Непогашений чек під час блекауту може призвести до штрафних санкцій: як довести податковій службі, що електрики не було.
В Україні сезон зимових відключень цього року почався в першій половині осені: уже 1 жовтня Укренерго запроваджувало погодинні відключення для всіх споживачів і графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу. Відключення ускладнюють бізнесу не лише щоденну роботу, а й виконання податкових обов'язків: можна не встигнути закрити касу, зареєструвати податкову накладну чи подати звіт, а за пропущені строки передбачені штрафи.
У цьому огляді Бізнес Цензор аналізує питання, чи накладуть штраф у випадку, якщо касу не вдалося закрити через відключення електроенергії, які наслідки існують для непробитих чеків, як можна довести податковим органам, що відключення світла дійсно мали місце, а також чому навіть сертифікат Торгово-промислової палати не є гарантією від штрафів. Крім того, розглядається позиція Державної податкової служби стосовно автоматичного врахування випадків блекаутів.
Не встигли закрити касу: чи очікувати на штраф?
Підсумковий фіскальний чек за зміну (Z-звіт) потрібно створювати щодня, якщо були розрахунки, і на звичайному "залізному" РРО, і на програмному. Коли світло вимикають надвечір, є ризик, що вчасно закрити зміну не вдасться.
Згідно з коментарем старшого юриста LCF Law Group Ігоря Білєцького, неможливість отримати Z-звіт через підтверджене аварійне відключення електрики не є підставою для накладення штрафу. Цей звіт слід підготувати не пізніше наступного робочого дня, перед початком розрахунків.
Головне - мати чим підтвердити відключення. У ДПС раніше пояснювали, що доказом може бути, зокрема, інформація на сайтах енергопостачальних компаній про відключення в цій місцевості. Якщо підтвердити не вдасться, відповідальність за ст. 155-1 Кодексу про адміністративні правопорушення нестимуть посадові особи й ті, хто проводив розрахунки (відповідно до КУпАП, штраф для касира становить від 34 до 85 грн, для посадових осіб - від 85 до 170 грн, а за повторне порушення протягом року - від 85 до 170 грн і від 170 до 340 грн відповідно).
Скільки коштує непробитий чек у блекаут
Найдорожчими для бізнесу є штрафи за порушення на касі, зазначає Білєцький. За статею 17 Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) штраф за перше порушення становить 100% вартості проданих товарів чи послуг, за кожне наступне - 150%. Важливо, що кожен непробитий чек вважається окремим порушенням, а пільгові ставки закінчилися 1 серпня 2025 року.
Згідно з поясненнями Білєцького, альтернативний метод розрахунків може допомогти уникнути цієї ситуації.
Зверніть увагу: У випадку, якщо реєстратор розрахункових операцій (РРО) не функціонує через тимчасове відключення електроенергії, протягом 7 робочих днів дозволяється проводити розрахунки, використовуючи зареєстровану книгу обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки або за допомогою резервного РРО, що також має реєстрацію (пункт 10 розділу III Порядку реєстрації та використання РРО). Після відновлення електропостачання всі транзакції, які були здійснені в цей період, необхідно провести через РРО окремо для кожної ставки податку на додану вартість, а в разі обнулення пам'яті - також за контрольною стрічкою, з подальшим формуванням Z-звіту.
Програмний РРО (ПРРО) працює інакше: без зв'язку з фіскальним сервером він переходить в офлайн-режим і передає дані після відновлення зв'язку. На час воєнного стану ДПС допускає перевищення ліміту 168 годин офлайн на місяць, каже Білєцький.
Штраф прийшов, а світла не було: чим це довести?
Одного документа, який знімає всі питання, немає: ДПС і суди оцінюють пакет доказів, каже Білєцький. До нього, за словами юриста, входять:
* офіційні повідомлення оператора системи розподілу чи Укренерго про графіки й аварійні відключення (скриншоти з датою, часом і адресою підприємства);
* офіційна відповідь обленерго на запит про публічну інформацію (відповідають протягом 5 робочих днів) - найсильніший доказ;
* документ або підтвердження від інтернет-провайдера чи банківської установи, яке засвідчує відсутність з'єднання;
* Протокол комісії підприємства: у випадках, коли не було електроенергії чи зв'язку, а також які саме заходи не вдалося реалізувати;
* журнал діяльності генератора, зображення та відеоматеріали, номер заявки на гарячу лінію.
