Мобілізація чоловіків старше 50 років: майор Істомін розкриває нюанси служби для військовозобов'язаних у віці.

У віці 50 років і старше більшість людей, звичайно, навряд чи здатні брати участь у бойових діях або виконувати завдання, що потребують значних фізичних зусиль, -- зазначає Роман Істомін. -- Тому їх зазвичай направляють до підрозділів забезпечення, військових навчальних закладів, територіальних центрів комплектування та інших тилових структур. Однак, як і молодші військовослужбовці, вони можуть укладати контракт без очікування мобілізації, обираючи для себе відповідну посаду і підрозділ, включаючи штурмові бригади.

-- А чи є серед 50-річних контрактників велика кількість?

Досить значна кількість. Принаймні, якщо мова йде про процес рекрутингу через ТЦК та СП. В даний час цим займаються також рекрутингові центри в командуваннях різних військових родів і сил ЗСУ, підрозділи рекрутингу бригад, а також центри набору української армії при ЦНАПах. Не можна забувати й про онлайн-сервіс Міністерства оборони. Однак, на жаль, у мене немає доступу до їхніх даних.

-- Щодо мобілізації чоловіків 50+, то їх побільшало чи поменшало у порівнянні з початком повномасштабного вторгнення?

Порівнювати сучасну мобілізацію з тією, що відбулася на початку російського вторгнення у 2022 році, не зовсім коректно – це абсолютно різні етапи. Проте, якщо звернути увагу на 2024 і 2025 роки, можна помітити, що загальна кількість мобілізованих чоловіків приблизно однакова і становить близько 50 осіб.

Цікаво, який відсоток мобілізованих осіб старшого віку не проходять медичну комісію для служби в армії?

Військово-лікарська комісія проходить для всіх! Якщо ви запитуєте, наскільки часто вона визнає чоловіків непридатними до служби, то це трапляється не набагато частіше, ніж із молодшими представниками чоловічої статі. Так, у цій віковій категорії дійсно можуть виникати певні проблеми зі здоров'ям, але вони зазвичай не настільки серйозні, щоб заважати виконанню військових обов'язків. Як правило, комісія надає висновок про придатність до служби в підрозділах забезпечення.

Серед представників старшого віку існує чимало тих, хто ухиляється від виконання обов'язків.

Я вважаю, що прагнення уникнути служби у захисті своєї країни від російських агресорів не пов'язане з віком. Це більше стосується виховання, усвідомлення своїх обов'язків перед тією землею, де людина виросла, а також розуміння, хто є ворогом і які наслідки можуть бути, якщо ми, не дай Боже, програємо цю війну. В українських збройних силах є чимало осіб старше 50 років, які добровільно стали на захист своєї Батьківщини. Часто вони борються пліч-о-пліч зі своїми нащадками. Отже, очевидно, що справа не у віці.

Поділіться, будь ласка, випадками, коли батьки служать поруч зі своїми синами.

Вони не є єдиними. Наприклад, варто згадати родини військовослужбовців ТЦК та СП, про які ми розповідали на нашій офіційній Facebook-сторінці.

У Хоролі несе службу 47-річний штаб-сержант В'ячеслав Сельвич, який проходить військову службу в ТЦК та СП. Раніше він був бойовим медиком у складі 77-ї бригади ДШВ, але після отримання поранення вирішив перейти до нашого підрозділу. Його син також служить у 46-й бригаді ДШВ. Хлопець вирушив на фронт добровільно на самому початку повномасштабного вторгнення Росії, в 22 роки, і незабаром став командиром взводу.

Син старшого сержанта Григорія Степаненка з Лохвиці, якому нині 56, командує відділенням в одній з механізованих бригад ЗСУ. 24 лютого 2022 року вони обоє прийшли до ТЦК й після мобілізації разом близько року служили в ньому. Згодом їх перевели у різні бойові бригади. Внаслідок численних контузій стан здоров'я батька погіршився, тому ВЛК визнала його придатним до служби у тилових частинах.

Ознайомтеся також з матеріалом: "Неможливо мобілізувати військовослужбовців ТЦК": майор Істомін ділиться особливостями функціонування органів військового управління.

Доброволець Анатолій Небоян з Миргорода став до війська у 48 років, у перший день повномасштабної війни, і з того часу не знімає "пікселя". У складі зведеної стрілецької роти ТЦК воював разом зі 110-ю бригадою, пізніше -- з 59-ю. Отримав чисельні контузії, обмороження пальців рук і ніг... Після лікування і реабілітації його перевели у Миргородський ТЦК та СП. Його син продовжує воювати.

У молодшого сержанта Віктора Дроздова з Великої Багачки на фронті служать двоє його синів. Наймолодший з них нещодавно повернувся з Польщі, де прожив останні два роки. Крім того, у Віктора на передовій також воюють двоє братів і двоє зятів. Сам він вирішив захищати свою Батьківщину у 50 років.

Пане Романе, які у вас думки стосовно зменшення віку для мобілізації?

