Наукова концепція еволюції законодавства України: представлено основний документ для юридичного аналізу | УНН
8 грудня 2025 року відбувся один із ключових науково-правових заходів року - Всеукраїнська науково-практична конференція "Наукова концепція розвитку законодавства України як основний документ юридичного прогнозування", організована Інститутом правотворчості та науково-правових експертиз НАН України спільно з Науково-консультативною радою при Голові Верховної Ради України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. У роботі конференції взяли участь представники органів державної влади та управління, судових інституцій, наукових установ і закладів вищої освіти, а також представники громадськості. Про це повідомили в Інституті правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, передає УНН.
Захід вів керівник Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України, член-кореспондент Національної академії правових наук України Олексій Кот.
Відкриття конференції відбулося під керівництвом президента Національної академії наук України, академіка Анатолія Загороднього, який привітав присутніх та акцентував увагу на значущості цього заходу для еволюції сучасного законодавства. У своїй промові він зазначив, що в умовах активізації євроінтеграційних процесів розроблена Наукова концепція розвитку українського законодавства є ключовим документом, який інтегрує теоретичні та практичні аспекти правотворення і має стати основою для подальшої оптимізації та оновлення законодавчих норм. Академік також підкреслив необхідність всебічного професійного обговорення основних положень Концепції та подальшої роботи над її вдосконаленням.
Було окремо підкреслено, що ухвалення Закону України "Про правотворчу діяльність" є визначною подією та важливим орієнтиром для подальшого розвитку правової системи країни. Президент також акцентував увагу на роботі установ, які забезпечують наукову підтримку в сфері законодавства, зокрема на діяльності Координаційної ради при Інституті правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, і закликав до професійного обговорення та подальших дискусій у цьому питанні.
З привітальним словом до учасників заходу звернувся Голова Верховної Ради України, академік НАПрН України Руслан Стефанчук. Він підкреслив важливість системного оновлення українського законодавства на фоні трансформаційних процесів, інтеграції до Європейського Союзу, зміцнення національної безпеки та відновлення держави. Руслан Стефанчук акцентував, що науково обґрунтоване прогнозування законодавчої діяльності є ключовою умовою для ефективного державного управління та сталого розвитку правової системи.
Спікер Верховної Ради України звернув увагу на те, що сьогодні в Україні діє понад мільйон нормативно-правових актів, і не завжди кількість переходить у якість. Він зазначив, що представлена монографія фактично є "абеткою сучасної правотворчості", оскільки в ній чітко окреслено відповідальних суб'єктів за розвиток законодавства та визначено основні принципи його модернізації.
Руслан Стефанчук висловив свою вдячність Національній академії наук України та Інституту правотворчості і науково-правових експертиз НАН України за їхню діяльність та значний внесок у створення науково обґрунтованої стратегії розвитку українського законодавства.
Далі слово взяв Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, який підкреслив важливість представленого проекту як основи для правотворчої діяльності. Він зазначив, що процес правотворчості є свідомим і цілеспрямованим, а право виступає як інструмент для формування майбутнього. Міністр акцентував увагу на тому, що кожна концепція відкриває шлях до професійних обговорень, які сприяють встановленню нових цінностей та розвитку юридичної системи.
В. о. Голови Конституційного Суду України, академік НАПрН України Олександр Петришин у своєму привітанні підкреслив, що розроблена Наукова концепція має велике історичне значення для еволюції правничої науки. Він звернув увагу на те, що судова система стикається з серйозними викликами, зокрема недостатньою узгодженістю в нормативному регулюванні, що ускладнює ефективний захист прав людини, особливо через відсутність адекватних процесуальних кодексів. У цьому контексті було акцентовано, що представлений проект закладає основи відповідальності та пропонує системні рішення для покращення законодавства.
Ірина Мудра, заступниця Керівника Офісу Президента України, висловила вдячність Національній академії наук України та Інституту правотворчості і науково-правових експертиз за їх значний внесок у формування інтелектуальної бази та стратегічних напрямків для подальшого розвитку законодавства. Вона підкреслила, що прийняття Закону України "Про правотворчу діяльність" встановлює підвищені вимоги до знань у галузі правотворчості та глибокого розуміння законодавчих процесів. У цьому контексті було зазначено, що перед державою стоять подвійні завдання, до яких активно долучилися численні фахівці: розробка нових моделей законодавчого розвитку, які б зберігали національні правові традиції та впроваджували інноваційні підходи. Адже наука формує нову реальність, а концепції слугують інструментами для майбутнього.
