Міжнародні організації присвоїли Криму 2 бали зі 100 за рівнем свободи, повідомила правозахисниця.

Згідно з оцінками міжнародних організацій, Крим отримав лише 2 бали зі 100 за рівнем свободи, що є одним із найнижчих результатів у глобальному масштабі.

Про це заявила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час форуму "11 років війни. Точка відліку: Крим", передає кореспондент Укрінформу.

"Згідно з оцінкою міжнародних організацій, таких як Freedom House, Крим отримав лише 2 бали з 100. Це ставить його в один ряд з Еритреєю та Північною Кореєю", - зазначила вона.

Водночас правозахисниця підкреслила, що наразі в кримських в’язницях утримуються 105 осіб без пред’явлення жодних обвинувачень. Серед них є волонтери, журналісти, активісти та представники місцевого самоврядування, які опинилися в СІЗО-2 в Сімферополі і не мають можливості зв’язуватися з зовнішнім світом.

Одночасно, за її словами, 60 політичних в'язнів потребують медичного втручання, серед яких і літні люди, особи з інвалідністю, а також ті, хто страждає від серйозних хронічних хвороб.

На думку Печончик, з моменту початку широкомасштабної агресії Росії в Україні спостерігається значне збільшення кількості випадків, пов'язаних із "шпигунством" та "зрадою держави".

"За даними правозахисників, за 2023 та 2024 рік публічно було зафіксовано 74 повідомлення про затримання в Криму чергових "шпигунів", "диверсантів", "екстремістів" і т.д. За час повномасштабного вторгнення порушено 52 справи про шпигунство. Для порівняння: з 2014 року таких справ було лише 7. І це лише ті, що розглядаються в Криму, адже значну частину в'язнів вивозять до російських судів", - зауважила правозахисниця.

За словами Печончик, з 2022 року в Криму знову почали мати місце випадки насильницьких зникнень. Як зазначила вона, за три роки можна сказати, що ця практика стала звичною реальністю.

"Наразі відомо про щонайменше 14 жителів Криму, які зникли після початку широкомасштабного вторгнення, і їхня доля досі залишається невідомою. Встановлено, що до їх зникнення можуть бути причетні російські силові структури. Серед цих людей - 8 жінок," - повідомила вона.

Правозахисниця підкреслила, що в Криму спостерігається зростання масових репресій проти тих, хто виявляє навіть найменшу прихильність до України.

"У Криму громадян карають штрафами, арештують, звільняють з посад або змушують знімати покаянні відео лише за те, що вони слухають українську музику чи використовують жовто-сині кольори. За офіційними даними, зафіксовано щонайменше 1200-1300 таких інцидентів, і ця цифра продовжує зростати щодня", - зазначила вона.

При цьому правозахисниця зазначала, що попри все, спротив в окупованому Криму не зупинився.

"Незважаючи на це, ми бачимо, що 11 років окупації Криму спротив триває. Якби цього спротиву не було б, країна-окупант не була б змушена задіювати стільки методів, видів переслідування і весь свій маховик репресій. Тому для нас сьогодні важливо говорити про цих людей, особливо про тих, хто знаходиться в місцях позбавлення волі. Підтримувати їх, писати їм листи, зокрема в рамках акції "Листи до вільного Криму", - додала вона.