Юридичний портал

На вакантну посаду судді Конституційного суду подали свої кандидатури науковий опонент Деркача та суддя, якого звинувачують у плагіаті, згідно з інформацією Центру протидії корупції (ЦПК).

У даний момент Консультативна група фахівців здійснює інтерв'ю з кандидатами, які були делеговані з'їздом суддів.

На посаду судді Конституційного суду України претендують Яна Ленгер, яка раніше була науковою опоненткою колаборанта та зрадника Андрія Деркача, а також Віталій Затолочний, суддя, підозрюваний у плагіаті. Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Консультативна група фахівців вже здійснила кілька інтерв'ю з претендентами, які беруть участь у конкурсі на дві вакансії суддів Конституційного Суду України, які призначаються за квотою з'їзду суддів. Зокрема, 5 грудня відбулася бесіда з професоркою Волинського національного університету імені Лесі Українки Яною Ленгер.

В ЦПК повідомили, що учасники Дорадчої групи експертів зауважили, що у 2019 році Яна Ленгер виступала науковим опонентом Андрія Деркача під час його захисту дисертації, що стосувалася захисту прав людини в конституційному процесі. У відповідь на це кандидатка на посаду судді Конституційного Суду України зазначила, що з Деркачем вона більше не зустрічалася і не підтримувала з ним жодних контактів.

Одночасно учасників Дорадчої групи експертів зацікавила проблема можливого плагіату в наукових дослідженнях цієї ж особи.

Питання щодо плагіту в науковій роботі виникли і до іншого кандидата в судді КСУ - судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Віталія Затолочного.

"Члени Дорадчої групи експертів звернули увагу, що суддя у своїй дисертації повністю відтворив наукову роботу Руслана Мельника, який зараз є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Суддя відповів, що не мав досвіду написання таких робіт, тому його наукова праця "не є досконалою"", - пише ЦПК.

Сам суддя Затолочний зазначив, що в роботі присутні посилання на дослідження Мельника в тих моментах, де спостерігаються збіги. При цьому, Мельник, за його словами, нібито посилався на інших науковців, правові норми та інші загальновідомі факти, які неможливо викласти інакше.

Експерти звернули увагу на ще один цікавий аспект в біографії Затолочного: він навчався у Військовому інституті в Москві, де здобув диплом юриста. Цей же навчальний заклад відвідував і суддя Богдан Львов, у якого пізніше виявили російський паспорт. Затолочний зазначив, що не підтримує зв'язок з Львовом і бачив його лише один раз.

Нагадуємо, що 27 січня 2025 року троє суддів Конституційного суду подали у відставку, що призвело до втрати кворуму в КСУ та паралізувало роботу Великої палати й Другого сенату.

Станом на вересень до Конституційного Суду України було призначено суддю від президента, проте у жовтні Верховна Рада не змогла затвердити кандидатури двох суддів, які належать до її квоти. В результаті, в КСУ залишається незаповненою п’ять суддівських квот: одна від президента та по дві від Верховної Ради і з'їзду суддів України.

З травня 2022 року суд не має постійного керівника. Вже декілька разів спроби обрати нового голову завершувалися безрезультатно: голосування переносили, або воно не давало необхідної кількості голосів (для обрання голови потрібно щонайменше 10 голосів).

Читайте також