Голова Рахункової палати Ольга Піщанська висловила ряд важливих питань, що стосуються навантаження на державний бюджет. Вона підкреслила бажання Рахункової палати брати активну участь у спільних зусиллях щодо вдосконалення та прогресу законодавства в цих сферах.
Очільник Харківської обласної військової адміністрації та член-кореспондент Національної академії правових наук України, Олег Синєгубов, звернув увагу на те, що Європейський Союз активно досліджує український досвід. Це свідчить про його важливість та практичну цінність для міжнародної спільноти. Він наголосив, що ці процеси повинні бути враховані в подальшому вдосконаленні національного законодавства, особливо при розробці нових підходів до регулювання сфер безпеки, соціального забезпечення та освіти, які потребують адаптації до сучасних викликів, зокрема в умовах війни.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Володимир Бугров привітав учасників заходу та відзначив, що фундаментальна теорія є основою будь-якої науки. У цьому контексті представлена робота є надзвичайно важливою, адже саме в умовах складних часів постає необхідність будувати якісне та стале законодавство.
Ректор представив коло авторів видання та всіх, хто брав участь у його створенні, наголосивши на високій якості виконаної роботи та її важливості. Виступаючи перед Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, він зазначив, що кожен депутат повинен мати цей випуск, оскільки він є суттєвим інтелектуальним ресурсом для сучасного законодавства.
У рамках основної частини пленарного засідання Наталія Кузнєцова, заступниця голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України та академік Національної академії правових наук України, представила монографію під назвою "Наукова концепція розвитку законодавства України: обґрунтування та прогнозування напрямів правотворчої діяльності". Це видання було підготовлено Інститутом правотворчості і науково-правових експертиз НАН України. Вона підкреслила, що ця праця є результатом наполегливої спільної роботи більше ніж 90 видатних вчених-правників України, які об'єднали свої наукові дослідження для створення цілісного бачення розвитку національного законодавства.
У звіті були висвітлені теоретичні та практичні основи створення Концепції, її роль у еволюції законодавства, а також можливі моделі впровадження розробок у роботу органів державної влади. Монографія узагальнює сучасні підходи до правотворення, пропонує методологію комплексного юридичного прогнозування, містить дослідження стану окремих галузей права та визначає пріоритетні напрямки їх оновлення.
Доповідачка окремо акцентувала увагу на критичній необхідності дерадянізації законодавства, зокрема на потребі перегляду тих нормативних актів, які, незважаючи на свою очевидну застарілість, продовжують діяти. Вона зазначила, що хоча війна рано чи пізно закінчиться, певні соціальні проблеми залишаться актуальними. Тому вже сьогодні слід систематично працювати над вдосконаленням законодавства в галузі соціального захисту, трудових відносин та суміжних сфер.
Після перерви конференція продовжилася секцією наукових виступів. Першим слово взяв Народний депутат України та академік НАН України Олександр Копиленко, який представив доповідь на тему "Теоретичні основи Наукової концепції розвитку законодавства". У своїй промові він акцентував увагу на методологічних підходах до організації законодавства та визначення критеріїв його якості. Копиленко підкреслив, що для формування сучасної нормативно-правової системи важливо чітко усвідомлювати її внутрішню логіку, взаємозв'язки між різними галузями права, а також необхідність узгодженості норм і принципів правотворчої діяльності.
Доповідач акцентував увагу на тому, що створена Концепція повинна базуватися на актуальних реаліях сучасності та відповідати вимогам суспільства, яке переживає значні зміни. Він зазначив, що важливо знайти баланс між науковими методами та практичним досвідом представників державних органів, адже саме в синергії науки і управлінських практик зароджуються ефективні механізми правотворення.
Професорка Оксана Васильченко представила доповідь на тему "Конституційні основи концепції розвитку законодавства", де акцентувала на важливій ролі Конституції України як базового елемента для всієї правотворчої діяльності країни. Вона підкреслила, що жоден нормативний акт не може бути результативним без суворого дотримання конституційних норм, оскільки саме Основний Закон окреслює рамки та можливості для еволюції правової системи. За словами доповідачки, дотримання Конституції України є не лише формальним обов'язком, а життєво важливою умовою для забезпечення стабільності правопорядку та злагодженості всього законодавства. Вона також наголосила на необхідності продовження досліджень у сфері конституційного права, які повинні слугувати науковою основою для вдосконалення законодавства в умовах сучасних викликів.