Ключовим аспектом є причинно-наслідковий зв'язок, підкреслює юрист: у визначений термін у ці години електропостачання було відсутнє, що унеможливило для платника реєстрацію податкової накладної або подачу звіту. Простого згадування про відключення в місті для цього недостатньо.
Як і коли слід подавати заяву про неспроможність виконати податкові зобов'язання?
Для того щоб відключення було визнано підставою для порушення, необхідно подати заяву до Державної податкової служби (ДПС), зазначає Білєцький. Заяву можна подати через Електронний кабінет, особисто або надіславши поштою до податкової служби або в будь-який сервісний центр. Процедура підтвердження неможливості виконання зобов'язань регулюється наказом Міністерства фінансів, виданим 29 липня 2022 року під номером 225 (далі - Порядок № 225).
Значливо: Заяву необхідно подавати в момент виконання обов'язку (як-от, подача звіту або реєстрація накладної), але не пізніше ніж через 60 календарних днів, що починаються з 1-го числа місяця, наступного після місяця, коли відновилася можливість. Якщо можливість так і не з'явилася, обов'язок слід виконати протягом шести місяців після завершення воєнного стану.
Приклад юриста: умовно, якщо можливість повернулася в жовтні 2026 року, крайня дата - 30 грудня 2026 року.
У лютому Міністерство фінансів зазначило, що обов'язок доводити наявність можливості виконання зобов'язань лежить на податковій службі. Для цього ДПС має право звертатися за підтвердженнями щодо відключень до інших установ.
У документі слід включити:
* підтвердити недосяжність, спираючись на наявні свідчення;
* скласти список завдань, які не вдалося реалізувати;
* прикріпити файли.
ДПС аналізує подані матеріали протягом 20 календарних днів. У разі недостатності документів, відомство надсилає попереднє рішення, на усунення недоліків відводиться 10 днів. Якщо рішення буде позитивним, це звільняє від відповідальності, проте обов'язок залишається: звіт потрібно подати, а накладну — зареєструвати.
Без подання заяви ДПС і суди вважають, що існувала можливість виконати цей обов'язок, зазначає Білєцький.
Які наслідки, якщо заява не була подана: аналіз судової практики.
Якщо не було подано заяви, ймовірність скасування штрафу суттєво зменшується, зазначає Білєцький. Однак на обставини форс-мажору можна посилатися навіть після накладення штрафу: у запереченнях на акт перевірки, адміністративній скарзі та в судовому процесі.
Юрист наводить два рішення Верховного Суду, які завершилися невигідно для платників (конкретні суми та деталі - дивись у тексті постанови):
У справі № 160/12290/23 підприємство з Дніпропетровської області оскаржувало накладений штраф у розмірі 220 572,76 грн за затримку в реєстрації накладних, зазначаючи серед причин відключення електрики.
У матеріалах справи не містилося заяв, що стосуються Порядку № 225, та сертифіката Торгово-промислової палати (ТПП). Відповідно, суд зробив висновок, що платник міг своєчасно виконати свої зобов'язання, тому штраф залишився практично без змін.
У справі № 200/4768/23 газопостачальна компанія володіла сертифікатом від регіональної Торгово-промислової палати, який підтверджував наявність форс-мажорних обставин внаслідок військових дій, проте штраф у розмірі 20 852 493,24 грн залишився в силі.
Суд ухвалив рішення, що сертифікат не може служити єдиною й беззастережною основою для звільнення від відповідальності. При цьому платник не зміг підтвердити зв'язок між форс-мажором і неналежним виконанням зобов'язань: підприємство функціонувало протягом усього цього періоду.
"На мою думку, немає усталеної практики, яка б вважала сам факт відключень достатнім підставою для скасування податкового штрафу," - зазначає Білєцький.
Сертифікат ТПП теоретично можна отримати й пізніше: у господарських спорах Верховний Суд у 2026 році це допускав за умови своєчасного повідомлення про форс-мажор. Однак, у випадку податкового спору суд запитає, чому платник не звернувся відразу, зазначає юрист.
Коли фіскальні органи відмовлять у запиті щодо неможливості виконання зобов'язань.
