Міжнародний Червоний Хрест налічує всього 130 співробітників по всій Росії, тоді як в Україні їх кількість складає 800, згідно з інформацією Координаційного штабу.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста має в Росії всього 130 співробітників, тоді як в Україні їх чисельність становить 800.
Про це розповів в інтерв'ю Укрінформу керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко.
"В Україні існують представництва Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) у Києві, Дніпрі та Одесі, де загалом працює близько 800 співробітників. Також тут функціонують представники Національного Товариства Червоного Хреста. У нас діють п'ять таборів для військовополонених. Хоча Росія є значно більшою країною, там працюють лише близько 130 представників МКЧХ. Важливо зазначити, що на території Росії розташовано понад 180 пенітенціарних установ і колоній, де утримують українських громадян. Представники МКЧХ висловлюють занепокоєння через те, що їх не допускають у місця утримання. Складно зрозуміти, як 130 осіб можуть охопити 180 установ, коли для роботи в п'яти таборах в Україні задіяно майже 800 співробітників", - зазначив Охріменко.
За його словами, торік був звіт МКЧХ про кількість відвідувань військовополонених. Він включав як відвідування на території України, так і в місцях утримання в Росії. Ця цифра становила майже 3,5 тисячі відвідувань. З них 89% -- відвідування російських полонених у наших таборах.
На запитання, чому в Росії така мала кількість представників МКЧХ, Охріменко відповів: "Російська Федерація є донором МКЧХ. Якщо ви проведете маленьке дослідження, то дізнаєтеся, яку кількість коштів щороку платить Росія в загальний бюджет МКЧХ. У свою чергу співробітники МКЧХ фінансуються не країною, а центральним офісом, і саме він ставить питання щодо збільшення контингенту. І, якщо він його не ставить, то це говорить про певну позицію".
Представник Коордштабу вважає, що керівництво МКЧХ повинне вийти з ініціативою щодо збільшення свого контингенту, але цього не відбувається.
За словами Охріменка, коли в колонію, де утримують українських військовослужбовців, російська сторона допускала представників МКЧХ, там умови покращувалися моментально.
"Їх починають обслуговувати: годують, миють, надають медичну допомогу та забезпечують відповідним одягом. Навіть ремонти в камерах були проведені. У такі моменти ці заклади стають ідеальними прикладами. Проте, коли там перебуває близько двадцяти полонених військовослужбовців, а представники МКЧХ знову відправляються в цю «ідеальну» колонію, вони вимушені зауважити: «Вибачте, але ми тут вже були. Покажіть нам інші 180 місць утримання». У разі відмови необхідно використовувати всі можливості, які має МКЧХ", - підкреслив представник Координаційного штабу.
Він зазначив, що Міжнародний комітет червоного хреста не реалізує всі можливості, які надає його мандат. Зокрема, представники організації в Росії не заповнюють анкетні дані щодо полонених, а лише затверджують загальні списки, які отримують від російської сторони.
У листопаді 2024 року Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, повідомив, що Офіс омбудсмена має претензії до ряду організацій, серед яких знаходяться Міжнародний комітет Червоного Хреста, а також Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Напівмісяця.
Згідно з висловлюваннями українського омбудсмена, нейтральність Міжнародного комітету червоного хреста не повинна слугувати виправданням їхньої неефективності. Він підкреслює, що МКЧХ має дотримуватись об'єктивності, вказуючи на те, що Україна виконує свої зобов'язання щодо полонених, тоді як російська сторона цього не робить.