Національна рада представила "Рекомендації для медіа з метою протидії мові ненависті та дискримінації".
Я порадила медіа слідувати цим принципам у своїй діяльності.
4 березня Національна рада телебачення і радіомовлення презентувала "Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації", які напрацьовані у рамках проєкту "Компетентні медіа - демократичне і толерантне суспільство".
За словами членкині Нацради Олена Ніцко, медіарегулятор за підтримки проєкту Ради Європи "Захист свободи слова та свободи медіа в Україні - ІІ Фаза" (SFEM-UA) розробив "Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ненависті та дискримінації", спираючись на європейські стандарти та норми чинного законодавства.
"Рекомендації базуються на практичному досвіді, який ми напрацювали протягом декількох років. Ми провели зустрічі з великою кількістю громадських організацій, ми хотіли почути, що для них є мова ненависті і ворожнечі", - сказала Олена Ніцко.
Голова Національної ради Ольга Герасим'юк підкреслила, що цей проект має величезне значення для регулятора. "Це особливо актуально сьогодні, в умовах війни. Війна загострює необхідність дотримання прав людини, адже ми повинні уникати внутрішніх конфліктів і суперечок, на які розраховує наш зовнішній ворог. Вони активно створюють інформаційні вкиди, щоб посіяти розбрат між національними спільнотами і представити Україну у світі як відсталу, сексистську, расистську та фашистську країну. Проте їм це не вдається. Ми співпрацюємо з понад 80 громадськими організаціями і щиро їм вдячні. Мова ненависті та ворожнечі – це глобальна проблема сучасності", – зазначила Ольга Герасим'юк.
Офіцерка проєкту Ради Європи "Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні" Анастасія Палюх зауважила, що в Україні немає законодавчого визначення терміну "мова ворожнечі", і наразі працює робоча група, щоб розробити таке визначення. На важливості рекомендацій наголосила і керівниця проєкту Ради Європи "Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні" Земфіра Кондур.
Член Національної ради Максим Онопрієнко зазначив, що в українських та міжнародних правових системах відсутнє єдине визначення терміна "мова ворожнечі", що створює можливості для різних трактувань і маніпуляцій. "Ми в Нацраді неодноразово стикалися з ситуаціями, коли мову ворожнечі та дискримінації в медіа намагалися виправдати посиланням на свободу слова та переконань. Проте ми завжди підкреслювали, що свобода слова не повинна призводити до приниження гідності інших людей, незалежно від їхньої етнічної, релігійної, вікової чи гендерної належності. Ми оперативно реагували на такі випадки в межах наших повноважень, зокрема, коли йшлося про узагальнення щодо ромської спільноти та інших груп. Часто мова ворожнечі видається за гумор чи сарказм. Однак, якщо це призводить до стигматизації або розпалювання ворожнечі, то це стає серйозною проблемою," – підкреслив він.
У представлених рекомендаціях акцентується увага на наративах та часто повторюваних ідеях, які можуть поступово викликати негативне ставлення до окремих осіб чи груп. Крім того, у цих рекомендаціях наведені інструменти, які медіа можуть використовувати для перевірки, щоб упевнитися, що їхній контент не містить мови ненависті, стереотипів чи ярликів.
Презентація пропозицій Національної ради
Учасники висловили думку, що ці рекомендації сприятимуть більшій згуртованості, єдності та силі українського суспільства. Розробники ж закликали впроваджувати ці рекомендації у медійну діяльність та включати їх у редакційні статути.
Розроблені рекомендації послужать засобом для протидії різним видам ворожої риторики та ксенофобії в медіа, а також боротьби з поширенням ненависті до етнічних груп та окремих індивідів, що належать до вразливих категорій. Вони також сприятим розвитку саморегуляції та самоконтролю в українських медіа, підкреслили автори.
Документ буде оприлюднено на сайті Нацради. Презентацію рекомендацій наразі можна переглянути тут.
