Молоде єврейство в Берліні та проблеми антисемітизму
Євреї в Берліні дедалі частіше зустрічаються з проявами антисемітизму, що змушує їх ставитися до повсякденного життя з більшою обережністю. Багато з них також висловлюють скептицизм щодо офіційних церемоній, присвячених пам'яті жертв Голокосту.
Тім Курочкін зазначає про себе, що він "не є релігійним", і вважає це, можливо, "привілеєм" у теперішніх умовах. Він не носить кіпу, традиційний єврейський головний убір, і не має зірки Давида. "По мені важко визначити, що я є євреєм", - говорить 21-річний молодий чоловік, який переїхав до Берліна з рідної Баварії незадовго до терористичної атаки ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.
Роз'яснюючи своє розуміння терміна "привілей", Тім ділиться історією про своїх релігійних друзів, які "стали жертвами фізичного насильства після того, як стало відомо, що вони є євреями".
Курочкін здобуває освіту в Університеті економіки та права, розташованому в Берліні, столиці Німеччини. Він активно залучений у різні єврейські організації, серед яких рух Hillel, що об'єднує єврейських студентів з усіх куточків світу, а також Єврейський студентський союз Німеччини (JSUD).
Уважність у щоденному житті євреїв Берліна
Як зізнається Курочкін, він "дуже обережно пересувається" вулицями Берліна і ділиться інформацією про своє єврейське походження лише з "декількома людьми". Проте він не може стверджувати, що "постійно живе в страху". Він намагається уникати деяких громадських заходів у місті, оскільки там часто можна побачити антисемітські плакати та почути провокаційні вигуки. "Ті, хто закликає до інтифади, фактично закликають до вбивства євреїв," - пояснює він.
Протягом багатьох років життя видимої частини єврейської громади в Берліні здебільшого перебувало під охороною поліції. Однак з осені 2023 року ситуація в столиці Німеччини значно ускладнилася. У грудні Паризька площа перед Бранденбурзькими воротами, де проходив ханукальний фестиваль вогнів за участю, зокрема, представників Бундестагу, перетворилася на справжню фортецю через запроваджені заходи безпеки. Ще кілька років тому перехожі могли спостерігати за цим святковим дійством з близької відстані, але тепер для забезпечення безпеки учасників було встановлено огорожу, організовано кілька етапів контролю на вході та розміщено поліцейських на дахах сусідніх будівель.
Ще однією видимою ознакою нових безпекових реалій стала нещодавня заміна огорожі перед єврейськими установами в різних районах міста. Замість тимчасових бар'єрів, які легко знімалися і не були розраховані на те, щоб стримати автомобіль, тут кілька тижнів тому встановили масивні стовпчики, вишикувані впритул один до одного.
До 7 жовтня 2023 року, коли радикальне палестинське угруповання ХАМАС (визнане терористичним в Ізраїлі, ЄС, США та ще низкою країн) здійснило напад на Ізраїль, внаслідок якого загинуло понад 1200 ізраїльтян, а близько 250 осіб було захоплено в заручники, єврейська громада в Німеччині користувалася захистом поліції. Однак, у світлі ескалації конфлікту в Секторі Гази, де, за даними місцевих медичних служб та організацій ООН, загинуло принаймні 70 тисяч палестинців, загрози для громади зросли, що змусило поліцію ще більше посилити заходи безпеки.
Хтось, як Тім Курочкін, розповідає про своє життя в Берліні, хтось воліє краще цього не робити. Є також молоді євреї, які кажуть, що особисто вони не відчували на собі проявів ненависті.
Пам'ять про Голокост: слоган "ніколи знову" явно не є достатнім.
День пам'яті жертв націонал-соціалізму, який відзначається в Німеччині 27 січня, Курочкін називає "істинним днем жалоби". Проте він вважає, що офіційні заходи, які проводяться в Німеччині для вшанування пам'яті про Голокост, є недостатніми. "Зазвичай це зводиться до стандартного посту в соціальних мережах, де люди або пишуть 'Ніколи знову', або діляться чорно-білим зображенням Аушвіцу", - скаржиться він.
На думку хлопця, цього явно недостатньо. "Вживайте реальних заходів проти антисемітизму! У деяких регіонах Німеччини ми спостерігаємо ситуацію, коли ультраправі партії займають друге місце в опитуваннях на федеральних виборах, а часом навіть лідирують. Ми бачимо, як зростає лівий екстремізм та антисемітизм, пов'язаний із ситуацією в Ізраїлі. Антисемітизм продовжує зростати", — зазначає Курочкін. Він вважає, що дії політиків у боротьбі з цим явищем є недостатніми, а так званий "брандмауер" проти правопопулістів (це термін, який у Німеччині вживають для опису відмови традиційних політичних партій співпрацювати або формувати коаліції з ультраправими) "продовжує руйнуватися" через дії "правоконсервативних сил". Його також турбує зростання популярності ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН).
Важко визначити точну чисельність єврейської спільноти в Берліні. Офіційні дані свідчать, що в єврейській громаді міста налічується приблизно 10 тисяч осіб. Проте реальна кількість євреїв у Берліні значно більша, і вона, зокрема, зросла через переселення українських євреїв, які втікають від війни, розпочатої Росією проти України. Оцінки вказують, що в Берліні проживає від 15 до 30 тисяч ізраїльтян, проте невідомо, наскільки з них є релігійними.
"Це миттєво трансформується в візуальні уявлення."