Академік Національної академії правових наук України Микола Кучерявенко представив сучасний погляд на еволюцію публічно-правових сфер, зокрема в контексті бюджетних, податкових та адміністративних правовідносин. Він акцентував увагу на тому, що результативність публічного управління значною мірою залежить від здатності законодавства реагувати на нові виклики, які виникають перед державою в умовах воєнного стану, глобальних змін та активного процесу євроінтеграції.
Вчений акцентував увагу на тому, що в його відділі монографії зосереджено на трьох основних факторах, які сьогодні визначають напрямок розвитку публічного права. По-перше, це агресія з боку Росії, яка істотно вплинула на механізми державного управління та бюджетну політику. По-друге, інтеграція України в Європейський Союз, що вимагає адаптації правових норм до європейських стандартів. По-третє, процес цифровізації, що змінює підходи до регулювання та потребує нових рішень у сферах адміністрування, контролю й надання публічних послуг. Доповідач також підкреслив важливість служебного законодавства, яке потребує суттєвої модернізації для забезпечення прозорості та ефективності у державному секторі.
Член-кореспондент Національної академії правових наук України Олексій Кот поділився своїми ідеями щодо модернізації секторів приватного права, підкреслюючи важливість цивільного права та інших аспектів приватноправової сфери у створенні сприятливого правового середовища для економічного зростання. Він детально розповів про процес написання монографії, в якій кожен автор висловив своє бачення щодо вирішення проблем, що стосуються приватноправового законодавства, а також окреслив складний шлях його розвитку та вдосконалення. Окрему увагу доповідач приділив питанню скасування Господарського кодексу України та законодавчим ініціативам, які передували цьому кроку.
Продовжуючи свою доповідь, Олексій Кот акцентував увагу на важливості подальшого удосконалення цивільно-процесуального законодавства. Він також підкреслив активну роль співробітників Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України у процесі рекодифікації окремих частин Цивільного кодексу України.
Академік Національної академії правових наук України Василь Шакун презентував доповідь на тему "Кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство", у якій акцентував увагу на основних викликах і перспективах розвитку цих правових сфер. Науковець зазначив, що повномасштабна війна створила серйозні труднощі для правозастосування, зокрема в питаннях компенсації шкоди для жертв і постраждалих від конфлікту, що вимагає комплексного нормативного підходу.
Одним із критичних чинників розвитку правової сфери він назвав кризу довіри, яка здатна призводити до руйнування інституцій. В умовах масштабної еміграції та внутрішнього переміщення населення, зауважив доповідач, особливої актуальності набуває визначення й належне нормативне закріплення правового статусу мігрантів, що має бути враховано у сучасній моделі кримінального і кримінально-процесуального права. Окремий акцент доповідача був зроблений на необхідності оновлення ключових понять кримінального законодавства та подальшій рекодифікації Кримінального кодексу України.
Професор Людмила Купіна презентувала доповідь на тему "Сфери соціального законодавства", де підкреслила важливість створення сучасної моделі соціального захисту та впровадження європейських норм у соціальній сфері. Вона акцентувала, що розвиток соціального законодавства повинен базуватися на принципах справедливості, поваги до людської гідності та пріоритетності прав людини, що відповідає міжнародним зобов'язанням України і вимогам європейської інтеграції. В окремій частині доповіді було зазначено, що соціальне законодавство не підлягає рекодифікації, на відміну від інших галузей права, що підкреслює термінову необхідність комплексної реформи в цій області.
У фінальній частині конференції відбулося активне обговорення запропонованих підходів, під час якого учасники висловили власні ідеї щодо впровадження Наукової концепції розвитку законодавства України в практику роботи парламенту та інших органів. Підводячи підсумки заходу, було акцентовано, що представлена ініціатива може стати основою для стратегічного планування законодавчої діяльності, сприяти покращенню якості нормативних актів, забезпечити гармонію між різними галузями права та зміцнити можливості держави у відповідь на сучасні виклики.