-- Мобілізаційний вік визначено чинним законодавством України. Саме держава визначає, хто з її громадян потрібен у тилу, а кого потрібно мобілізувати до війська. ТЦК та СП лише виконують свої функції у межах чинного законодавства за допомогою інструментів, які надає їм держава.

-- По-вашому, чи дійде до мобілізації жінок?

На сьогоднішній день обов'язковій військовій службі підлягають виключно жінки, які мають медичну та фармацевтичну освіту. У мене є певні сумніви щодо того, чи дійсно це поповнення є тим, що необхідне Збройним Силам для зміни перебігу війни. Тому, перш ніж розглядати можливість мобілізації жінок, варто внести відповідні зміни до існуючих законодавчих актів України.

Незалежно від того, чи будуть ухвалені законодавчі акти щодо мобілізації жінок та зниження віку призову, ми й далі будемо виконувати ті завдання, які ставить перед нами держава.

-- У соцмережах доволі часто з'являються відео силової мобілізації. Хто, на вашу думку, стоїть за поширенням такого контенту?

Цю ситуацію створюють та розповсюджують громадяни нашої країни. Деякі з них уникають призову на військову службу, потім чинять опір під час затримання, а інші знімають це на відео та розповсюджують з маніпулятивними підписами. Я жодного разу не натрапляв на таке відео з правдивим коментарем. Наприклад, ось таке: "Ось Іван, який відмовився добровільно захищати свою країну, не з’явився до ТЦК для обов'язкової мобілізації. Тепер його затримує поліція, адже він порушник. Іван, як безвідповідальний громадянин, ще й чинить опір поліцейським під час виконання ними своїх обов'язків, намагаючись втекти. Поліція застосувала сльозогінний газ, щоб зупинити цей безлад, і затримала його. Молодці, поліцейські, продовжуйте в тому ж дусі!". А під відео ще з'являються коментарі: "Соромно бути таким, як Іван", "Не будь Іваном, не доводь до силового затримання, сам приходь до ТЦК! А ще краще – не чекай повістки, а підписуй контракт вже зараз". Але жодного справедливого підпису до таких відео я не бачив. Хоча це насправді правда!

Тим часом близько 20 відсотків України вже окуповано російською ордою. І ця площа, на жаль, постійно збільшується. І це ж не просто цифра -- це знищені українські міста й села, зруйновані людські долі, море страждань і горя, які несуть російські війська. Чи потрібно це зупинити? Однозначно так! А чи можна стримати орду без поповнення свого війська? Однозначно ні.

Так, мобілізація в цивілізованій країні не повинна б набувати таких форм. У цивілізованій країні чоловік мав би отримати повістку й прийти до ТЦК та СП у визначений термін з речами, пакетом медичних документів тощо. Спокійно мав би пройти ВЛК, отримати пару діб на збори й прибути на відправку до навчального центру.

Проте в нашій розвиненій країні чимало чоловіків уникають обов'язкової мобілізації та відмовляються від контрактної служби. Тому вдавання до примусових заходів стає необхідним заходом, до якого змушена вдаватися держава.

Яким чином проводиться розслідування фактичних випадків використання сили ТЦК?

Якщо правоохоронні органи виявляють неправомірні дії з боку військовослужбовців територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, вони проводять відповідні розслідування. Лише ці органи мають право оцінювати, чи є дії військових законними. Якщо звинувачення у "незаконній мобілізації" з'являються в соціальних мережах або надходять до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, це всього лише відображає особисту думку тієї людини щодо певної ситуації. До ухвалення рішення судом, який визначить, чи скоювали військовослужбовці ТЦК правопорушення, будь-які коментарі окремих осіб у соцмережах слід розглядати як їхню власну точку зору.

-- Які помилки громадяни найчастіше допускають при спілкуванні з військовослужбовцями ТЦК?

Вважаю, що цивільні особи часто не усвідомлюють або забувають про кілька важливих аспектів. По-перше, перед ними стоїть військовослужбовець Збройних Сил України. По-друге, він виконує свої службові обов'язки, дотримуючись наказів та вказівок. Найголовніше, що він не несе відповідальності за те, що на Україну напали російські війська, за те, що "депутати не воюють", чи за те, що "нехай спочатку діти багатих ідуть на фронт". Він не може бути винен у тому, що громадянин не оформив відстрочку, забув взяти документи, не отримав повістку поштою або не знав, що перебуває в розшуку, і в багатьох інших ситуаціях. Військовослужбовець ТЦК не відповідає за ці обставини!

Замість того щоб звинувачувати військового у чомусь, нехай громадянин ввічливо привітається. А якщо дуже цікаво -- поцікавиться, який бойовий шлях той пройшов. Я більш ніж упевнений: після почутого цей цивільний змінить свою заздалегідь підготовану негативну думку про воїна.

Раніше адвокатка Світлана Ярошенко в інтерв'ю "ФАКТАМ" розповіла про нетипові порушення прав військових та їхніх родин.