20-річна Лілах Зофер, студентка з Потсдама, яка проживає в Берліні, розповідає про свій досвід стосовно ненависті та загроз, з якими їй доводиться стикатися. Вона зазначає, що нещодавно практично припинила писати та коментувати політичні питання у соцмережах. "Це часто перетворюється на образи й відходить від суті", - ділиться своїми думками в інтерв'ю з DW молодець, чия мати родом з Ізраїлю, а батько - німець.
На її думку, життя в Берліні є "досить комфортним", і вона не відчуває страху перед вступом до університету. Вона іноді відвідує такі райони, як Кройцберг або Нойкьольн, але намагається уникати розмов на івриті в публічних місцях. Спокійно ділиться історіями про своїх друзів, яким погрожували ножем через їхню мову на вулиці, але їм вдалося вирішити ситуацію без серйозних наслідків.
"Раніше я час від часу носила на шиї зірку Давида. Але тепер це вже не для мене. Треба бути справді безумним, щоб тепер носити цей символ, незалежно від того, де ви знаходитесь у Берліні," - ділиться вона своїми думками.
Потенційна небезпека, яка може спіткати у повсякденні, є постійною темою в розмовах з молодими євреями. За словами 21-річного єврея Давида Ґореліка (David Gorelik), з ймовірністю таких загроз їм доводиться жити щодня. Він зізнається, що його життя змінилося "дуже, дуже сильно" після 7 жовтня 2023 року. Він розповідає про свою участь у проєкті "Познайомся з євреєм", організованому Центральною радою євреїв, метою якого є особисте знайомство євреїв та неєвреїв. "Аспекти безпеки, які ми повинні враховувати, є набагато суворішими, ніж раніше", - каже він.
Він народився в Берліні, належить до єврейської громади "Хабад Берлін" у Вільмерсдорфі і зараз вивчає єврейську соціальну роботу. Частина його проходить в Ерфурті у Тюрингії, а інша - в Єврейському університеті в Гейдельбергу. За словами Ґореліка, можливо, він вирішив вчитися саме у цьому університеті, адже там він перебуває ніби у "бульбашці", в якій почувається захищеним, і де може спокійно носити кіпу і сидіти у ній на лекціях.
"Бути разом"
Після жовтня 2023 року, а також у зв'язку з низкою нападів на євреїв у Німеччині, багато людей почали ставити під сумнів цінність єврейського життя в цій країні, розповідає Ґорелік. Проте він має інший погляд на ситуацію. "Це дійсно має сенс. Ми можемо прогнати темряву світлом. Це те, за що ми боремося. І ми прагнемо бути разом", – зазначає він.
Ґорелік підкреслює, що єврейське життя в Німеччині "значно зросло" за останні п'ять років і тепер має "досить розвинену інфраструктуру". Наприклад, у кожній столиці федеральної землі тепер функціонує синагога, Бундесвер заснував єврейське військове капеланство, а громада "Хабад" у Берліні відкрила єврейський кампус, який свідомо залишається відкритим для всіх мешканців міста.
Хоча він визнає, що у деяких бесідах дотримується більш обережного підходу, коли йдеться про Ізраїль чи ситуацію на Близькому Сході, Ґорелік наводить конкретний приклад свого прагнення до самовираження: після 7 жовтня він прийняв рішення "дуже відкрито" носити цицит (сплетені нитки, які юдейські чоловіки прикріплюють до країв свого одягу. - Ред.). "Адже антисеміти хочуть змусити нас залишатися в тіні", - коментує своє рішення молодий чоловік.
Ґорелік також досить критично ставиться до обіцянок "ніколи знову" не допустити злочинів минулого, що лунають під час офіційного вшанування пам'яті жертв злочинів часів націонал-соціалізму. На його переконання, ситуація вже давно зайшла надто далеко. Сам він просто сподівається на те, що з'явиться ще більше можливостей для діалогу, щоб люди, які взагалі нічого не знають про юдаїзм, могли зустрітися з євреями, познайомитися з їхнім повсякденним життям і проблемами, "всупереч усім упередженням".
21-річний хлопець називає одну з причин, чому він може покинути Німеччину і поїхати до Ізраїлю: "Не через антисемітизм, а з політичної причини", а саме, якщо "АдН" прийде до влади і її представник стане федеральним канцлером.
"Шок досі не вивітрився."
Берлінська журналістка Андреа фон Троєнфельд висловлює свої думки про те, як змінюється ставлення суспільства до ненависті та страхів, і як ці зміни впливають на самих людей. Вона є автором кількох книг, присвячених єврейському життю, зокрема, її роботи включають збірку інтерв'ю під назвою "Ізраїльтяни в Берліні після 7 жовтня".
Авторка бачить різні фази цього процесу. "Шок перших кількох місяців, коли деякі з їхніх будинків були позначені зіркою Давида, коли на них нападали в університетах, коли вони не вказували свої справжні імена в Uber або коли на ізраїльських ресторанах писали гасла ненависті, цей шок не забувся, але ослабнув", - розповідає вона в інтерв'ю DW.
Попри те, що антисемітські акти продовжують зростати, авторка зазначає, що реакції на цю ситуацію є різноманітними. Вона відзначає, що багато євреїв знову починають відчувати себе "відносно в безпеці" і без страху пересуваються містом. Водночас інші, навпаки, "дуже уважно уникають публічних місць", що суттєво відрізняється від їхньої поведінки до 7 жовтня.