Згідно з поясненнями Білєцького, закон не вимагає наявності генератора або зарядної станції. Однак він зазначає, що податкові органи та суди оцінюють, чи була у платника можливість виконати свої зобов'язання навіть під час відключення. Тому, у разі необхідності, вони можуть відмовити, якщо:
* Вимкнення відбувалися згідно з опублікованим графіком, тобто були запланованими;
* Світло зникло лише в завершальний день терміну;
Між періодами відключення існувала можливість, коли завдання можна було виконати.
* існував генератор, інший офіс або ж дистанційний доступ до бухгалтера, але платник не скористався цими можливостями.
У період воєнного стану для податкових накладних і розрахунків коригування встановлені подовжені терміни реєстрації (відповідно до п. 89 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу). Тому, як зазначає юрист, аргумент "не встигли" повинен мати вагомі підстави. Він рекомендує виконувати свої зобов'язання заздалегідь, використовуючи проміжки між відключеннями електрики.
У відповідь на запит Бізнес Цензора, Державна податкова служба вказала на дві причини, чому було відмовлено у підтвердженні неможливості виконання зобов'язань:
Відсутність у платників підтверджуючих документів, що свідчать про неможливість виконання податкових зобов'язань;
* Продовження виконання податкових зобов'язань платником, включаючи подачу звітів та декларацій, які підтверджують проведення господарської діяльності, реєстрацію податкових та акцизних накладних, а також виконання імпортних і експортних операцій.
Згідно з даними, отриманими Бізнес Цензором від Державної податкової служби, між січнем 2025 року та вереснем 2026 року платники податків подали 7 949 заявок на неможливість виконання своїх податкових зобов'язань. Позитивні рішення були ухвалені для 7 627 з них, що становить понад 95%. Проте, скільки з цих заяв стосується проблем з електропостачанням, залишається невідомим, оскільки ДПС не проводить облік заявок за конкретними підставами.
Які ще санкції можуть накласти на підприємства?
Згідно з інформацією, наданою Білєцьким, у звичайний час штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної варіюється від 10% до 50% від суми ПДВ (ст. 120-1 Податкового кодексу). У період воєнного стану штрафи знижуються і становлять від 2% до 25%, залежно від того, як довго триває затримка (п. 90 підрозд. 2 розд. XX).
Для операцій, що підпадають під пільговий режим або є нульовими, штрафна ставка становить 2% від суми постачання, проте не перевищує 1020 грн. У випадку несвоєчасного подання звітності, згідно зі статтею 120 Податкового кодексу, передбачений фіксований штраф у розмірі 340 грн. Якщо порушення повторюється, штраф зростає до 1020 грн.
Це, безсумнівно, малі суми, але до них варто враховувати й ризик запізнілої сплати податку, що може призвести до штрафів та пені.
Що варто вжити бізнесу вже зараз
Щоб уникнути штрафів і бути готовими заздалегідь, юрист радить:
* Щоденно документувати відключення: робити скріншоти, складати акти, надсилати запити до обленерго.
* після першого пропуску необхідно подати заяву відповідно до Порядку № 225;
* планові відключення враховувати заздалегідь: реєструвати накладні й подавати звіти у "вікна";
Для великих сум податку на додану вартість або у випадках систематичних збоїв необхідно оформити окремий сертифікат Торгово-промислової палати.
Нагадаємо, що в кінці січня Данило Гетманцев, голова комітету Верховної Ради, відповідального за фінансові, податкові та митні питання, звертався до Міністерства фінансів та Державної податкової служби з проханням визнати офіційні оголошення про відключення, які розміщуються на каналах енергетичних компаній, достатніми доказами.
Утім Мінфін 4 лютого нагадав про чинну процедуру: окрема заява з документами й рішення ДПС щодо кожного платника. Спрощення поки не запровадили, зазначає Білєцький. Діє чинний Порядок № 225.
"Мій висновок: не чекайте на штраф", - каже юрист.
Відповідаючи на запит Бізнес Цензора, Державна податкова служба повідомила, що чинні нормативні акти не містять автоматичного звільнення від відповідальності у зв'язку з графіками відключень електроенергії, і наразі в ДПС не розглядається можливість такого звільнення.
