШІ повинні супроводжуватися дотриманням прав людини, забезпеченням прозорості, відповідальністю, регуляцією, етичними нормами, конфіденційністю та управлінням даними. Це означає, що кожна країна має самостійно визначати, як реалізувати ці принципи та в якій мірі вони можуть впливати на еволюцію ШІ.
Окрім декларації, що стосувалася саміту, президенти США та Китаю, Джо Байден і Сі Цзіньпін, підтвердили важливість того, щоб рішення про застосування ядерної зброї залишалися виключно в руках людей, а не передавалися штучному інтелекту. Це можна розглядати як непряму реакцію на оновлення ядерної доктрини Росії, яка розширює підстави для можливого використання ядерної зброї. Схоже, що США та Китай більше занепокоєні впливом російської пропаганди на ядерну доктрину Росії, яка, на додачу, все більше відокремлюється від діпфейків, створених за допомогою ШІ.
Саміт став ареною, де Джо Байден попрощався зі світовою політичною сценою. У своїх виступах він акцентував увагу на питаннях глобальної безпеки та вирішення конфліктів, зокрема, зосередившись на війнах в Україні та на Близькому Сході. Президент знову підкреслив непохитну підтримку Сполученими Штатами українського суверенітету. Цього разу його слова набули особливого значення на фоні підтверджень від різних джерел та вибухів на одному з російських складів боєприпасів, що свідчили про дозвіл для України на використання американських далекобійних ракет. Проте, сам Байден не згадував про цей дозвіл у своїх публічних виступах, і прямого обговорення цього питання не відбулося.
На саміті найвищий представник Росії Сергій Лавров кілька разів підкреслив журналістам, що згідно з оновленою ядерною доктриною, Російська Федерація може вважати удари України, здійснені американською зброєю, підставою для застосування ядерної зброї. Хоча ймовірно йшлося про можливий ядерний удар по Україні, конкретні цілі в заявах Лаврова не були вказані. Президент Туреччини Реджеп Ердоган, який, можливо, прибув на саміт із пропозицією мирного плану, лише зауважив, що Росія негативно реагуватиме на українські атаки з використанням американської зброї, не згадуючи про свій план. У свою чергу, Китай на саміті заявив, що не постачає озброєння для конфлікту між Росією та Україною, прагнучи виглядати більш миролюбно в порівнянні зі США. Проте Сі Цзіньпін не згадував про присутність військ і зброї Північної Кореї в Росії, які навряд чи могли б опинитися там без відома Пекіна.
Сі Цзіньпін не виявив опору американському рішенню зняти надмірні обмеження на використання зброї в Україні, а також оптимістичним настроям західних союзників, за винятком, можливо, канцлера Німеччини. Китай вирішив відкласти свої мирні ініціативи до моменту, коли стане зрозумілою політика Дональда Трампа на посту президента США. Поки що нова американська стратегія проявилася переважно у протистоянні політичному соратнику Трампа Хав'єру Мілею в питаннях прогресивного оподаткування, екологічних цілей і гендерної рівності. У зв'язку з цим Китай зосередив свої зусилля на зміцненні двосторонніх стосунків з провідними державами, для яких нова американська політика на наступний рік залишається невизначеною. Сі Цзіньпін провів зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, прем'єр-міністром Австралії Ентоні Албанізі, а також з президентами Бразилії Луїсом Інасіу Лулою да Сілвою і Мексики Клаудією Шейнбаум.
Враховуючи нестабільність мирних ініціатив, президент Бразилії вже в перший день закінчив обговорення цього питання, як тільки був досягнутий мінімальний консенсус, що дозволив ухвалити спільну заяву.
Політичні курси провідних світових держав все ще підпорядковані впливу Сполучених Штатів. На даний момент ця залежність виявляється в обережності щодо ініціатив, поки Дональд Трамп не втілить свої наміри в реальні дії. Судячи з рішень, ухвалених на саміті G20 у Бразилії, навіть Китай очікує на цей момент, не говорячи вже про менш потужні країни.
У цьому колективному очікуванні дива від Дональда Трампа різноманітні мирні ініціативи залишилися в підвішеному стані. Як і раніше, ключовим чинником змін залишається розвиток подій на фронтах російсько-українського конфлікту.
